Шкідники завдають як пряме пошкодження рослин, так і сприяють ураженню рослин грибними хворобами через порушення епідермісу.

З осені та навесні після відновлення вегетації коріння та кореневу шийку пошкоджують личинки пластинчатовусих – травневих хрущів та хлібних жуків.

В кінці березня – на початку квітня з місць зимівлі (під рослинними рештками) виходять хрестоцвіті блішки (родина Phyllotreta) і при високій чисельності вони можуть значно пошкоджувати як листя озимого ріпаку, так і сходи ярого ріпаку та гірчиці – особливо шкідливі блішки за умови весняної посухи.

При масовому заселенні блішками сходів хрестоцвітих культур (особливо на фоні посухи) застосовують захист інсектицидами – 
Контадор Дуо, к.с., з нормою 
0,05-0,06 л/га.

Місця пошкодження личинками довгоносиків можуть інфікуватися збудниками фомозу, білої та сірої гнилей.

Рис. 1. Прихованохоботник ріпаковий:

а – жук; б, в – яйцекладка; г – личинка
Рис. 2. Стеблоїд хрестоцвітий:

а – жуки; б – яйцекладка; в – личинка

Листя ріпаку впродовж вегетації пошкоджують багато видів шкідників. З листогризучих найбільш шкідливі личинки ріпакового пильщика, гусениці капустяної молі, совки-гами, капустяного та ріпного біланів, листоїди (рис. 3-7).

Продовження у номері 9’15

Рис. 3. Несправжня гусениця пильщика ріпакового

Рис. 4. Міль капустяна:

а – метелик; б – гусениці

Рис. 5. Гусениці біланів: а – капустяного; б – ріпного

Рис. 6. Совка-гамма:

а – імаго; б – яйцекладка; в – гусениця

Рис. 7. Листоїди:

а – гірчичний листоїд; б – ріпаковий листоїд