Кожному сільгоспвиробнику кожен рік різні продавці один попереду іншого пропонують якісь гібриди. І кожен хвалить свій товар, кожен обіцяє захмарну врожайність. А далі, після збирання, коли цифри зовсім інші, продавець виправдовується, що винні погодні умови, недотримана технологія вирощування і таке інше, пропонуючи на наступний рік вже інший гібрид, більш дорогий, який обов’язково буде кращим. А на наступний рік все повторюється знов. Сільгоспвиробник, розчарувавшись, іде до іншого продавця – і там все повторюється по колу. Давайте разом розберемось, а який все ж таки гібрид кращий?

Наведу такий реальний приклад цього року: в одному господарстві було чотири поля соняшнику. Врожайність по полях була 24, 14, 3, 0 ц/га. Логічно було б сказати, що кращий той гібрид, який дав 24 ц/га. Але ж насправді на всіх полях був один той самий гібрид. Причини? Для одного, той невеличкий дощик, що був, попав на налив, а для іншого – на цвітіння. Дуже високі температури, що були, для одного припали на цвітіння, тож запилення пройшло погано, а інший зацвів трохи пізніше, тому і запилився краще, бо температура впала. Звичайно і попередники, і обробіток ґрунту зіграли свою роль. Інший приклад: на полігоні були висіяні найвідоміші найкрутіші гібриди з дотриманням усієї технології. Урожайність склала від 13 до 19 ц/га. А сусід у минулому році відвіяв трохи соняшнику з товарового посіву та висіяв у цьому. І отримав 23 ц/га.

Вважаєте, що щось не складається? Але ж все правильно. Будь-який гібрид, я повторюю, будь-який з тих, що зараз присутні на ринку, може давати більше 40 ц/га, незалежно від того імпортний він чи український. Усі гібриди проходять державне сортовипробування у рівних умовах, і до Реєстру вносяться тільки ті, які три роки поспіль перевищують середню врожайність. Тому і різниці особливої в урожайності між гібридами немає. Ба більше, різноманітність плазми усіх соняшників з кожним роком звужується. І різниця тільки у маркетингу та технології (SUMO, CLEARFIELD, класика, вміст олеїну). За нашими неофіційними даними, дуже велика кількість гібридів з різними назвами, які зараз вирощуються різними насіннєвими компаніями, насправді є модифікаціями однакових гібридів.

Тому висновок дуже простий навіщо платити більше, якщо врожайність залежить більше від погодних умов та агротехнології, ніж від назви гібриду?

Особисто я вважаю, що коли середня врожайність менше 25 ц/га, купувати дороге насіння зовсім не має сенсу. Ба більше, хоча ми і є початківцями в селекції, але ж створені нашим підприємством гібриди у 2019 році по мережі держсортостанцій перевищили середню врожайність в середньому на 37,8% з олійністю 52-54%.

Гібрид Презент

• У 2019 році в мережі державних сортостанцій перевищив середню врожайність районованих гібридів на 28,3%!
  У тому числі в зоні Лісостепу на 42%!!!
• На харківській державній сортостанції в 2018 році посів перше місце серед 300 випробовуваних на той час гібридів з урожайністю – 30,5 ц/га. У 2019 році на тій самій станції врожайність становила 44,1 ц/га.
• Середній вміст олії в насінні по зоні. Лісостепу у 2019 році склав 54%.

Гібрид Фурор

• У 2019 році в мережі державних сортостанцій перевищив середню врожайність районованих гібридів на 25%!
  У тому числі в зоні Лісостепу на 29,2%. Реально отримана врожайність на виробничих посівах на площі 500 га без поливу у 2016 році. – Цюрупинський р-н Херсонська область – 36 ц/га.
• Середній вміст олії в насінні по зоні
  Лісостепу у 2019 році склав 53,1%.

Гібрид Беркана

• У 2019 році в мережі державних сортостанцій перевищив середню врожайність районованих гібридів на 25,4%!
  У тому числі в зоні Лісостепу на 43,3%! Реально отримана врожайність у 2019 році на виробничих посівах у Могилів-Подільському районі Вінницької області – 44,0 ц/га.
• Середній вміст олії в насінні по зоні
  Лісостепу у 2019 році склав 51,5%.