
Вид широко поширений в Євразії і Північній Америці. Типові місця розмножень – степи, особливо сприятливі посушливі райони з кількістю опадів 250-300 мм на рік. В Україні поширений в Центральному та Східному Лісостепу і Степу, але в роки масових розмножень численний скрізь, і може являти загрозу для посівів.
Це типовий багатоїдний шкідник, його гусениці можуть пошкоджувати рослини з 35 родин. Улюблені кормові рослини: з бур’янів – лобода, березка, полин; з культурних рослин – буряки, соняшник, бобові. В періоди підйому чисельності сильно шкодить цукровому буряку, усім бобовим культурам, соняшнику, кукурудзі та овочевим культурам.
В різних зонах України розвивається від одного до трьох поколінь метелика: в Поліссі, Лісостепу і на півночі Степу – два покоління, на півдні Степу та в Криму – три. Літ метеликів спостерігається з травня до жовтня: виліт зимуючого покоління відбувається в кінці квітня – травні, першого – в червні-липні, другого – в липні-вересні.
Характерною особливістю виду є періодичні спалахи масових розмножень (раз на 10-12 років). Минулі спалахи чисельності відбувалися в 1975-1976 та 1986-1989 роках. Погодні умови минулого року були сприятливими для розвитку лучного метелика в багатьох районах України і суміжних країн, де він спричинив серйозну шкоду сільськогосподарським культурам.

Гусениця, що тільки вийшла з яйця, водянисто-зелена з темною головою; линяють гусениці 4 рази і мають 5 віків, особини кожного віку різняться за шириною голови і довжиною тіла. Гусениця п’ятого віку довжиною до 35 мм, зеленувато-сіра, з темною смугою вздовж спини, облямованою вузькими зеленувато-жовтими смужками і темними смугами по боках, черевце жовто-зелене. Тіло вкрите крупними чорнуватими щетинконосними горбочками з білою плямкою і чорною щетинкою. Голова чорна з чітким світлим рисунком.
Лялечка 10-12 мм, світло-коричнева, останній сегмент витягнутий у вигляді широкої пластинки, в коконі з рідкого павутиння.
Яйце довжиною 0,8-1,0 мм і товщиною 0,4-0,5 мм, подовжено-овальне, знизу пласке, молочно-біле з перламутровим блиском.
Зимують гусениці останнього віку в довгастих коконах, розташованих вертикально у верхньому шарі ґрунту. Зимуючі гусениці дуже стійкі до холоду – видержують морози до –30°С.
Літ метеликів відбувається весною в травні, в першу декаду з середньодобовою температурою вище +15°С, оптимальною для їх масового з’явлення є 20-25°С. Для метеликів сприятливою є тепла волога погода, для визрівання статевих продуктів вони потребують живлення нектаром квітів впродовж 3-7 діб. Тривалість життя метелика – до 20 діб. Вдень метелики малоактивні, масовий літ спостерігається в присмерки і вночі.
У лучного метелика виділяють 2 типи міграцій. Перший пов’язаний з активними перельотами метеликів, іноді на відстань до 20-25 км, в пошуках квітучої рослинності для додаткового живлення і оптимальних умов для відкладання яєць та розвитку гусениць перших віків. Другий – з пасивним розселенням, коли метелики з теплими потоками повітря можуть підніматися на декілька десятків метрів над землею і переноситися повітряними потоками на великі відстані (до 1000 км) від місць резервацій в степових районах. З таким типом міграції пов’язані труднощі прогнозування чисельності лучного метелика.

Гусениці у розвитку мають 5 віків. Гусениці першого віку гігрофільні, в подальшому значно менше залежать від вологості. Гусениці молодших віків виїдають тканини листків, не пошкоджуючи епідерміс, обплітають листки кормових рослин павутинкою, старших – живляться відкрито, скелетуючи і грубо об’їдаючи листки, стебла та генеративні органи рослин. Гусениці І і ІІ віків живляться переважно на бур’янах, з ІІІ віку можуть переходити на культурні рослини, особливо якщо бур’янів мало. В пошуках їжі гусениці активно переходять на інші рослини, в роки масових розмножень можуть здійснювати масові міграції з одних посівів на інші, знищуючи їх повністю.
Закінчивши живлення, гусениці заглиблюються в ґрунт, де коконуються у вертикально розташованих, довгастих коконах. Стадія лялечки в залежності від температурних умов продовжується 10-30 днів. Зимують гусениці в коконах в ґрунті. Тривалість розвитку одного покоління в залежності від температури, вологості та умов живлення метеликів і гусениць становить 35-50 діб. В умовах посухи влітку часто спостерігається безпліддя метеликів, що призводить до різкого зниження чисельності популяції.
Велике значення в обмеженні чисельності популяцій метелика мають ентомофаги: в яйцях паразитують трихограми; в гусеницях – личинки паразитичних перетинчастокрилих та мух тахін, також значно знижують чисельність шкідника хижі комахи (туруни), комахоїдні птахи, грибні та бактеріальні хвороби.
Заходи захисту:
● глибока оранка ділянок, заселених зимуючими гусеницями;
● знищення бур’янів на полях, узбіччях доріг та інших місцях, що зменшує кількість місць зручних для відкладання яєць;
● культивація міжрядь просапних культур і парів в період яйцекладки та відродження гусениць І віку, що спричиняє їх загибель;
● повторна культивація міжрядь в період заляльковування гусениць першого покоління, що призводить до загибелі лялечок;
● висів просапних культур (цукрових буряків, соняшнику) в оптимально ранні строки, що суттєво знижує пошкодженість рослин;
● за наявності на посівах просапних культур більш ніж 10 кладок яєць на 1 м2 – випуск трихограми (30 тис. особин на 1 га і повторно через 5-7 діб);
● в період розвитку гусениць за наявності на посівах 5-10, а в другій половині вегетації більше 10-20 гусениць на 1 м2 – обприскування посівів інсектицидами (Децис, Децис Профі, Протеус, Актелік, Карате Зеон, Нурел, Арріво, БІ-58 новий тощо).
В.П. ПЕТРЕНКОВА, І.Ю. БОРОВСЬКА, В.М. ТИМЧУК