Вторник, 01 Октябрь 2019 11:56

Оптимізація захисту ябуневого саду від садових довгоносиків і трубкокрутів

001Україна відома у світі, як один з провідних виробників та експортерів агропродовольчої продукції. Проте, найчастіше, це стосується лише зернових та олійних культур. Вигідне географічне положення та сприятливі природно-кліматичні умови створюють умови для вирощування плодово-ягідних культур. Потенціал України у даній галузі сільського господарства є надзвичайно великим. Міністерство аграрної політики та продовольства Украйни визначає розвиток садівничої та ягідної галузей є одними пріоритетних напрямків для держави.

Яблуня – основна плодова культура в Україні, як за площами вирощування так і за валовими зборами.

Яблука, вирощені в різних її зонах, за якістю є цілком конкурентоспроможними як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках.

Впровадження інтенсивних технологій у галузь плодівництва України, поряд з підвищенням урожайності, супроводжується цілим рядом негативних явищ, серед яких особливе занепокоєння викликає зміна структури агроценозів на користь більш шкідливих видів. Аналіз літературних джерел свідчить, що цілий ряд видів, які відносились раніше до категорії випадкових, стають домінуючими. Істотної зміни спостерігається й у фауні твердокрилих. На сьогодні в плодових садах усіх регіонів держави спостерігається масове розповсюдження довгоносиків (Curculionidae), трубкокрутів (Rhynchitidae).

Сірий бруньковий довгоносик (Sciaphobus squalidus Gyll.) (рис. 1) пошкоджує всі плодові, ягідні культури, виноград і лісові породи. Зимують статевонезрілі жуки і личинки в ґрунті. Жуки виходять за середньодобової температури 10 °С на початку набрякання і розпускання бруньок. Яйця відкладають групами під край листка, який вона загинає. Основної шкоди завдають жуки, живлячись бруньками, бутонами і листям. Бруньки з’їдають повністю або вигризають у них широкі отвори, в бутонах вигризають маточки й тичинки, листя об’їдають з країв.

Рис. 1. Жуки сірого брунькового довгоносика

Яблуневий квіткоїд (Anthonomus pomorum L.) (рис. 2) пошкоджує яблуню. Зимують статевонезрілі жуки в тріщинах кори, дуплах, в листовій підстилці й інших затишних місцях саду і садозахисних насаджень. Рано навесні, до розпускання бруньок, коли середньодобова температура повітря досягне 6° С, жуки виходять з місць зимівлі і забираються на дерева. З появою бутонів самки вигризають у них невеликі поглиблення і відкладають у бутони по одному яйцю. Незабаром з яєць відроджуються личинки. Вони виїдають внутрішню частину бутонів і склеюють своїми екскрементами пелюстки, які не розпускаються та потім засихають, утворюючи коричневі ковпачки. Якщо зняти такий ковпачок, то усередині можна знайти злегка зігнуту білувату личинку або жовтувату лялечку квіткоїда. Шкоди завдають жуки й личинки.

002

Рис. 2. Імаго яблуневого квіткоїда, пошкоджені бутони, личинка в бутоні, та лялечка в бутоні

Букарка (Neocoenorrhinus pauxillus Germ.) (рис. 3) пошкоджує бруньки і листки яблуні, айви і груші, рідше сливи й інших плодових. Зимують статевонезрілі жуки на глибині 10-15 см. Навесні під час розпускання бруньок, коли середньодобова температура повітря стане 10° С и вище, жуки з'являються в кронах дерев, пошкоджуючи бруньки, а надалі бутони і квітки. Відкладання яєць відбувається під час цвітіння яблуні. Самка вигризає поглиблення в черешку або в центральній жилці листка і відкладає в них по одному яйцю, після чого підгризає черешок. Личинки, які тільки відродились, виїдають подовжні ходи в черешках і центральній жилці. Пошкоджені листки в'януть і обсипаються. Листопад спостерігається на початку червня. Шкоди завдають жуки й личинки.

003

Рис. 3. Імаго букарки та характер пошкодження листків

Казарка (Rhynchites bacchus L.) (рис. 4), пошкоджує сливу, абрикос і яблуню, у меншому ступені інші плодові. Зимують личинки в ґрунті й статевонезрілі жуки в тріщинах кори та під опалим листям. Вихід жуків навесні починається досить рано, коли середньодобова температура повітря стане 8 °С и вище.

Спочатку жуки харчуються бруньками, вигризаючи в них глибокі отвори, пізніше пошкоджують плоди, виїдаючи вузькі ямки, схожі на уколи.

Після закінчення цвітіння самки відкладають яйця в м'якоть плодів сливи, а трохи пізніше − яблуні, по одному або декілька в плід.

При цьому вони вигризають у м'якоті невелику камеру глибиною 2−3 мм і, відклавши в неї яйце, зашпаровують своїми екскрементами, разом з якими заносять у плід спори збудника плодової гнилі.

Відклавши яйця, самка надгризає плодоніжку, що викликає ослаблення припливу соків до плоду і в остаточному підсумку його передчасне опадання.

004
Рис. 4. Імаго казарки, личинка в плоді, 
яйце в плоді та зав’язь

Глодовий червонокрилий трубкокрут (Coenorrhinus aequatus L. = Tatianaerhynchites aequatus L.) (рис. 5) пошкоджує яблуню, грушу, сливу, черешню, вишню, терен, горобину, глід. Зимують статевонезрілі жуки і личинки в ґрунті. Масовий вихід їх починається перед цвітінням або збігається з цвітінням яблуні. Спочатку жуки живляться бруньками, листям, пізніше – зав’язями, завдаючи глибоких поранень – «уколів». Через 6−9 діб після закінчення цвітіння яблуні самки розпочинають відкладання яєць у зав’язі, по одному або по кілька штук у плодик. Личинки живляться в середині плодів. Тривалий час пошкоджені плоди не загнивають, тримаються на дереві, згодом буріють і муміфікуються. Таким чином, спочатку личинки живляться свіжим м’якушем, а пізніше – муміфікованою тканиною.

005
Рис. 5. Жук глодового червонокрилого трубкокрута

Дослідження були проведені в саду ННВЦ «Дослідне поле» ХНАУ ім. В. В. Докучаєва. Сад закладений навесні 2008 року дворічним садивним матеріалом (на сьогодні деревам 12 років). У саду вирощуються 7 сортів яблуні (Гала, Джонаголд, Чемпіон, Ліберті, Голден Делішес, Ренет Симиренко, Рубін Стар). Схема посадки саду 4 × 3 м. Дослідження проведені в 2018 році.

Спостереження за появою шкідників та динамікою їх чисельності проводили шляхом струшування, при яких здійснювали кількісний облік. Видовий склад, співвідношення та чисельність видів довгоносиків та трубковертів встановлювали шляхом струшування їх з дерев яблуні на поліетиленову плівку. Струшування проводили у ранкові години, коли жуки ще малорухомі. Облік починали проводити з фенофази початку розпускання бруньок. В яблуневому саду було виявлено 5 видів садових довгоносиків і трубкокрутів: букарка (Coenorrhinus pauxillus Germ.), яблуневий квіткоїд (Anthonomus pomorum L.), сірий бруньковий довгоносик (Sciaphobus squalidus Gyll.), глодовий червонокрилий трубкокрут (Coenorrhinus aequatus L.), казарка (Rhynchites bacchus L.) (рис. 6).

006
Рис. 6. Співвідношення видів
садових довгоносиків і трубкокрутів (%). Сад ННВЦ «Дослідне поле» ХНАУ ім. В.В. Докучаєва

Співвідношення видів довгоносиків і трубкокрутів, які знаходилися в кронах яблунь було наступним: букарка — 44,2 %, яблуневий квіткоїд — 35,4 %, сірий бруньковий довгоносик — 9,8 %, глодовий червонокрилий трубкокрут — 7,7 %, казарка — 2,9 % (рис. 6).

Перші особини яблуневого квіткоїда, букарки, казарки були виявлені в обліках у фенофазу початок набубнявіння бруньок і в зазначену фенофазу найбільша чисельність була відмічена яблуневого квіткоїда і становила в середньому по сортам 2,4 екз/дерево (табл. 1).

Табл. 1. Динаміка чисельності довгоносиків і трубкокрутів за фенофазами розвитку яблуні. Сад ННВЦ «Дослідне поле» ХНАУ ім. В. В. Докучаєва

Фенофази розвитку яблуні

Середня чисельність жуків, екз./дерево

букарка

яблуневий квіткоїд

сірий бруньковий довгоносик

казарка

глодовий червонокрилий трубкокрут

початок набубнявіння бруньок

0,4

2,4

0,1

набубнявіння бруньок

3,2

4,3

0,3

розпускання бруньок

14,8

6,8

0,5

0,3

висування
бутонів

8,4

7,8

1,9

0,9

1,7

відокремлення бутонів – рожевий бутон

0,8

0,8

3,7

0,2

3,2

Далі чисельність довгоносиків зростала. В фенофазу набубнявіння бруньок найбільша чисельність спостерігалася у яблуневого квіткоїда та букарки й складала 4,3 та 3,2 екз./дерево відповідно.

У фенофазу розпускання бруньок яблуні домінуючим шкідником була відмічена букарка, чисельність якої становила 14,8 екз/дерево. Також у цю фенофазу з’явились жуки сірого брунькового довгоносика, але чисельність їх була незначною – 0,5 екз./дерево.

У фенофазу висування бутонів у кронах яблунь з’явилися жуки глодового червонокрилого трубкокрута, чисельність якого становила 1,7 екз./дерево. Але домінуючими шкідниками в цю фенофазу розвитку яблуні залишалися букарка та яблуневий квіткоїд з чисельність 8,4 та 7,8 екз./дерево відповідно.

У фенофазу відокремлення бутонів – рожевий бутон найбільш масовими за чисельністю були сірий бруньковий довгоносик – 3,7 екз./дерево та глодовий червонокрилий трубкокрут – 3,2 екз./дерево.

zelenie yabloki polza i vred
Ефективність 
обприскувань яблунь інсектицидами

Результатом інтегрованого захисту має стати стабілізація фітосанітарного стану агроценозу плодового саду і його екологічна безпека. Стійке функціонування агроценозу і фітосанітарна стабільність досягаються завдяки підбору сортів плодових культур, мінімізації шкідливої хімічної дії на агроценоз, збереження корисної ентомофауни і посилення біоценотичної регуляції, запобігання масовому розмноженню шкідників. Екологічну безпеку агроценозу забезпечують: фітосанітарний моніторинг і прогноз, екологічно придатний асортимент пестицидів і їх раціональне використання, біологічні засоби і екологічно безпечні фітосанітарні заходи і технології. Вирішальне значення у зниженні шкідливої дії садових довгоносиків та трубкокрутів, особливо яблуневого квіткоїда, належить хімічному методу.

У саду НДГ “Докучаєвське” ХНАУ ім. В.В. Докучаєва проти імаго яблуневого квіткоїда до цвітіння проводили хімічну обробку. Чисельність квіткоїда значно перевищувала ЕПШ: максимальна чисельність становила 221 екз./дерево (при ЕПШ 40 жуків/дерево). При виборі хімічних засобів захисту перевагу надавали препаратам із групи неонікотиноїдів, що відповідають токсикологічним і санітарно-гігієнічним вимогами. Із дозволених препаратів, рекомендованих для застосування на яблуні, нами були вибрані Бі-58 новий, 40 % к.е. (20 мл/10 л води) (використовували як еталон), Актара, 25 % к.е. (1,4 мл/10 л води), Каліпсо, 48 % к.е. (2,0 мл/10 л води). Обприскування проводили ранцевим мотообприскувачем “CIFARELLI BL-77U” у фенофазу відокремлення бутонів яблунь сорту Антонівка звичайна.

В табл. 2 наведені дані чисельності імаго яблуневого квіткоїда до обробки та на третю добу після її проведення.

Табл. 2. Технічна ефективність застосування інсектицидів проти перезимувалих жуків яблуневого квіткоїда.

Варіанти

Норма витрати, мл/10 л води

Чисельність імаго, екз/дерево

Технічна
ефективність, %

до обробки

на 3-тю добу після обробки

Контроль (Н2О)

221

194

12,2

Бі-58 новий, 40 % к.е. (еталон)

20,0

221

17,6

92,0

Актара, 25 % к.е.

1,4

221

9,0

95,9

Каліпсо, 48 % к.е.

2,0

221

6,8

96,7

Результати обліків, проведених на третю добу після обприскування показали, що на сорті Антонівка звичайна застосування всіх досліджених інсектицидів призвело до істотного зниження чисельності яблуневого квіткоїда.

Застосовані препарати на третю добу після обробки мають високу технічну ефективність (табл. 2). У варіанті з обробкою водою зафіксовано зниження чисельності шкідника, імовірно, саме через природну смертність. Із випробуваних інсектицидів найбільш ефективним виявився препарат Каліпсо, 48 % к.е. – 96,7 %. Технічна ефективність препарату Актара, 25 % к.е. склала – 95,9 %. Еталоний препарат Бі-58 новий, 40 % к. е. показав ефективність 92,0 %.

Одним із вагомих резервів підвищення продуктивності сільськогосподарських культур є захист від шкідників, які значною мірою знижують врожайність і якість отриманої продукції.

У зв’язку з цим стає необхідною розробка простої та ефективної системи моніторингу шкідників яблуні, яка могла б використовуватися як спеціалістами із захисту рослин, так і дрібними землекористувачами. Лише в цьому випадку захисні заходи будуть проводитись у необхідний момент, що дозволить економити час, витрати праці, й у кінцевому результаті, знижувати собівартість продукції.

Інтегрована система заходів базується на принципах економічної рентабельності заходів захисту, які проводяться, заключним етапом є оцінка її економічної ефективності у кожному господарстві. Стандартна методика цієї оцінки складається з того, що врожай, отриманий на ділянці, де проводили боротьбу з шкідниками, порівнюється з врожаєм, який зібрали на контрольних ділянках, де цю боротьбу не проводили.

Для визначення економічної ефективності враховують комплекс показників:

 урожайність і якість врожаю на оброблених і не оброблених препаратами ділянках;

 збережений врожай в результаті застосування пестицидів;

 загальні витрати на вирощування, збирання, транспортування, реалізацію врожаю на оброблених і не оброблених препаратами ділянках;

 додаткові затрати на застосування пестицидів.

Нами було проведено виробничий дослід на площі 50 га у фермерському господарстві “Світанок” Первомайського району Харківської області, де за нашими рекомендаціями у саду були застосовані інсектициди при появі яблуневого квіткоїда в масі, а саме у фенофазу висування бутонів. До цього другий обробіток саду інсектицидами проводили у фенофазу рожевого бутона. Але у зазначену фенофазу щільність шкідника становить лише 36% від максимальної. Тобто 64 % перезимувалих жуків уже встигали відкласти яйця в бутони і тому щорічно яблуневий квіткоїд викликав зниження врожаю, особливо середньо і пізньостиглих сортів.

У господарстві обприскування проводили трактором ЮМЗ-6 з причепним обприскувачем ОПВ-2000, підвезення води здійснювали заправником. Для захисту саду використовували такі препарати: Фастак, 10 % к.е. (з нормою витрати 0,2 л/га), Децис Профі (0,1 кг/га), Карате Зеон 050 СS (0,4 кг/га), Конфідор, 20 % к.е.(0,25 л/га), Хорус, 75 % в.г. (0,2 кг/га).

Розрахунки економічної ефективності були проведені по зимових сортах Ренет золотий курський (табл. 3) і Зимове лимонне. На обох сортах було отримано прибавку врожаю плодів сорту Ренет золотий курський 1,86 т/га і 2,53 т/га сорту Зимове лимонне. При цьому вартість засобів захисту на сорті Ренет Курський склала лише 1826 грн/га від загальних витрат 7788,9 грн/га. Собівартість виробництва у варіанті обприскування у фенофазу висування бутонів склала 963,02 грн/т, тоді як при обприскуванні у фенофазу рожевого бутону – 1107,73 грн/т, а чистий прибуток становив 641,70 грн/т при рентабельності виробництва 66,6 %.

Вартість засобів захисту на сорті Зимове лимонне склала 3913,7 грн/га від загальних витрат 10919,7 грн/га. Собівартість у варіанті обприскування у фенофазу висування бутонів склала 1261,96 грн/т, тоді як при обприскуванні у фенофазу рожевого бутону – 1613,74 грн/т. Чистий прибуток становив 1140,51 грн/т при рентабельності виробництва 90,4 %.

Таким чином, проведення обприскування у фенофазу висування бутонів замість фенофази рожевого бутона на обох сортах підвищило економічну ефективність вирощування плодів яблунь.

Забродіна Інна Вікторівна,
кандидат сільськогосподарських наук, доцент
Молчанова Олена Анатоліївна, аспірант,

Станкевич Сергій Володимирович,
кандидат сільськогосподарських наук, доцент
Харківський національний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва

     
Прочитано 122 раз