Суббота, 31 Июль 2021 16:30

«Де немає спілкування з пасічниками – там масова загибель бджіл!»

Ефективне і безпечне ведення сільського господарства стає нормою вже і в Україні. Але так було не завжди, і ще порівняно недавно в пресу часто потрапляли історії конфліктів хліборобів і пасічників. Ми поговорили з керівником ТОВ «Східне» Віктором Яцковським, щоб дізнатися, чи вдається аграріям Запорізької області налагодити взаємодію з власниками пасік і чи дає така співпраця результат. Наша зустріч відбулася в селі Східне Мелітопольського району, серед черешневих садів, ангарів і гаражів підприємства, а своєрідним тлом для нашого інтерв'ю стали трактор МТЗ, трактор Т-150, комбайн John Deere, вантажівки ГАЗ і КамАЗ, а також інша техніка ТОВ «Східне».

– Віктор Анатолійович, коли ми під'їжджали до Вашого підприємства, то поруч з Вашими полями озимого ріпаку, в лісосмузі, побачили пасіку на кілька десятків вуликів. Які у Вас стосунки з місцевими бджолярами?

– Хороші відносини, тому що ми не заважаємо один одному, а допомагаємо. Наприклад, в цьому році ми посіяли 100 гектарів озимого ріпаку та заздалегідь сповістили про це бджолярів. У нашій сільраді зареєстровано 4 пасіки, і ми з усіма налагодили постійний контакт. Буквально вчора, вже після заходу сонця, провели першу обробку полів інсектицидами і заздалегідь сповістили всіх бджолярів. Вони на ніч закрили бджіл, а ми за цей час обробили рапс. Ми використовуємо дорогі і якісні препарати, тому ніяких шкідливих наслідків для комах-запилювачів немає.

– Що це за препарати? Наскільки вони надійні?

– Назви перераховувати не стану, оскільки перелік досить великий, але скажу, що якщо середня ціна обробки гектара інсектицидами коливається в діапазоні 100-150 гривень, то ми використовуємо сертифіковані продукти вартістю 15 доларів. Тож нам обробка обходиться більш ніж в 400 гривень за гектар. Але це того варто – перевірено урожаєм!

– Були якісь претензії від пасічників?

– Один випадок, пов'язаний з отруєнням бджіл, в нашому районі був, але пов'язаний він був не з нами. Ми обробили поля, заздалегідь попередивши всі пасіки в околиці. Але незабаром один з пасічників прийшов до нас з претензією, мовляв, у мене загинули бджоли! Коли я йому назвав продукцію, якою ми обробляємо посіви, він зрозумів, що винуватця потрібно шукати в іншому місці. І незабаром він його дійсно знайшов. Тож використання якісних сертифікованих продуктів окупається, в кінцевому рахунку, і з матеріального боку, і з екологічного.

– В Україні вже п'ять років поспіль на законодавчому рівні блокується реєстрація інноваційних засобів захисту рослин. Ваше господарство відчуває нестачу екологічних інноваційних пестицидів?

– На щастя, такого немає. Ми заздалегідь домовляємося з постачальниками і потрібні нам препарати доставляються на нашу першу вимогу протягом 2-3 днів.

– Як налагодити співпрацю з бджолярами, щоб в результаті все виявилися у виграші – і фермери, і пасічники, і природа не постраждала від використання хімії?

– Якщо всі дотримуються законодавства, всіх тих правил, які прописані, то проблем немає ні у хліборобів, ні у пасічників – вони реєструються в органах влади, в сільраді, а ми їх регулярно інформуємо про свої плани. Але і людські взаємини ніхто не відміняв. Наприклад, поряд з нашим господарством, на подвір’ях у селян, є невелика кількість вуликів (киває за огорожу підприємства, де починаються двори селян – прим. автора).

Таке сусідство взаємовигідне, коли у нас цвіте черешня. І ми завжди сповіщаємо про свої плани всіх жителів села, навіть якщо у когось на городі лише пара вуликів. Ми їх теж просимо закривати на ніч бджіл, поки у нас ведеться обробка саду. Випускають бджіл тільки на наступний день, після полудня.

-Тобто, для забезпечення захисту бджіл на період обробки полів, необхідно чітко налагодити комунікацію хліборобів з бджолярами?

– Звичайно! Де немає спілкування з пасічниками – там масова загибель бджіл!

– Чи розширюватимете співпрацю з бджолярами? Може, свою пасіку заведете?

– Хотілося б, але тут не все залежить тільки від нас. А свою пасіку ми вже і так завели, але за бджолами потрібен ретельний догляд, потрібні знання і досвід. Все-таки, пасічник – це особлива професія, і успішне розведення бджіл не кожному дано. Але, наші бджолярі поки справляються зі своєю справою, недарма ж Україна входить в першу п'ятірку країн-експортерів меду.

– А як Ваші працівники почуваються після обробки полів?

– Натякаєте на індивідуальний захист? Для своїх працівників ми закупили респіратори по 500-600 гривень і інші засоби індивідуального захисту.

– А робота з препаратами як організована?

– Ми використовуємо високотехнологічні обприскувачі, які забезпечують повну безпеку і для людей, і для навколишнього середовища. Технологія їх використання відпрацьована, і ми від неї не відходимо ні на крок. Ну і, звичайно, сертифікати якості на всі використовувані продукти теж, як то кажуть, завжди «під рукою», так що будь-яка перевірка підтвердить, які продукти ми використовуємо і як ми з ними працюємо. Безпека – не те місце, на якому слід економити.

– Але, наскільки можна бачити, на Вашому тех. дворі, у вас є як новітня зарубіжна техніка типу John Deere, так і трактор МТЗ-80. Виходить, ви економите на техніці?

– Ні, що ви! На цьому тракторі (далі показує рукою на техніку, що снує по двору – прим. автора) встановлена поршнева група Д-240, а на цьому – поршнева ЯМЗ-238 «Моторист +» FORSAR виробництва «Завод Двигун». Наше підприємство – випробувальний полігон для поршнекомплектів і водяних насосів торгової марки FORSAR. Тож не обманюйте себе – на техніці ми теж не економимо. Ми економимо на пальному, витрата якого з цими поршневими помітно нижче.

Володимир Черниш

Прочитано 449 разів
Інші матеріали у цій категорії: « Кого немає на виставці, того – немає на ринку