С.В. АВРАМЕНКО, провідний науковий співробітник Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН, лауреат премії Кабміну «За особливі досягнення молоді в розбудові України», канд. с.-г. наук, докторант

Сучасним напрямком підвищення врожайності та якості сільськогосподарських культур є впровадження у виробництво енергозберігаючих технологій із застосуванням нових ефективних та екологічно безпечних регуляторів росту і розвитку рослин. Враховуючи дорожнечу мінеральних та органічних добрив, застосування регуляторів росту приваблює своєю простотою та дешевизною.

У науково-дослідних установах України щороку випробовується велика кількість регуляторів росту та їх багатокомпонентних сумішок. Однак більшість з випробовуваних препаратів не мають стабільного позитивного впливу на процеси онтогенезу рослин. Окремі з них замість стимулюючої дії пригнічують рослини. Крім того, більшість з препаратів, що випробовуються, неможливо ідентифікувати за вмістом тих чи інших сполук, що входять до їхнього складу, а під «секретом фірми» нерідко приховується звичайна підробка.

За даними Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН, високу агрономічну ефективність мають ті регулятори росту, які містять у своєму складі природний набір життєво необхідних для рослин компонентів і забезпечують не лише високе, але й стабільне за роками підвищення продуктивності рослин у різних регіонах країни.

Серед усіх регуляторів росту рослин, що вивчалися нами в останні 17 років, найбільшу стабільність врожайності на різних сільськогосподарських культурах забезпечив препарат Біоглобін, який має органічне походження, оскільки одержується з тваринної плаценти за спеціальною технологією промисловим способом.

Виробничу ефективність Біоглобіну в рослинництві обумовлено наявністю в ньому повного набору амінокислот та пептидів, які дозволяють рослинам нормалізувати й збільшити синтез усіх необхідних білків, в результаті чого зростає врожайність та підвищується якість вирощеної продукції. За даними наших досліджень, під час застосування Біоглобіну в рослинах прискорювався процес утворення кореневих волосків, збільшувалася їх сисна здатність, що в подальшому підвищувало ефективність використання рослинами поживних речовин із ґрунту та мінеральних добрив. Передпосівна обробка насіння сприяла підвищенню схожості та енергії його проростання. Обприскування посівів у перший період вегетації стимулювало вегетативний ріст і розвиток рослин, а в період формування врожаю – підвищувало показники якості продукції.

Ефективність Біоглобіну залежала як від способів його внесення, так і від фону удобрення посівів різних культур.

В середньому за 5 років досліджень найбільшу врожайність пшениці озимої було одержано за варіанту комбінованого застосування Біоглобіну шляхом обробки насіння перед сівбою та дворазового обприскування посівів у фазах весняного кущіння та виходу в трубку. За цього варіанту підвищення врожайності пшениці озимої порівняно з контролем на фоні без добрив становило 0,46 т/га (19%), на фоні органічного удобрення – відповідно 0,72 т/га (29%), а за органо-мінерального удобрення – 0,76 т/га (31%).

За органічної системи удобрення Біоглобін був менш ефективний: обприскування посівів та комбіноване внесення забезпечило надбавки відповідно 0,23 т/га (5%) та 0,31 т/га (7%). За органо-мінерального удобрення обробка насіння Біоглобіном перед сівбою забезпечила надбавку врожайності 0,66 т/га (11%), дворазове обприскування посівів збільшило врожайність на 0,65 т/га (11%), а комбіноване застосування препарату – відповідно на 0,90 т/га (15%) (рис. 1). При цьому у вологі роки найбільшу ефективність Біоглобін проявляв у збільшенні врожайності зерна, а у посушливі роки – у підвищенні якості врожаю (збільшення вмісту білка та клейковини в зерні).

Рис. 1. Урожайність пшениці озимої залежно від способів застосування Біоглобіну, т/га, 2011-2015 рр.

Результатами досліджень також підтверджено високу ефективність застосування Біоглобіну в посівах сої, при цьому встановлено, що результативність препарату залежала як від способу його внесення, так і від фону мінерального удобрення та інокуляції насіння бульбочковими бактеріями. В середньому за 2011-2015 роки передпосівна обробка насіння сої найбільшу ефективність проявляла у поєднанні з інокуляцією насіння бульбочковими бактеріями, при цьому надбавки врожайності коливалися в середньому від 3 до 7%. Найбільшу ж ефективність у досліді забезпечило внесення Біоглобіну шляхом дворазового обприскування посівів у фазах бутонізації та наливу бобів. Так, на фоні без добрив обприскування посівів Біоглобіном сприяло зростанню врожайності сої в середньому на 10-16%, а на удобреному фоні – відповідно на 1-8% залежно від інокуляції та протруєння насіння (рис. 2).

Рис. 2. Урожайність сої залежно від обробки насіння та обприскування посівів Біоглобіном на різних фонах мінерального удобрення, т/га, 2013-2015 рр.
Серед основних позитивних характеристик Біоглобіну ми виділили:

1. Безпечність, адже він виготовляється з тваринних компонентів, завдяки чому не накопичує жодних токсинів й не викликає отруєння;

2. Стабільність за роками вирощування (відсутня дія «в мінус»);

3. Застосування на всіх сільськогосподарських культурах: зернових, олійних, технічних, овочевих, плодово-ягідних та ін.;

4. Підвищення як врожайності, так і якості продукції;

5. Можливість поєднання із засобами захисту рослин та добривами;

6. Висока ефективність як за гострого дефіциту вологи (посухи), так і у вологих умовах року;

7. Тривалий період корисної дії (впродовж трьох тижнів з часу внесення);

8. Низька норма внесення: 0,5-1,0 л/т насіння та 0,5-1,0 л/га;

9. Висока економічна ефективність.

Однак слід розуміти, що будь-які результати досліджень не можуть бути загальновживаними та єдино вірними. Ефективність тих чи інших регуляторів росту рослин, як і інших елементів технології залежить від багатьох факторів: ґрунтового покриву поля, погодних умов року, системи обробітку ґрунту, органо-мінерального удобрення, сорту вирощуваної культури тощо. Усі ці фактори потрібно враховувати для виявлення найбільш ефективного варіанту.

Наостанок зауважимо, що перед застосуванням регуляторів росту рослин обов’язково консультуйтеся з науковцями та фахівцями вашого регіону.