Вибір найбільш дієвого препарату, за умови неповної або спотвореної інформації щодо продукту чи особливостей його застосування, є досить непростим завданням як для агрономів агрохолдингів, так і для малоземельних фермерів. Тому ми взяли на себе сміливість поділитися результатами своїх досліджень та спостережень. Сподіваємось, що ця інформація допоможе обійти проблемні моменти й застереже аграріїв від хибного кроку.

Перед тим як приступити до аналізу, авторитетно заявляємо, що більшість гумінових препаратів володіють унікальною біологічною активністю і мають право на широке застосування у виробництві. Залишається лише вибрати найкращу форму препарату, внести його найбільш зручним способом, в оптимальній дозі та в необхідний для рослини період і – успіх в кишені.

Щодо способу внесення, то тут особливих секретів немає: засвоєння рослиною гумінових сполук можливе або через кореневу систему, або через листкову поверхню. Поєднання гуматів у баковій суміші при внесенні КАС чи інших ЖКУ, або з внесенням пестицидів, за дією на рослину практично рівноцінне й знаходиться в межах похибки експерименту. Досить ефективним методом застосування гуматів є обробка насіння.

Розчинні гумінові кислоти посилюють ріст і розвиток рослин тільки у концентраціях тисячної та десятитисячної частки відсотка, вищі норми пригнічують їх. Слід зазначити, що дози гумінових продуктів також залежать від сировини, з якої виготовлений препарат (сапропель, торф, буре вугілля, леонардит, лігносульфонат тощо), адже існує залежність молекулярної маси гумінових та фульвових кислот від їх походження. Між ними існують суттєві індивідуальні відмінності. Так, наприклад, у гумінових кислот вугілля молекули складаються в основному з великих ядер, а периферійних аліфатичних ланцюгів, так званих «хвостів», порівняно мало. Така будова молекул пов’язана з дуже тривалим процесом утворення вугілля. За цей період відбулося вимивання фульвових кислот і відщеплення менш стійких частин молекули «хвостів». У гумінових кислот з торфу, як у більш «молодих», периферична частина молекул розвинена значно сильніше. «Хвости» довші і їх більше. В них знаходиться більше реакційних центрів. Так як саме ядро хімічно стійке й участі в реакціях майже не бере, то активність всієї молекули і дія на рослину залежить від кількості й набору «хвостів». Гуматно-фульватний комплекс препаратів, виготовлених з лігносульфонатів посідає проміжне місце між вугільними та торфовими гуматами.

Показники якості гумінових препаратів знаходяться в тісному зв’язку з показниками якості вихідної сировини та технологією їх екстракції. Рівень їх поєднання визначає рівень біологічної активності гумінових та фульвових кислот, а відповідно – й ефективність самого препарату.

Рівень концентрації діючої речовини в гумінових препаратах характеризує більш кількісні, аніж якісні показники. Тому ефект дії на рослину менше залежить від концентрації гумінових та фульвових кислот у самому продукті, а більше від співвідношення між ними, набору кислот з різними молекулярними масами, наборами функціональних груп, ступенем гідрофільності, тобто здатністю взаємодії з водою і біологічними структурами.

Керуючись такими характеристиками та співвідношенням «ціна – якість», із більш як трьох десятків гумінових препаратів ми зупинили свій вибір на продукті білоруського виробництва торгової марки «Гідрогумін», адже:

– цей продукт належить до групи безбаластних гуматів. Має унікальне поєднання гумінових, фульвових та інших низькомолекулярних кислот та сполук:

• 55-60% – гумінові речовини, в тому числі кислоти (25-30% – гумінові, 20-25% – фульвові);
• 5,3-7,5% – комплекс макро- і мікроелементів;
• 2,2-2,5% – низькомолекулярні органічні та інші біологічно активні сполуки (органічні кислоти, ферменти, вітаміни А, Е та групи В, фітогормони, антибіотики, 16 амінокислот загальною сумою 2326-2584 мг/л);
• як у штучно створених (лабораторних), так і в реальних природних умовах «Гідрогумін», порівняно з іншими біологічно активними сполуками, при тестуванні проявляв більш виражені властивості імуномодулятора та антидота, стимулятора росту та біорегулятора;
• висока гідрофільність робочого розчину забезпечувала більш швидке та повне проникання до клітини рослини пестицидів та мікроелементів, які застосовувались у бакових сумішах порівняно з їх внесенням самостійно або з аналогічними препаратами;
• подвійна сепарація та супертонке очищення забезпечує безпроблемне внесення препарату незалежно від марки обприскувача, типу форсунки, мінералізації та жорсткості води, на відміну від деяких інших препаратів гумусової природи;
• великий діапазон концентрацій: навіть при значному передозуванні не викликало пригнічення рослин, в т.ч. ослаблених та тих, що перебували в умовах стресу;
• вартість на 30-40% нижча в порівнянні з подібними продуктами.

Науково встановлено та експериментально доведено, що фізіологічно активні гумінові речовини впливають на фотосинтетичні процеси рослин. Посилення асиміляції С02, підвищення фотосинтетичної продуктивності за низьких норм мінеральних добрив дозволяє отримувати врожай на рівні середньої їх забезпеченості. Особливо помітна дія гумінових кислот при розширенні співвідношення азоту і фосфору. Тобто, посиливши процеси метаболізму за рахунок гуматів, можна зекономити на добривах, але аж ніяк не замінити їх.

Сподіваємось, що ця інформація допоможе зрозуміти принципи дії гумінових продуктів, визначитись в доцільності та необхідності проведення таких агрозаходів на вашому підприємстві. І як би не мудрував агроном, вибір на користь того чи іншого препарату зробить рослина. Залишається допомогти їй зробити цей вибір, дати з чого вибирати.

Правильний вибір + сила врожаю = високий прибуток!