У 2014 році найбільше зерновим дошкуляли хлібні клопи, трипси, попелиці, хлібні жуки та злакові мухи. Менш шкодочинними були хлібні блішки, п’явиці, хлібний турун та цикадки. Враховуючи ситуацію зі станом озимих навесні 2015 року, дуже важливим буде максимальне збереження кожного листка, кожного продуктивного стебла, кожного колоса. Тому цієї весни захист від шкідників стає дуже актуальним.

Серед найпоширеніших економічно важливих шкідників у Степу на зернових культурах найбільше розповсюджені кілька видів злакових мух, зокрема гесенська, чорна пшенична, шведська ячмінна; трипс пшеничний, попелиці, цикади, хлібні клопи, хлібні жуки, хлібний турун. Посівам ярих зернових шкодять хлібні блішки, злакові мухи, попелиці та цикади. На посівах ячменю останнім часом дуже поширений ячмінний мінер (рис. 1).

За останні роки спостерігається суттєве зменшення чисельності хлібних клопів. Протягом 2014 р. поширеність цих шкідників теж була відносно незначною.

За даними Державної фітосанітарної інспекції (А.І. Шаповалов, 2015), раннє достигання культур у минулому році в Степу негативно вплинуло на розвиток личинок клопів, більшість яких на момент повної стиглості зерна перебували у ІV віці. Крім того, внаслідок короткого збирального періоду клопам не вдалося в повній мірі доживитися, що обумовило низькі фізіологічні показники шкідника. Так, середня вага самок становить 87 мг (оптимальна 125 мг). З огляду на низькі фізіологічні показники очікується досить високий рівень смертності клопів під час зимового та ранньовесняного періодів. Зростання чисельності шкідника ймовірне під час яйцекладки та відродження личинок. Міграція імаго, які перезимували, на поля відбувається, за різними даними, за середньодобової температури +9,5°С (Л.Л. Андрєєв, 1940) або +13-14°С (О.М. Шумакова, Н.М. Виноградова, 1958). У північному Степу та Лісостепу перехід середньодобової температури через позначку +9,5°С було зафіксовано в кінці 3-ї декади березня, через +13°С – у 2-й декаді квітня. Масове заселення посівів клопами, що перезимували, спостерігалося в 2–3-й декадах квітня 2014 р. Навесні 2015-го активність шкідників починається пізніше приблизно на 2-3 тижні.

Шкода від хлібних клопів зазвичай недооцінена. Потенційні втрати врожаю, наприклад, уже від 1 шт./м2 імаго клопа-черепашки становлять 50 кг/га (В.Т. Альохін, 1996). Це мінімум 5 шт./м2 продуктивних пагонів та колосків, які будуть пошкоджені одним клопом впродовж 2-3 тижнів весняного живлення. Живлення личинок на колосі знижує якість зерна, відповідно збитки на різниці в ціні між класами зерна сягають 2000 грн/га за середнього рівня врожайності.

Першим за шкодочинністю у 2014 р. майже на всій території України був трипс пшеничний. Його личинки зимують в ґрунті та на рослинних рештках на глибині 10 см, дуже рідко до 20 см. Личинки трипса, які перезимували, навесні стають активними вже за середньодобової температури +8°С і входять у процес перетворення на пронімф і німф, який у минулому році почався в кінці березня – на початку квітня і завершився до кінця квітня – початку травня. Тривалість розвитку пронімфи та німфи першої становить 3-4 дні, німфи другої – майже 4-6 днів.

Закінчення процесу перетворення німф на імаго й заселення рослин озимої пшениці та ячменю спостерігалося якраз у фазі появи прапорцевого листка. Згодом дорослі комахи проникали всередину його піхви і до колосу, де вони живляться та добре захищені. Внаслідок живлення прапорцевий листок деформувався, що призводило до зниження асиміляційної здатності листової поверхні, знебарвлення та затримки розвитку листової пластинки, деформації та відмирання верхніх листків, затримки виходу колоса з обгортки, його викривлення, часткової білоколосиці. Втрати врожаю навіть за мінімального (до ЕПШ) заселення трипсом 30% колосків по 15 шт. комах/колос становлять 300-400 кг/га.

Поширеність злакових попелиць протягом 2014 р. була помірною. Більша шкода від них спостерігалася на ярому ячмені, вівсі та на пізніх ярих, зокрема кукурудзі й сорго. Найпоширеніший вид – велика злакова попелиця, рідше траплялися звичайна та ячмінна попелиці. Відродження яєць, що перезимували, відбувається навесні за температури +8-10°С. Згодом безкрилі самки-засновниці народжують крилатих самиць-розселювачок, які перелітають всередину поля на незаселені рослини.

Найбільша їх шкода проявляється в тому, що всі види попелиць є переносниками вірусу жовтої карликовості ячменю, який уражує практично всі культурні злаки. На листках уражених рослин з’являється золотаво-жовте забарвлення, яке розповсюджується зверху вниз і переважно з країв листків. Часто такі симптоми хибно вважають ознаками азотного голодування. Різниця в тому, що в уражених вірусами рослин жовтіють не старі листки, а нові. Листя у хворих рослин стає жорстким і розміщується більш вертикально, ніж у здорових (рис. 2). При захворюванні спостерігається низькорослість, колоски часто не утворюються, коренева система розвивається повільно, формується щупле невиповнене зерно. Втрати врожайності сягають 100-500 кг/га.

Загальні втрати врожайності лише від 3-4 видів найпоширеніших шкідників за необґрунтованого захисту або його відсутності становлять 500-1000 кг/га зерна, а також знижується його якість.

Серед шкідників ріпаку найбільш розповсюдженими є види прихованохоботників (табл. 1), попелиці, оленка волохата та ріпаковий квіткоїд.

Цвітіння ріпаку в степовій і лісостеповій зонах починається в першій декаді травня й триває майже 30-35 днів. У цей період з’являються основні види шкідників, які активно живляться бутонами та квітами:

• Квіткоїд ріпаковий (Meligethes aeneus) – чорний блискучий жук 1,5-2,7 мм, зимує в ґрунті й виходить при 11°С. За температури 15°С переселяється на ріпак; харчується бутонами і зав’язями квітів. Економічний поріг шкодочинності – 5 шт./рослину.
• Оленка волохата (Epicometis hirta) – чорний жук 9-13 мм, густо опушений, на надкрилах білі плями неправильної форми. Харчується квітами ріпаку та плодових дерев. ЕПШ для ріпаку невизначений, ймовірно 1-2 шт./м2.
• Насіннєвий прихованохоботник (Ceutorhynchus assimilis Payk) описаний в таблиці 1.

Дві головні помилки при розробці системи захисту зернових від шкідників:

• Очікування збільшення кількості шкідників до рівня економічного порога шкодочинності (ЕПШ);
• Планування строків першого внесення інсектицидів на пізні фази розвитку зернових (цвітіння, налив зерна), коли шкода від живлення імаго та личинок шкідників вже нанесена, але ще непомітна.

Сучасна технологія вирощування зернових і технічних культур неможлива без інтегрованого захисту від шкідливих організмів. Проти шкідників ефективні всі технологічні заходи разом узяті: правильна сівозміна, підготовка насіння, якісний обробіток ґрунту та аргументоване застосування інсектицидів. Єдина ефективна стратегія боротьби зі шкідниками – не чекати наростання їх чисельності до рівня ЕПШ, а контролювати з початку заселення ними посівів, тобто діяти на випередження.

Найкращим строком застосування інсектицидів на зернових культурах та ріпаку є початок масового виходу шкідників із місць зимівлі. Повторне внесення слід проводити через 2-3 тижні, в залежності від умов поширення шкідників та інших факторів. Також потрібно дотримуватися чергування препаратів із діючими речовинами з різних класів (піретроїдів, фосфорорганічних та неонікотиноїдів), щоб запобігти виникненню резистентності у шкідників. Використання інсектицидів доцільно суміщати з внесенням фунгіцидів та гербіцидів.

Достойне місце в системі захисту займає універсальний та надійний інсектицид Нурел™ Д.

Нурел™ Д – сумішевий препарат, до складу якого входять 2 діючі речовини з різними механізмами дії. Хлорпірифос – діюча речовина з групи фосфорорганічних інсектицидів, яка є інгібітором холінестерази. Циперметрин – діюча речовина з групи піретроїдів, що впливає на передачу нервового імпульсу нервовими клітинами. Головні переваги Нурел™ Д:

• термостабільний;
• знищує широкий спектр шкідників;
• швидка дія на шкідників;
• ефективний вже від +8ºС;
• дві діючі речовини з різних класів запобігають виникненню резистентності;
• завдяки фумігантній дії знищує шкідників у важкодоступних місцях.
• Таблиця 2. Застосування препарату Нурел™ Д

Використання Нурел™ Д на пшениці та ріпаку за рахунок прямої та фумігантної дій – це ефективний контроль імаго трипсів, що ховаються у піхві прапорцевого листка і на молодому колосі; контроль попелиць, цикад, які є переносниками вірусних захворювань, імаго та личинок клопа-черепашки, п’явиці; прихованохоботників, квіткоїда та інших шкідників на посівах ріпаку.

Обґрунтована інвестиція у якісні препарати – це не марно витрачені гроші, а висока ефективність бізнесу, надійність, впевненість у майбутньому. Результативність роботи успішних господарств, які працюють з надійним партнером – компанією «Сингента», є доказом того, що досвідчені господарі обрали правильну стратегію.


Валерій ДУБРОВІН, к. с.-г. н., менеджер із підтримки та розвитку
інсектицидів і гербіцидів на зернових культурах ТОВ «Сингента»
Володимир МАКСИМОВИЧ, менеджер із підтримки
та розвитку ЗЗР на технічних культурах ТОВ «Сингента»


Таблиця 1. Найпоширеніші прихованохоботники – шкідники ріпаку

Назва	Розміри імаго, мм	Зимівля	Час появи імаго	Плодючість	ЕПШ
Чорний стебловий прихованохоботник (Ceutorhynchus picitarsis)	3,0-3,5	Жуки  в ґрунті або під рослинними  рештками,  в лісосмугах	Рання  весна,  початок квітня за температури +5-7ºС	8-15 шт. /рослину	1 жук / 10 рослин
Великий ріпаковий прихованохоботник (Ceutorhynchus napi)	3,0-4,0	Жуки в ґрунті або під рослинними рештками, в лісосмугах	Кінець  березня –  початок  квітня	1 шт. /рослину	1 жук / 7 рослин
Стебловий прихованохоботник (Ceutorhynchus quadridens Panz)	2,5-3,0	Жуки  в ґрунті або під рослинними рештками,  в лісосмугах	В середині квітня за температури ґрунту 8-9ºС (співпадає з розпусканням бруньок берези)	2-8 шт. /рослину (80 шт.)	1 жук / 4 рослини
Насіннєвий прихованохоботник (Ceutorhynchus assimilis Payk)	2,0-2,3	Жуки в ґрунті або під рослинними рештками, в лісосмугах	В середині квітня за середньодобової температури +7-8ºС	1 шт. /стручок (40- 150 шт.)	1 жук / 2 рослини

Таблиця 2. Застосування препарату Нурел™ Д

Культура	Спектр дії	Фаза культури	Норма витрати, л/га	Кратність обробок/строк очікування
Пшениця озима і яра	Клоп шкідлива черепашка, п’явиці, хлібна жужелиця, хлібні жуки, злакові попелиці	Обприскування в період вегетації	0,75-1,0	1/20
Ячмінь	П’явиці, хлібна жужелиця		0,5-0,75	1/30
Озимий і ярий ріпак, гірчиця	Хрестоцвіті блішки, ріпаковий квіткоїд, прихованохоботники		0,5-0,6	2/30