Четверг, 16 Июль 2015 14:19

Що перешкоджає відновленню родючості наших ґрунтів

Що перешкоджає відновленню родючості наших ґрунтівВпродовж останніх 25 років рослинництво України переживає застій. Середня врожайність зернобобових культур та соняшника так і не досягла рівня 1990 року та безнадійно відстає від європейських країн. За інформацією аналітиків АПК Інформ, в Україні середня врожайність пшениці за останні 5 років становила 31,2 ц/га, тоді як у Франції, наприклад, 74 ц/га. Наш природнокліматичний потенціал урожайності використовується менш ніж наполовину: пшениці 42%, ячменю 36%, кукурудзи 39%. На думку тих же аналітиків використати цей потенціал можливо покращенням якості насіннєвого матеріалу та впровадженням нових технологій. Деякі українські латифундисти вважають, що достатньо втричі збільшити внесення мінеральних добрив та в декілька разів пестицидів. Чи досить цього? Щодо покращення якості насіннєвого матеріалу, то генетичний потенціал навіть вітчизняних сортів і гібридів використовується менш ніж наполовину, а що вже говорити про насіння іноземних компаній, яким заповнений наш ринок. Отже головна причина не в цьому. Стосовно збільшення внесення мінеральних добрив, то це правильно, адже за тих же 25 років ми зменшили їх внесення із 170 кг діючої речовини до 70 кг на гектар. Для отримання нинішнього рівня врожайності дефіцит елементів живлення перевищує 100 кг/га д.р., які рослини вимушені споживати із запасів гумусу.

Сумнівно виглядає і твердження про необхідність збільшення в декілька разів використання пестицидів. Куди більше?! З 2005 по 2010 рік використання пестицидів в Україні збільшилось з 20 до 60 тисяч тонн на рік і щорічно продовжує збільшуватись, в середньому на 8 тисяч тонн. На кожний гектар ріллі ми використовуємо понад 2 кг високотоксичних пестицидів, а невикористаних і непридатних для використання їх накопичилось понад 20 тисяч тонн. І що? Чи спостерігаємо ми зменшення забур’яненості? Ні, бур’янів більше і видовий склад їх ширший. Чи може помітно поменшало хвороб та шкідників? Разом з тим надмірне хімічне навантаження на ґрунт призвело до накопичення токсинів, зменшення біомаси з 30 до 4 т/га. Як прикрий наслідок хімічної деградації ґрунтів знизився коефіцієнт використання рослинами поживних речовин з мінеральних добрив вдвічі. Якщо раніше зернові засвоювали з мінеральних добрив 50-60% азоту, 25% фосфору, 70% калію, то тепер лише 29%, 11,5% і 32% відповідно. Тобто на формування одиниці продукції потрібно вносити мінеральних добрив вдвічі більше.

Що перешкоджає відновленню родючості наших ґрунтівПід дією важкої техніки, ґрунт переущільнився на глибину до 60-80 см, внаслідок чого погіршились його агрофізичні властивості, зокрема структурність. В два-три рази зменшилось водопроникнення, що впливає на зниження врожайності на 25-30%. Якщо ми щось робимо для живлення та життєдіяльності рослин, то зовсім забули про ґрунт, його активну частину і основу родючості – гумус.

За останню чверть століття запаси гумусу зменшились від 9,5% в незмитих ґрунтах до 50% в сильно змитих від початкового рівня. Те, що накопичувалось віками, ми знищили за якихось 20-30 років. Тепер мусимо вносити не лише азот, фосфор та калій, а й усі необхідні рослинам мікроелементи: бор, мідь, залізо, марганець, цинк, молібден та інші. Джерелом гумусу є органічні речовини – гній, рослинні рештки та рештки живих організмів тощо. В наших умовах реальним джерелом органічної речовини є солома, стерня, інші післязбиральні рештки, сидерати.

Солома як джерело елементів живлення

В соломі та рослинних рештках міститься значна кількість елементів живлення. В соломі пшениці міститься 0,5% азоту, 0,25% фосфору, 0,8% калію, а також кальцій, магній, сірка та мікроелементи. Підраховано, що в 4 тоннах соломи міститься 20 кг азоту, 10 кг фосфору, 32 кг калію, 35 кг кальцію, 7 кг магнію, 8 кг сірки, а також 200 г цинку, 120 г марганцю, 24 г бору, 12 г міді, 2 г молібдену та інші. Така кількість елементів живлення в складі мінеральних та мікродобрив коштує понад 2500 гривень. На кожному гектарі кукурудзяного поля в рештках залишається понад 45 кг азоту, 18 кг фосфору, 100 кг калію та мікроелементи вартістю в добривах понад 4000 гривень. Рослинні рештки соняшнику з урожайністю 30-35 ц/га містять 40 кг азоту, 20 кг фосфору, 130 кг калію та мікроелементи вартістю майже 5000 гривень. Елементи живлення в соломі знаходяться в органічній формі і недоступні рослинам до їх мінералізації. Мінералізація органічної речовини проходить внаслідок активної життєдіяльності численних мікроорганізмів, бактерій та грибів.

Солома як джерело гумусу

Гумус – це складна суміш як речовин, що входили до складу рослин і частково не піддались розкладу мікроорганізмами, так і продуктів життєдіяльності різних мікроорганізмів. Отже для утворення гумусу необхідна органічна речовина. В 4 тоннах соломи її міститься 3,2 тонни. В складі соломи велике значення мають вуглеводи – крохмаль та целюлоза, вони є і їжею для мікроорганізмів, і складовими їх білкових тіл. Більша частина вуглеводів в рештках витрачається на дихання мікроорганізмів, окислюючись до вуглекислоти і води. Менша частина витрачається на утворення тіл мікроорганізмів, грибів. Бактерії та гриби, виділяючи ферменти, розкладають клітчатку на часточки глюкози та живляться нею. Мікроорганізми з вуглеводів та мінерального азоту утворюють амінокислоти, а з них складні молекули білків, що є головною складовою їх тіл. В клітинах мікроорганізмів виробляються нуклеїнові кислоти, що містять в собі фосфор і т.д. Отже солома використовується мікроорганізмами для розмноження та живлення. Після відмирання мікроорганізмів з їх тіл вивільняється 5% азоту, значна кількість фосфору, амінокислоти, білки, вітаміни, гормони, ферменти тощо, якими збагачується гумус. В результаті проходить трансформація органічної речовини до утворення мінеральних елементів живлення доступних рослинам та гуміфікація – утворення фульвових та гумусових кислот, гумінів. Ізогумусовий коефіцієнт для соломи пшениці становить 0,22 (кількість гумусу отриманого з одиниці ваги соломи). З 4 тонн соломи утворюється 880 кг гумусу. Так як мінералізація гумусу становить 1,3%, то на кожному гектарі мінералізується понад 11 кг фульвових та гумусових кислот, гумінів. Фульвові кислоти активно діють на мінеральну частину ґрунту, вивільняючи з неї необхідні для рослин елементи живлення. Головним компонентом гумусу є гумусові кислоти. За своєю будовою – це тонкі плоскі часточки, пов’язані між собою таким чином, що утворюють сітчастий, губчастий матеріал, він має сильний від’ємний заряд полярності, завдяки цьому одна частка гумусової кислоти здатна утримувати до 14 часток води, що забезпечує високу ступінь вологоутримання в ґрунті та активний процес катіонообміну. Гумусові кислоти вивільняють фосфорну кислоту з малорухомих та нерухомих фосфатів і на 25-30% покращують фосфорне живлення рослини. Завдяки гумусовим речовинам формується стійка структура ґрунту, покращується його газообмін, фізичні, хімічні та колоїдно-хімічні властивості, буферність та абсорбція токсичних речовин. В складі соломи 40% вуглецю, присутність його у ґрунті допомагає фіксувати азот атмосфери. Доведено, що 1 кг вуглецю допомагає фіксувати 15-20 г атмосферного азоту.

Як ефективно використати цінні властивості соломи

Збереження всіх цінних властивостей соломи як джерела поживних речовин і гумусу в значній мірі залежить від способу її використання як органічного добрива. Найефективніший спосіб – це застосування біологічних деструкторів, які скорочують термін трансформації соломи на стадіях мінералізації та гуміфікації. Одним з ефективних біодеструкторів рослинних решток є препарат компанії БТУ-Центр біодеструктор Екостерн. Цей біопрепарат нового покоління відрізняється високою концентрацією селекційних бактерій – азотфіксаторів та каліє- і фосформобілізаторів, бактерій що знищують патогенні бактерії та гриби.

Завдяки високій біологічній активності Екостерну оброблені рослинні рештки розкладаються вдвічі швидше, зменшується в 4-5 разів кількість патогенної мікрофлори. Завдяки швидкому процесу мінералізації мікроорганізми потребують меншу кількість азоту з гумусу, оскільки вони швидше починають використовувати азот, вивільнений з відмерлих тіл бактерій та грибів. Тож для ефективної дії Екостерну на початку процесів трансформації соломи потрібно не 40 кг/га діючої речовини (120 кг аміачної селітри вартістю 780 грн) а всього 3-4 кг/га (10-15 кг аміачної селітри вартістю 60-90 грн). Завдяки дії Екостерну вже через 6-9 місяців ґрунт поповнюється мінеральним азотом, вивільненим як з запасів соломи (20 кг), так і білкових тіл мікроорганізмів (3-4 кг), що еквівалентно 70 кг/га аміачної селітри вартістю 430 грн. Крім цього, ґрунт збагачується іншими елементами в доступній для рослин формі. Збагачення ґрунту доступними елементами підвищує потенціал урожайності, наприклад пшениці, на 6-10 ц/га. Через рік-півтора завершується гуміфікація і ґрунт поповнюється 850-900 кг/га гумусу, в тому числі 11-12 кг гумусовими і фульвокислотами, гумінами, білками, вітамінами, аміно- та нуклеїновими кислотами.

Біологічна активність Екостерну ще більше проявляється при сумісному його використанні з гуматами, які створюють сприятливі умови для життєдіяльності біоти та самі активно впливають на покращення фізичних, хімічних та колоїднохімічних властивостей ґрунту. Витрати на Екостерн та 10-15 кг аміачної селітри не перевищують 230 грн/га а запаси елементів живлення в ґрунті збільшуються на суму в 10 разів більшу. Приріст урожайності зернових уже в перший рік після внесення Екостерну перевищує 5 ц/га.

Інший спосіб використання решток – зароблення їх у ґрунт без обробки деструктором. В цьому випадку термін розкладання соломи продовжується до трьох років. Через повільний процес мінералізації мікроорганізми використовують з гумусу по 10 кг діючої речовини азоту на кожну тонну соломи, або 40 кг/га, зменшуючи його запас для наступної культури, а відтак знижується потенціал урожайності зернових на 6-8 ц/га вартістю понад 1500 грн/га. Нерозкладені рештки створюють добрі умови для розвитку шкідливих мікроорганізмів, шкідників та хвороб. Для недопущення втрат азоту з гумусу необхідно внести 40 кг/га діючої речовини азоту з мінеральними добривами вартістю 780 грн. При цих витратах в перші 1-2 роки приросту врожайності, як правило, не спостерігається і поповнення ґрунту гумусом та елементами живлення з соломи наступить на третій рік. Цей спосіб може бути виправданим при заробленні соломи в ґрунт під чорний пар.

Нарешті дехто спалює солому, при цьому температура на поверхні ґрунту досягає 360оС. В горизонті ґрунту 0-5 см вигорає вся органічна речовина, а це частина ґрунту найбільше насичена активною біотою та гумусом. На глибині до 10 см випаровується вся волога. Цей шар ґрунту на певний час втрачає родючість. У вигляді вуглекислого газу в атмосферу виділяється 1750 кг вуглецю – енергетичної бази ґрунту. Разом з тим в орному шарі залишається неушкодженим насіння бур’янів, 85-90% шкідників та збудників хвороб, що заселяють ґрунт на глибині більше 10 см. Отже ми втрачаємо не лише елементи живлення на 2500-5000 грн/га, а ще й 100 кг гумусу. На відновлення родючості знадобиться витратити значні кошти на добрива та не один рік.

Зробіть правильний вибір та дійте за правилом: людині – зерно, а землі – солому.
Микола Дмитрович ІВАНЧУК,
членкор МАКНС
(050) 604-11-45


P.S. Своїми враженнями про біодеструктор Екостерн ділиться керівник господарства ТОВ «Веселинівська МТС» Миколаївської обл. Василь Вільгельмович Кем. В господарстві впродовж 4 років застосовують біодеструктор Екостерн для обробки залишків всіх культур. – Все знают, что земле нужна органика. Мы раньше солому заделывали в почву, в том числе и с азотными удобрениями, но пожнивные остатки не успевали разлагаться до весны и даже на протяжении года. Получив информацию о свойствах биодеструктора Экостерн и узнав, что его активность высокая, в диапазоне температур от +3 до +40 градусов, а также в условиях дефицита влаги, я решил применить его на пожнивных остатках кукурузы. Я был приятно удивлен, когда весной, перед посевом подсолнечника увидел, что остатки были полностью разложены. Затем я обрабатывал солому злаковых и стебли подсолнечника. За 4 года мы перешли на обработку почти всех площадей. Я заметил, что почва становится рыхлой, хорошо впитывает влагу и длительное время ее удерживает. Заметно уменьшились заболевания растений, повышается плодородие почвы, а также урожайность культур. Но главное даже не в повышении урожайности, а в возрождении плодородия почвы, да и затраты на деструктор сопоставимы с затратами на 20 кг аммиачной селитры, что, как говорится, погоды не делает. Еще лучше работает биодеструктор совместно с гуматами. По рекомендации специалистов ТОВ «Південьнасіньсервіс» мы применяем гумат калия Гумистар бельгийской компании. Биодеструктор и Гумистар нам поставляет ТОВ «Південьнасіньсервіс», а его специалисты оказывают методическую помощь в эффективном применении препаратов.

Деструктори стерні та інші біопрепарати ТМ «Жива Земля» можна придбати у офіційного дилера компанії «БТУ-Центр»:
ТОВ «Південьнасіньсервіс» за тел: (051) 256-04-11, (050) 604-11-45
Прочитано 1922 разів