
Ще не скінчилися жнива, пізні культури у ряді регіонів ще стоять на полях, а дбайливі господарі вже мають думати про їх сівбу під урожай наступного року. Починаючи з весни погодні умови сприяли поширенню в посівах соняшнику септоріозу, фомозу, а також прояву білої гнилі у регіонах сильного зволоження. Пізніше спостерігалося ураження культури іржею та фомопсисом.
Посухи і високі температури другої половини вегетації зумовили прогресування вугільної гнилі – у посівах соняшнику з іще зеленими стеблами можна було бачити окремі чи розташовані осередками передчасно висохлі рослини з дрібними кошиками. Перед збиранням виявилась ще одна хвороба – на кошиках і насінні швидко почала розвиватися суха гниль, збудник якої (гриб Rhizopus nodosus) пристосований саме до спекотних посушливих умов. До того ж, як і щорічно, насіння соняшнику заселене грибами з роду Alternaria, що спричиняють загнивання центрального корінчика проростків. Окремо слід акцентувати увагу на запасах інфекційного начала небезпечних хвороб соняшника у ґрунті: склероцій білої гнилі, мікросклероцій вугільної гнилі, а також залишків стебел з пікнідами збудника фомозу.
Таким чином, на весну 2016 року маємо на насінні соняшника відчутне інфекційне навантаження і значні запаси інфекції у ґрунті. Компанія «Нертус», залишаючи за сільгоспвиробниками бачення стратегії сівозмін, з свого боку пропонує високоефективний препарат для передпосівної обробки насіння – ФАЕР, новий фунгіцидний протруйник для насіння соняшнику та ріпаку.
ФАЕР – це трикомпонентний препарат (т.к.с.), в склад якого входять діючі речовини: тирам, 400 г/л, тіабендазол, 20 г/л і металаксил-М, 116 г/л.

- Несправжня борошниста роса
- Вертицильоз
- Фомоз
- Септоріоз
- Фомопсис
- Альтернаріоз
- Біла та сіра гниль
- Фузаріоз
- Вугільна гниль
- Ризоктоніоз
- Бактеріоз
- Пітіоз (чорна ніжка на ріпаку)
- Пліснявіння насіння
ФАЕР чудово впорається з вищеозначеними проблемами соняшнику останніх років. Так, від несправжньої борошнистої роси, яку в 2014 році не стримали деякі поширені на ринку протруйники, ФАЕР захистить гарантовано за рахунок достатнього вмісту металаксилу-М. Висока ефективність щодо альтернаріозу, фомозу, ризопусного та інших видів пліснявіння, а також фузаріозної, сірої, білої, вугільної та базальної гнилей на перших етапах розвитку рослин досягається взаємодоповнюючою дією тіабендазолу і тираму. Дуже важливо, що тирам, який входить до складу препарату, забезпечує оздоровчий ефект відносно не тільки грибної, але й бактеріальної інфекції на поверхні насіння.
Тіабендазол у складі ФАЕР забезпечує подовжену тривалість дії протруйника до 30-40 діб, цей компонент пересувається у проростку вгору і захищає рослинки не тільки від насіннєвої і ґрунтової інфекції, а й від тієї, що розповсюджується повітряним шляхом (спори септоріозу, фомозу та ін.).
Польові дослідження, проведені на соняшнику в Інституті олійних культур НААН (Запоріжжя) і на ріпаку – на Прикарпатській дослідній станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону (Івано-Франківськ), підтвердили ефективність і тривалість захисної дії препарату. У польових дослідах, за наявності інфекційного начала цілого ряду хвороб, ФАЕР – у порівнянні з кількома найбільш широко застосовуваними у виробництві протруйниками – забезпечив найкращі результати за всіма досліджуваними показниками: ураженістю рослин хворобами в різні строки, схожістю і урожайністю.
До речі, досить помірні норми витрати ФАЕР на тонну насіння є ще однією його перевагою у порівнянні з деякими широко застосовуваними у виробництві протруйниками. За регламентом застосування для насіння соняшнику норма витрати препарату становить 2,5-3,0 л/т, для насіння ріпаку – 2,5-3,5 л/т.
Звичайно, як і будь-який інший протруйник, ФАЕР не гарантує здоров’я посівів впродовж усієї вегетації. Для профілактики від ураження листя, стебел і суцвіть потрібні фунгіцидні обробки по вегетуючих рослинах.
Але ФАЕР забезпечить хороший старт проростків навіть у складних фітосанітарних умовах, з ФАЕР ваше насіння буде наче в надійних теплих руках.
![]() Урожайність, т/га Рис. 1. Порівняльне вивчення дії протруйників на урожайність соняшника (Інститут олійних культур, Запоріжжя, 2012 р.) |
![]() Рис. 2. Порівняльне вивчення дії протруйників на урожайність ріпаку ярого (Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція, Івано-Франківськ, 2012-2013 рр.) |
І.М. ЧЕРНЯЄВА,
фітопатолог Науково-випробувальної лабораторії Plant clinic
Науково-випробувальна лабораторія Plant clinic:
тел. (050) 822-79-25
agrocentr2002@mail.ru
www.nertus.ua
тел. (050) 822-79-25
agrocentr2002@mail.ru
www.nertus.ua