Среда, 16 Октябрь 2019 13:37

Ефективність хімічного захисту ріпаку ярого й гірчиці від хрестоцвітих клопів

Krestotsvetnye klopyКомплекс хрестоцвітих клопів об’єднує такі види як розмальований або капустяний — Eurydema ventralis Kol., ріпаковий — E. oleraracea L. та гірчичний — E. оrnata L. Вони належать до ряду Напівтвердокрилі або Клопи — Hemiptera, родини Щитники — Pentatomidae, роду Хрестоцвіті клопи — Eurydema.

Хрестоцвіті клопи є поширеними видами і в Україні поширені повсюдно.

Імаго капустяного клопа розміром 6-10 мм, тіло плоске, передньоспинка червона, з 6 чорними плямами, на щитку та надкрилах малюнок із чорних плям і смуг (рис. 1); вусики 5-членикові; трикутний щиток прикриває більшу частину черевця; лапки 3-членикові. Імаго гірчичного клопа розміром 6-10 мм, тіло плоске, передньоспинка жовта, з 6 чорними плямами, на щитку та надкрилах малюнок із чорних плям і смуг (рис. 1). Імаго ріпакового клопа розміром 6-8 мм, тіло плоске, передньоспинка біла, з 6 чорними плямами, на щитку та надкрилах малюнок із чорних плям і смуг (рис. 1). Яйце розміром 0,6-0,8 мм, бочкоподібне, знизу заокруглене, зверху прикрите опуклою кришечкою, яка відкривається при вилуплюванні личинки (рис. 1). Личинка імаго подібна (рис. 1). Зимують статевонезрілі клопи під опалим листям на узліссі, в лісосмугах, садах, парках, на схилах балок, узбіччі доріг. У квітні-травні виходять із місць зимівлі. Додатково живляться на капустяних бур’янах, а з появою сходів культурних капустяних рослин і висадок розсади в масі перелітають на них. Самка відкладає яйця по 12 штук, розміщуючи їх у два ряди, частіше на нижньому боці листків.

Плодючість – до 300 яєць. Ембріональний розвиток триває 6-12 діб. Личинки живляться на рослинах упродовж 2540 діб, перетворюючись на дорослу комаху. Після додаткового живлення клопи дають початок другому поколінню, яке розвивається у липні-серпні.

Шкоди завдають дорослі клопи й личинки, проколюючи хоботком шкірку листків або квітконосних пагонів і висмоктуючи з них сік. У місцях проколів з’являються світлі плями, тканина відмирає, випадає і утворюються неправильної форми отвори. При пошкодженні насінників обсипаються квітки й зав’язь, погіршується якість насіння. Шкідливість клопів різко підвищується в суху і жарку погоду.

Технічна ефективність інсектицидів проти хрестоцвітих клопів

Для забезпечення захисту рослин ярих олійних капустяних культур від пошкодження хрестоцвітими клопами на дослідних посівах в ННВЦ «Дослідне поле» в 2012–2013 рр. обприскування проводили інсектицидом системної дії Біская, 24% о. д. в фенофазу жовтого бутона. Контрольну ділянку обприскували водою. Це обприскування було спрямоване проти капустяного і ріпакового клопів, капустяної попелиці та ріпакового квіткоїда, які в залежності від року викликали зменшення врожаю, в тому числі і його якості. Площа облікових ділянок ріпаку ярого й гірчиці, на яких випробовували інсектицид проти хрестоцвітих клопів, становила 5 м² у трьохкратній повторності. Через 3, 7 та 14 діб на кожній ділянці обстежували ділянки площею в 1 м² і визначали щільність клопів на 1 рослину.

222

Рис. 1. Хрестоцвіті клопи:

1. кладка яєць; 2. відродження личинок; 3. личинка і характер пошкодження; 4. ріпаковий клоп; 5. спарювання капустяних клопів; 6. гірчичні клопи (фото автора, ННВЦ «Дослідне поле» ХНАУ ім. В. В. Докучаєва, 2018 р.)

В результаті обприскування посівів олійних капустяних культур інсектицидом системної дії Біская, 24% о. д. з нормою витрати 0,25 л/га у фенофазі жовтого бутона нами встановлено, що обприскування ріпаку ярого й гірчиці забезпечувало захист від хрестоцвітих клопів.

Таблиця 1

1

Таблиця 2
2

Таблиця 3
3
В ході досліджень були отримані дані (табл. 1, 2, 3), щодо технічної ефективності обприскування, із яких видно, що препарат Біская, 24% о. д. має достатню токсичну дію стосовно капустяного і ріпакового клопів.

В середньому за роки досліджень технічна ефективність через 3 доби після обприскування становила 87,7% на ріпаку ярому, 92,2% на гірчиці білій та 92,4% на гірчиці сизій (табл. 1-3). Через 7 діб після обприскування технічна ефективність складала 58,4% на ріпаку ярому, 83,0% на гірчиці білій та 83,1% на гірчиці сизій, а через 14 діб – технічна ефективність становила 47,9% на ріпаку ярому, 69,5% на гірчиці білій та 66,7% на гірчиці сизій. Дещо нижчу технічну ефективність інсектициду Біская, 24% о. д. на посівах ріпаку ярого можна пояснити тим, що ця культура значно більше, ніж гірчиця заселялася хрестоцвітими клопами.

У 2014 р. для захисту посівів ріпаку ярого, гірчиці білої та сизої додатково були застосовані інсектициди Моспілан, 20% р. п. (0,1 кг/га) та Нурелл Д, 500 к. е. (1 л/га). Отримані дані (табл. 4) вказують на достатній токсичний вплив на хрестоцвітих клопів. Так, через 3 доби на посівах ріпаку ярого сорту Отаман технічна ефективність препарату Моспілан становила 77,4%, через 7 діб – 52,8%, через 14 діб – 49,1%. Дещо більшу токсичність виявляв препарат Нурелл Д, при застосуванні якого технічна ефективність на 3, 7 та 14 добу складала відповідно 81,6%, 75,5% та 49,0%.

Протилежна тенденція токсичної дії препаратів Нурелл Д та Моспілану спостерігається при вирощуванні гірчиці білої та сизої. При застосуванні Моспілану на посівах гірчиці білої сорту Кароліна технічна ефективність складала на 3, 7 та 14 добу 83,6%,74,5%, 65,5% відповідно. Дещо менша технічна ефективність була при застосуванні інсектициду Нурелл Д: через 3 доби – 82%, через 7 діб – 68%, через 14 діб – 62%.

Обприскування посівів гірчиці сизої сорту Тавричанка препаратом Моспілан показало досить високу технічну ефективність проти хрестоцвітих клопів, яка складала на 3 добу 80,8%, на 7 добу – 67,3% та на 14 добу – 55,8%. При застосуванні Нурелл Д технічна ефективність була дещо нижчою в порівнянні з застосуванням Моспілану та складала на 3, 7 та 14 добу відповідно 78,4; 68,6 та 56,9%.

Отже, застосування препаратів Моспілан та Нурелл Д має достатньо високу токсичну дію на клопів, але їх токсичний ефект менший ніж при застосуванні препарату Біская.

Господарська ефективність інсектицидів проти хрестоцвітих клопів

Стабілізація фітосанітарного стану агроценозу ярих олійних капустяних культур і його екологічна безпека – це кінцевий результат інтегрованого захисту даних культур. Стійке функціонування агроценозу і фітосанітарна стабільність досягаються підбором відповідних сортів, мінімалізацією застосування інсектицидів, збереженням корисної ентомофауни та посиленням біоценотичної регуляції, запобіганням масовому розмноженню шкідливих видів комах. Вирішальне значення в зниженні шкідливої дії хрестоцвітих клопів належить хімічному методу.

Для захисту посівів ріпаку ярого й гірчиці від хрестоцвітих клопів в ННВЦ «Дослідне поле» ХНАУ ім. В.В. Докучаєва проводили обприскування інсектицидом Біская 24% о.д. з нормою витрати 0,25 л/га у фенофазу жовтого бутона до початку цвітіння, яке забезпечувало одночасно достатньо високу технічну та господарську ефективність в боротьбі з хрестоцвітими клопами та ріпаковим квіткоїдом, які є основними шкідниками генеративних органів олійних капустяних культур у Східному Лісостепу України.

Обприскування інсектицидом Біская, 24% о. д. з нормою витрати 0,25 л/га проти хрестоцвітих клопів сприяло збереженню врожаю ріпаку ярого сорту Отаман у 2012 р. більше на 0,117 т/га, у 2013 р. на 0,103 т/га і у 2014 р. – на 0,528 т/га, що в середньому за три роки досліджень склало 0,249 т/га.

При захисті гірчиці білої сорту Кароліна від хрестоцвітих клопів у 2012 році була отримана врожайність на 0,107 т/га вище ніж без обприскування інсектицидом, у 2013 р. – на 0,135 т/га, у 2014 р. – на 0,156 т/га.

При обприскуванні гірчиці сизої сорту Тавричанка інсектицидом Біская, 24% о. д., забезпечуючи захист від хрестоцвітих клопів було отримано значно більший урожай ніж без застосування хімічного захисту.

Так у 2012 р. на варіанті з інсектицидом зібраний урожай був на рівні 0,214 т/га, що в 2,2 раза більше ніж на контролі, у 2013 р. – 0,223 т/га (у 2,18 раза більше) та у 2014 р. – 0,853 т/га (у 1,75 раза більше). В середньому за 2012−2014 рр. було збережено врожаю 0,201 т/га.

Отже, господарська ефективність обприскування посівів інсектицидом системної дії Біская, 24% о. д. з нормою витрати 0,25 л/га залежно від культури склала 0,133-0,249 т/га в середньому за роки досліджень.

Застосування Моспілану на посівах ріпаку ярого сорту Отаман сприяло збереженню врожаю на рівні 0,317 т/га, на посівах гірчиці білої сорту Кароліна – 0,125 т/га та на посівах гірчиці сизої сорту Тавричанка – 0,273 т/га. Обприскування препаратом Нурелл Д посівів ріпаку ярого, гірчиці білої та гірчиці сизої забезпечило збереження врожаю у розмірі 0,344 т/га, 0,093 т/га та 0,261 т/га відповідно. В цілому застосування інсектицидів Моспілан і Нурелл Д забезпечувало отримання врожаю в 1,53-1,77 раза вище ніж без обприскування посівів інсектицидами.

Економічна ефективність інсектицидів проти хрестоцвітих клопів

Вагомим резервом підвищення продуктивності сільськогосподарських культур, в тому числі ріпаку ярого й гірчиці, є захист від шкідників, які в значній мірі знижують урожайність, якість отриманого врожаю насіння та вихід рослинної олії з 1 т насіння. У зв’язку з чим постає необхідність розробки простої та ефективної системи моніторингу, особливо шкідників генеративних органів ярих олійних капустяних культур, яка б могла використовуватися як фахівцями із захисту рослин, так і дрібними землекористувачами. У цьому випадку захисні заходи будуть проводитись у необхідний момент, що дозволить у кінцевому варіанті знижувати собівартість продукції.

Основні економічні показники, що характеризують економічну ефективність застосування інсектициду Біская, 24% о.д. при захисті ріпаку ярого й гірчиці від хрестоцвітих клопів, наведено в табл. 5-7.

Всі технологічні операції із застосуванням інсектицидів, що проводилися на дослідних ділянках ННВЦ «Дослідне поле» ХНАУ ім. В.В. Докучаєва, були виконані нами вручну. Тому розраховуючи економічну ефективність заходів захисту ріпаку ярого й гірчиці від хрестоцвітих клопів ми взяли у розрахунок такі показники як: 1) вартість посівного матеріалу; 2) вартість інсектицидів для обприскування рослин проти хрестоцвітих клопів у фенофазу жовтого бутона.

Таблиця 4

4

Таблиця 5

Економічна ефективність захисту ріпаку ярого сорту Отаман від хрестоцвітих клопів (ННВЦ «Дослідне поле» ХНАУ ім. В. В. Докучаєва за 2012–2014 рр.)

Показники

2012

2013

2014

Урожайність у контролі, т/га

0,085

0,091

0,563

Урожайність у досліді, т/га

0,202

0,194

1,091

Кількість збереженого врожаю, т/га

0,117

0,103

0,528

Реалізаційна ціна 1 т продукції, грн

4900,00

5200,00

5000,00

Вартість урожаю, грн

989,80

1008,80

5455,00

Вартість збереженої продукції, грн/га

573,30

535,60

2640,00

Сума додаткових витрат на проведення захисних заходів, грн/га

250,75

260,75

275,75

Додатковий умовний чистий прибуток, грн/га

322,55

274,85

2364,25

Окупність додаткових витрат, грн

2,29

2,05

9,57

Рівень рентабельності, %

128,63

105,41

857,39

Застосування інсектициду Біская, 24% о. д. з нормою витрати 0,25 л/га проти хрестоцвітих клопів у фенофазу жовтого бутона (табл. 6) забезпечило найвищий додатковий умовний прибуток при вирощуванні ріпаку ярого сорту Отаман у 2014 р., який становив 2364,25 грн, а рентабельність склала 857,39%. У 2012 та 2013 рр. проведення хімічного захисту рослин забезпечило рентабельність вирощування ріпаку ярого лише на рівні 128,63% та 105,41%.

Обприскування препаратом Біская, 24% о. д. сприяло отриманню вдвічі більшого врожаю гірчиці білої сорту Кароліна ніж на контролі, внаслідок цього додатковий прибуток склав у 2012 р. – 332,75 грн, у 2013 р. – 617,75 грн, у 2014 р. – 770,05 грн (табл. 6). Враховуючи всі затрати на проведення захисних заходів проти хрестоцвітих клопів, окупність додаткових витрат склала у 2012 р. – 2,30 грн, у 2013 р. – 3,26 грн, у 2014 р. – 3,65 грн, а рівень рентабельності знаходився на високому рівні і склав у 2012 р. – 130,11%, у 2013 р. – 226,08 %, у 2014 р. – 264,85 %.

Таблиця 6

Економічна ефективність захисту гірчиці білої сорту Кароліна від хрестоцвітих клопів (ННВЦ «Дослідне поле» ХНАУ ім. В. В. Докучаєва за 2012–2014 рр.)

Показники

2012

2013

2014

Урожайність у контролі, т/га

0,103

0,121

0,162

Урожайність у досліді, т/га

0,210

0,256

0,318

Кількість збереженого врожаю, т/га

0,107

0,135

0,156

Реалізаційна ціна 1 т продукції, грн

5500

6600

6800

Вартість урожаю, грн

1155,00

1689,60

2162,40

Вартість збереженої продукції, грн/га

588,50

891,00

1060,80

Сума додаткових витрат на проведення
захисних заходів, грн/га

255,75

273,25

290,75

Додатковий умовний чистий прибуток, грн/га

332,75

617,75

770,05

Окупність додаткових витрат, грн

2,30

3,26

3,65

Рівень рентабельності, %

130,11

226,08

264,85

При вирощуванні гірчиці сизої сорту Тавричанка обприскування інсектицидом Біская забезпечило отримання майже вдвічі більшого врожаю. Так, у 2012 р. рівень рентабельності склав 153,76%, у 2013 р. – 192,26%, у 2014 р. – 753,65% (табл. 7).

Таблиця 7

Економічна ефективність захисту гірчиці сизої сорту Тавричанка від хрестоцвітих клопів (ННВЦ «Дослідне поле» ХНАУ ім. В. В. Докучаєва за 2012–2014 рр.)

Показники

2012

2013

2014

Урожайність у контролі, т/га

0,096

0,102

0,488

Урожайність у досліді, т/га

0,214

0,223

0,853

Кількість збереженого врожаю, т/га

0,118

0,121

0,365

Реалізаційна ціна 1 т продукції, грн

5500,00

6600,00

6800,00

Вартість урожаю, грн

1177,00

1471,80

5800,40

Вартість збереженої продукції, грн/га

649,00

798,60

2482,00

Сума додаткових витрат на проведення захисних заходів, грн/га

255,75

273,25

290,75

Додатковий умовний чистий прибуток, грн

393,25

525,35

2191,25

Окупність додаткових витрат, грн

2,54

2,92

8,54

Рівень рентабельності, %

153,76

192,26

753,65

У 2014 р. посіви ріпаку ярого й гірчиці в ННВЦ «Дослідне поле» обприскували інсектицидами Моспілан, 20% р. п. з нормою витрати 0,1 кг/га та Нурелл Д, 500 к. е. з нормою витрати 1 л/га. Обприскування посівів ріпаку ярого та гірчиці інсектицидом Моспілан сприяло збереженню значної кількості врожаю і при незначній нормі застосування дало дуже високий додатковий прибуток, а саме: при вирощуванні ріпаку ярого – 1375,25 грн, при вирощуванні гірчиці білої – 625,25 грн, при вирощуванні гірчиці сизої – 1631,65 грн, рівні рентабельності складали відповідно – 655,66%, 278,20% та 725,61%.

Таблиця 8

Економічна ефективність захисту ріпаку ярого сорту Отаман, гірчиці білої сорту Кароліна та гірчиці сизої сорту Тавричанка від хрестоцвітих клопів (ННВЦ «Дослідне поле» ХНАУ ім. В.В. Докучаєва 2014 р.; Моспілан 20% р. п. (0,1 кг/га))

Показники

Ріпак ярий

Гірчиця біла

Гірчиця сиза

Урожайність у контролі, т/га

0,563

0,162

0,488

Урожайність у досліді, т/га

0,880

0,287

0,761

Кількість збереженого врожаю, т/га

0,317

0,125

0,273

Реалізаційна ціна 1 т продукції, грн

5000,00

6800,00

6800,00

Вартість урожаю, грн

4400,00

1951,60

5174,80

Вартість збереженої продукції, грн/га

1585,00

850,00

1856,40

Сума додаткових витрат на проведення захисних заходів, грн/га

209,75

224,75

224,75

Додатковий умовний чистий прибуток, грн

1375,25

625,25

1631,65

Окупність додаткових витрат, грн

7,56

3,78

8,26

Рівень рентабельності, %

655,66

278,20

725,61

При обприскуванні посівів ріпаку ярого, гірчиці білої та гірчиці сизої інсектицидом Нурелл Д рівень рентабельності був значно нижчим ніж при застосуванні Моспілану і складав відповідно – 266,93 %, 30,73 % та 266,88 %

Згідно з договором укладеними між Харківським національним аграрним університетом ім. В. В. Докучаєва та Інститутом рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААНУ про проведення спільних досліджень на посівах олійних капустяних культур на полях ДП ДГ «Елітне» Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААНУ, було закладено спільний дослід щодо впливу різних інсектицидів на кількість та якість врожаю ріпаку ярого та гірчиці білої на фоні з добривами (N30P30K30) та без добрив.

Для визначення економічної ефективності захисту ріпаку ярого сорту Отаман й гірчиці білої сорту Кароліна від хрестоцвітих клопів у фенофазу жовтого бутона використовувались дані, отримані нами в результаті досліджень на дослідних полях ДП ДГ «Елітне» НДІ рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААНУ.

Станкевич Сергій Володимирович,
кандидат сільськогосподарських наук, доцент;

Вільна Вікторія Віталіївна,
кандидат сільськогосподарських наук, викладач
Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва

Прочитано 97 раз