Понедельник, 15 Июль 2019 14:18

Застосувавши деструктор соломи «Вермистим-Д» – забезпечимо поліпшення родючості ґрунтів і збільшення урожайності

bio2Основою поліпшення родючості ґрунтів, із-за гострого дефіциту традиційних видів органічних добрив, на думку науковців і прогресивних практиків, повинні стати солома і рослинні рештки. Без рослинних решток немає поживи для мікроорганізмів, а без мікроорганізмів – немає гумусу, без гумусу – земля мертва!

Вміст органічної сухої речовини у соломі становить 85% (для порівняння: у підстилковому гноєві – 20-25, зеленій масі сидератів – 10, у рідкому гноєві – до 3%). Середній вміст загального азоту в соломі – 0,5%, фосфору – 0,25, калію – 0,8% і 35-40% органічного вуглецю, який є енергетичним матеріалом для лабільних форм гумусу. За поєднання побічної продукції із сидерацією ефективність їх і процес гумусоутворення еквівалентні застосуванню підстилкового гною в дозах 8-10 т/га.

Існуюча традиційна технологія використання соломи та рослинних решток на добрива передбачає загортання їх у ґрунт з внесенням азотних мінеральних добрив. Проте вона має вагомі недоліки, а саме:

  • процес розкладання соломи та інших рослинних решток розтягується на 2.5-3 роки, при цьому мікроорганізми мобілізують з гумусу мінерального азоту по 10 кг д.р. на 1 т соломи, створюючи дефіцит і азотне голодування для наступних культур. За внесення аналогічної кількості мінерального азоту процес розкладання дещо пришвидшується і баланс азоту під наступну культуру не змінюється;
  • за приорювання соломи, нерівномірно розкиданої на полі, на місцях валків поселяється велика кількість мікроорганізмів, грибів, які для розкладання целюлози виділяють велику кількість ферментів з умістом шкідливих для рослин фенольних сполук;
  • після приорювання соломи розмножується увесь аборигенний консорціум біоти, як корисних бактерій і грибів, так і шкідливих, що призводить до збільшення патогенного навантаження на грунт та поширення хвороб рослин і зменшення врожайності культур, погіршення якості продукції.

Однак, навіть традиційну технологію, сьогодні в землеробстві застосовують мало. У багатьох господарствах, на жаль, солому просто заробляють в ґрунт або спалюють прямо на полі.

В останні роки в Україні, враховуючи досвід зарубіжжя, прискорене розкладання соломи і рослинних решток забезпечують застосуванням технології, яка передбачає загальну вимогу – заселити рештки селекційними, найбільш корисними і життєздатними та стійкими до несприятливих умов, в тому числі до високих температур та ультрафіолетового опромінення, мікроорганізмами, грибами і бактеріями. Для цього рослинні рештки обробляють біологічно активними речовинами – деструкторами.

Один із препаратів такої, дії є "Вермистим-Д" (виробник ПП «Біоконверсія»), порозробленій вченими і спеціалістами асоціації "Біоконверсія", Львівського НАУ та Подільського ДАТУ технології використання, деструкцію соломи «Вермистимом-Д» впроваджено в господарствах різних регіонів України. Застосування його дає можливість збільшити врожайність сількогосподарських культур на 25-35% за одночасного зменшення внесення мінеральних добрив на 30-40 %.

Так, в ПФ «Богдан і К» щорічно на бідних грунтах Прикарпаття на протязі 5 років впроваджують біотехнологію на двохтисячах гектарах (щорічно на всій площі проводять деструкцію соломи озимих і ярих культур «Вермистимом-Д», 20-30 % площ засівають післяжнивними сидератами, 2-3 рази вносять біостимулятори «Вермимаг», «Вермийодіс», мінімілізація обробітку грунту та ін.) все це забезпечило покращення агрофізичних, агрохімічних та біологічних властивостей грунтів і щорічно збирають по 8-12 т/га зерна кукурудзи, по 3-5 т/га сої, соняшнику, по 3,5-4,5 т/га озимого ріпаку. Так в умовах цього року 2-4 липня з площі 215 га зібрали по 61 ц/га озимого ячменю, одночасно із збиранням озимого ячменю провели деструкцію соломи з одночасною заробкою в грунт. До речі сусідні господарства, які не проводять деструкції соломи зібрали лише по 30-45 ц/га озимого ячменю. Таких прикладів можна навести з агропідприємств Тернопільської, Київської, Чернігівської, Кіровоградської та інших областей.

Технологія застосування передбачає обприскування подрібненої соломи та інших рослинних решток, перед загортанням в ґрунт, препаратом з невеликою дозою азотних добрив (3-4кг/га д.р.). Вищої ефективності можна досягати послідуючим висіванням культури на сидерат (редьки олійної, гірчиці білої та ін.).

Норма застосування препарату «Вермистим-Д»

Сільськогосподарська культура

Норми внесення, л/га

Солома і рослинні рештки (пшениця, жито, ячмінь, гречка, овес, просо)

6-8

Кукурудза, соняшник, сорго

8-10

Зернобобові 
(соя, горох, боби, квасоля, 
вика, люпин)

4-5

Сидеральні культури 
(олійна редька, гірчиця, ріпак, конюшина та інші)

3-4

bio1

Деструкція соломи препаратом «Вермистимом-Д» у ПФ «Богдан і К» Івано-Франківської області

Під час подрібнення та перемішування решток з ґрунтом відбувається рівномірне розміщення рослинних решток у верхньому шарі грунту, створюються сприятливіші умови для життєдіяльності аеробних мікроорганізмів, покращання водопроникнення та утримання вологи в грунтi.

Оброблення рослинних решток біодеструкторами забезпечує вищий ефект за оптимальної температури 18-24ºС та вологоємності грунту 40-60%. Проте, за умов високих температур внесення не завдає відчутної шкоди біоті, що міститься в цих препаратах, оскільки, розселяючись на рослинних рештках, вони капсулюються і зберігають свою життєдіяльність до настання сприятливих умов. Важливо акцентувати увагу на стійкості мікроорганізмів цих біодеструкторів та їх активний вплив за умов як низьких (+5ºС), так і високих температур (+30ºС).

За внесення препарату "Вермистим-Д" на рослинні рештки зернових, кукурудзи, соняшнику відбувається стимуляція росту й розвитку мікробіоти ґрунту, целюлозоруйнівних, азотофіксуючих, фосфатмобілізуючих та інших мікроорганізмів, які оселившись на рослинних рештках разом з аборигенною мікрофлорою руйнують їх, тобто живляться ними. Як наслідок, утворюється гумус та розчинні і доступні для рослин форми макро- та мікроелементів.

Із-за браку детальної інформації, а часто ігнорування цього важливого агрозаходу, часто побутує не обґрунтоване твердження про те, що органічні рештки не розклалися через 3-4 місяці, що деструктор не працює. Проте, мусимо заперечити у тому, адже залежно від комплексу умов за яких внесено деструктор, необхідно оцінювати реальний період часу, необхідний препаратові для активізації його функцій і розкладання рослинних решток.

Навіть якщо рослинні рештки не розклалися восени, активні процеси деструкції триватимуть навесні. І, що важливо, ці умови абсолютно однакові для усіх видів мікрофлори ґрунту.

Одна з функцій деструктора – ефективне розкладання органічних решток, однак вигода від використання деструктора не обмежується тільки ефективним розкладанням органічних решток. Головна мета застосування деструктора – відновлення балансу корисної мікрофлори, біоремедіація ґрунтів і зупинення деградаційних процесів та повернення їм втраченої родючості.

Детальну інформацію можна отримати в Асоціації «Біоконверсія»:

м. Івано-Франківськ, вул. Гаркуші, 2

тел. (0342) 53-11-30, факс (0342)-71-62-38

(067) 343 45 27, (067) 342 21 88

e-mail: vermos2007@ukr.net

Прочитано 186 раз