Четверг, 16 Июль 2020 09:56

Міфи та факти про розкладання рослинних решток

dubina1В останні 15-20 років баланс гумусу на наших полях стає все більш негативним в зв’язку з все меншою кількістю внесених у ґрунт органічних добрив. Навіть в кращі роки доперебудовного періоду в розрахунку на один гектар посівів вносилося 5-7 тонн органічного добрива, не покриваючи цим потреб рослин при тих рівнях врожайності.

У сучасних умовах основною статтею надходження свіжої органічної речовини в ґрунт є пожнивні рештки сільськогосподарських культур. Але при великих обсягах пожнивних залишків дуже сильно ускладнюється робота ґрунтообробних знарядь і агрегатів.

Рис. 1 Контроль (без внесення препарату Ризобакт «Гуміфікатор»)

Якби декілька років тому ми запропонували агровиробнику придбати у нас мікробіологічний препарат для розкладання пожнивних залишків, то він розсміявся б нам в обличчя – навіщо платити гроші за те, що земля робить безкоштовно? Дійсно, колись в Україні на її знаменитих родючих ґрунтах можливо було отримувати гарний урожай сільськогосподарських культур, не докладаючи на це особливих зусиль.

Після збору врожаю більшу частину пожнивних залишків аграрії вивозили з поля, а рештки стерні просто спалювали, щоб вони не заважали висіву наступних культур. Парадоксально, але незважаючи на явну шкоду цього процесу, і сьогодні проблема рослинних решток в Україні повсюдно і масово вирішується саме цим способом.

При спалюванні соломи відбувається безповоротна втрата поверхневого шару ґрунту – гумусу, органічного вуглецю та азоту, відбувається часткова стерилізація ґрунту, гинуть корисні мікроорганізми, дощові черв’яки та інша біота ґрунту, яка відіграє важливу роль в утворенні органічної речовини, формуванні структури ґрунту.

А також найважливіше те, що це протизаконно. Та й до того ж розумний господар не витрачає такий резерв органіки марно, не пускає його на вітер (в прямому і переносному сенсі).

Заробка в ґрунт подрібненої соломи – це ще один поширений метод утилізації пожнивних решток. Заробляючи солому в землю, ми збільшуємо вміст гумусу в ґрунті. Однак при цьому відбувається споживання вільного ґрунтового азоту целюлозоруйнівними мікроорганізмами, що може спричинити проблеми з азотним живленням наступної культури сівозміни. Для усунення конкурентних відносин між мікроорганізмами, що розкладають солому, та рослинами подальшої культури є необхідність додаткового внесення 10-15 кг азоту на кожну тонну заорюваної соломи. З іншого боку, це небезпечно тим, що на рештках добре розвивається і благополучно переживає зиму патогенна грибна та бактеріальна мікрофлора.

agrarnik 12 365.indd 150 Преобразован

На жаль, на сьогодні, переважна кількість аграріїв не розуміє, що солома та інші пожнивні залишки сільськогосподарських культур – найдешевший і найдоступніший засіб з усіх можливих для поповнення запасів органіки в ґрунті.

Видаляти солому з поля без зниження запасів гумусу і родючості ґрунтів можна не частіше, ніж один раз на чотири роки, а в ґрунтах з низьким вмістом гумусу – 1 раз на 5-7 років. З 4 т/га соломи зернових культур в ґрунт надходить (кг/га): органічної речовини 3200, азоту 14-22, фосфору 3-7, калію 22-55, кальцію 9-37, магнію 2-7, а також мікроелементи (г/га): сірка 5-8, бор 20-24, мідь 10-12, марганець 116-120, молібден 1,0-2,0, цинк 150-200, кобальт 0,3-0,6.

За змістом вуглецю солома в 4 рази перевершує підстилковий гній, й тому і є повноцінним джерелом поповнення запасів гумусу та вуглекислоти, яка поліпшує умови кореневого і повітряного живлення рослин. Рослинні рештки сільськогосподарських культур, що надходять в ґрунт, служать найважливішим енергетичним та харчовим ресурсом для ґрунтової біоти, в тому числі дощових черв’яків і мікроорганізмів. Важливо відзначити, що в процесі життєдіяльності мікроорганізми, особливо ті, що розкладають целюлозу, виділяють слизисті речовини. Ці речовини склеюють ґрунтові частинки – і ґрунт стає менш щільним. Навіть одноразове внесення 3-5 т/га соломи позитивно впливає на агрегатний склад і водопроникність ґрунтів, покращується водний режим ґрунту, зменшуються водна та вітрова ерозія.

Компанія Родоніт завжди йшла в ногу з часом. Ми успішно розробили та запровадили технологію гуміфікації рослинних решток сільськогосподарських культур із застосуванням препарату Ризобакт СП «Гуміфікатор» – поживного середовища для активізації розвитку консорціуму грибних та бактеріальних мікроорганізмів-гуміфікаторів, що мають лігнін та целюлозолітичну дію, здатні фіксувати атмосферний азот, акумулювати в ґрунті фосфор, калій, мікроелементи, амінокислоти та вітаміни для власного розвитку. Ця технологія «управління» рослинними рештками дозволяє за 4-6 місяців, без застосування азотних добрив, додатково розкласти 4 т/га і більше соломи та інших рослинних залишків, зробити їх ламкими при найменшому механічному впливі, зберегти та закріпити в ґрунті елементи живлення (органічний вуглець, макро- і мікроелементи) та перевести недоступні форми елементів живлення в доступні.

Норми внесення препарату: в залежності від культури-попередника та маси рослинних решток на 1 га – 1,5-3,0 л/га.

Технологія гуміфікації є найбільш економічно вигідною, ефективною та екологічною з усіх існуючих технологій роботи з рослинними залишками!

логоо1агроном, провідний експерт компанії «Родоніт»
Олег Дубина

067 384 57 80

067 402 44 14

www.rodonit.ua

Прочитано 434 разів