Пятница, 26 Апрель 2019 14:58

Ефективність агротехніки, трихограми та хімії проти шкідників на сорго зерновому

Ефективність агротехніки, трихограми  та хімії проти шкідників на сорго зерновомуУ світовій практиці вирощування сорго відомо, що ця культура проявляє виняткову посухостійкість, солевитривалість, високу і стабільну врожайність, хороші кормові якості та універсальність використання (зерно, спирт, крохмаль). Однак, незважаючи на великі потенційні можливості, сорго в Лісостепу займає незначні площі. Одним з факторів, що стримує поширення культури, є недостатня вивченість розвитку і розмноження комплексу шкідників на ранньостиглих, високоврожайних сортах і гібридах з високими якісними показниками росту і розвитку на перших етапах органогенезу сорго.

В Україні, серед факторів, що стримують розширення площі посівів сорго, є недостатня сума ефективних температур упродовж вегетаційного періоду, але, як показує досвід та проведені дослідження, урожайність сорго в лісостеповій зоні становить 6-7 т/га за рахунок оптимізації заходів захисту рослин від шкідників і рівня вологи в ґрунті та достатньої суми ефективних температур.

При цьому зерно сорго має високу рентабельність виробництва. При дотриманні рекомендованих технологій вирощування та проведенні ресурсоощадних агротехнічних заходів, урожайність сорго становить понад 6 т/га і вище.

Так, при різних коливаннях погоди і зміні клімату в найближчі роки, що впливає на ефективність сучасного землеробства, важливим є оцінка наслідків і причин порушень саморегуляції агроценозів, зокрема при вирощуванні сучасних гібридів сорго. Особливо дослідження ентомокомплексу сорго в різних типах сучасних сівозмін і застосуванні ресурсо- та енергозберігаючих технологій захисту рослин.

Дослідження проведено на дослідних посівах сорго в Інституті біоенергетичних культур і цукрових буряків, а також на науково-виробничих полігонах УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого.

На сорго, як і на посівах кукурудзи, небезпечними є попелиці - соргова, або кукурудзяна, звичайна злакова, черемхово-злакова та інші види.
2212

Особливо небезпечним є порівняно раннє заселення посівів і порівняно високий рівень появи попелиці – у фазі 5-6 листків сорго. У цьому випадку вона може повністю знищити молоді рослини, проте у період виходу волоті листя сорго покриваються восковим шаром, через який попелиці не можуть image003 3вбирати живильні речовини з листя і вони гинуть або мігрують на інші рослини. З проходженням фенофаз сорго стає толерантним до попелиць, тому врожайність знижується незначно.

Черемхова попелиця пошкоджує злаки. Вихід засновниць із яєць збігається з початком розпускання бруньок, а саме: наприкінці квітня – на початку травня. Вони локалізуються на верхівках пагонів, з нижнього боку листків і на квіткових китицях черемхи. Зернові культури, фітофаги заселяють на нижньому боці листків і на колоссі. За масового розмноження попелиці щільними колоніями можуть заселяти пазухи листків і верхній бік, стеблини та генеративні органи. У вересні статеві особини, спочатку самиці, а згодом і самці повертаються на черемху.

Соргова або кукурудзяна попелиця пошкоджує рис, сорго, кукурудзу та інші культурні й дикорослі злаки. У серпні-вересні крилаті комахи розселюються на злакові бур’яни, де зимують личинки та імаго. Пошкоджене листя спочатку світлішає, потім жовтіє, при масовому розмноженні скручується, сохне. Шкідник є переносником вірусних хвороб сорго.

На останньому етапі росту і розвитку рослин сорго порівняно шкідливими видами є метелик кукурудзяний стебловий і совка бавовникова.

Встановлено, що шкідливість фітофагів на рослинах, зокрема гусениць кукурудзяного метелика, проявляється головним чином на кукурудзі, а стосовно сорго наукові дослідження значно обмежені. Це частково пов’язано з різницею в розміщенні та вигляді генеративних органів, так як вегетативна маса сорго та кукурудзи дуже схожа, тому заселення і розвиток шкідника на початкових стадіях подібні. На момент формування зерна обох культур, шкідник знаходиться на різних частинах рослин, тому і збитки від пошкоджень фітофага різні. Відомо, що на чисельність і шкідливість кукурудзяного метелика впливають погодні умови. Так посуха і порівняно низькі температури затримують розвиток гусениць і знижують продуктивність дорослих метеликів. Важливим у період розвитку передімагінальних стадій є наявність вологості та опадів.

Встановлено, що щільність популяції шкідника на посівах сорго позитивно корелює з рівнем родючості ґрунту. Внесення порівняно високих норм азоту сприяє збільшенню чисельності гусениць приблизно в два рази.

Дані про шкідливість совки бавовникової на сорго обмежені, так як цей фітофаг концентрується в степових регіонах вирощування сорго, де він завдає істотних збитків урожаю.

Відзначено, що рослини сорго приваблюють совку бавовникову починаючи з фази обгортки (під час активного формування зернини в обгортці прапорцевого листка з наступним переходом до молочно-воскової стиглості. Пізніше рослини сорго втрачають привабливі властивості для даного шкідника. На півдні України, в роки проведення дослідів відзначено пошкодження волотей на рівні 50%.

221222222
Таким чином, шкідники, що пошкоджують сорго на етапах формування генеративних органів, завдають відчутної шкоди і сприяють зменшенню врожаю сорго, але вони мають своїх природних ворогів (ентомофагів), що обмежують їх розмноження.

У 2015-2017 рр. для захисту сорго від шкідників використовували сучасні способи та прийоми контролю фітофагів, головним чином новий асортимент хімічних інсектицидів та біологічних засобів, зокрема трихограму, проти лускокрилих шкідників. Застосування трихограми в період відкладання яєць самицями лускокрилих фітофагів є досить ефективним і супроводжується масовою загибеллю лускокрилих фітофагів.

При цьому застосування ентомофагів є першочерговим технологічним рішенням там, де інші способи неможливі або ускладнені (широкомасштабні посівні площі сорго, кукурудзи, соняшнику тощо). Характерно, що ентомофаги на початку заселення сорго фітофагами проявляють високу здатність пошуку й знищення своїх жертв. Це має важливе значення для ресурсоощадних технологій розведення й застосування їх, зокрема трихограми – паразита яєць лускокрилих шкідників.

У зв’язку з цим експериментально обґрунтовані окремі прийоми біологічного способу захисту зернового сорго від комплексу лускокрилих фітофагів. В районах досліджень це вирішено визначеними елементами впливу технологій на виживання ентомофагів у складі запропонованого нами способу. Так, на початку весняної реактивації лускокрилих фітофагів, проведені аналізи зразків рослин та ґрунту, з наступним вилученням із них діапаузуючих гусениць та лялечок, а також ідентифікації фітофагів та ентомофагів. При цьому рівень домінування, чисельність та їх життєздатність визначені на посівах районованих та перспективних гібридів сорго. За 5-7 днів до початку льоту імаго основних видів фітофагів на посіви сорго, із застосуванням феромонних пасток на приваблення самців метелика кукурудзяного стеблового уточнені строки появи і чисельність імаго, яка коливалась від 3-11 екземплярів на добу із достовірним збільшенням числа виявлених особин у 2016 році.

При відлові на феромонну пастку 5-7 самців лускокрилих фітофагів за 7 днів, через 3-4 дні, на початку масової яйцекладки самиць шкідників, нагальним виявилось проведення розселення промислової культури трихограми, виду Trichogramma pintoi Voeg. У два прийоми з розрахунку 70 та 90 тис. особин на 1 га посівів сорго. Інтервал між розселенням трихограми повинен становити 6-7 днів.

При цьому на початку цвітіння сорго та відразу після цвітіння доцільним є проведення позакореневого підживлення рослин трьохвідсотковим водним розчином органічного добрива Паросток, що сприяє підвищенню стійкості сорго до фітофагів на 6-9% у порівнянні з контролем.

Доцільно відмітити, що біотичний потенціал лускокрилих фітофагів визначений відразу після їхньої весняної реактивації з оцінкою рівня життєздатності діапаузуючих гусениць та лялечок лускокрилих фітофагів дозволяє оптимізувати механізми саморегуляції цих шкідників в сучасних сівозмінах. Важливим є визначення параметрів розселення трихограми на посіви сорго – норм, строків та кратності. Першочергового значення набуває прогноз ступеня загрози посівам від комплексу видів лускокрилих фітофагів.

Заслуговує на увагу те, що в останні роки стабілізувалась чисельність, зокрема кількість таких лускокрилих видів, як кукурудзяний стебловий метелик, чисельність їх у 1,5 та 2,5 раза перевищувала економічні пороги.

Встановлено, що частка лускокрилих фітофагів із усього їх різноманіття становить понад 24,5%. В усі роки спостережень серед них на посівах сорго домінує метелик стебловий кукурудзяний 44,6% та совка бавовникова 31,7%, а 23,7% – інші лускокрилі види, що заселяли посіви сорго зернового на різних етапах органогенезу рослини. В середньому за 2015-2017 рр. чисельність гусениць та лялечок виявлених фітофагів даної групи на дослідних варіантах коливалась від 9,6-11,2 екз. на 5 м².

Таким чином, у сучасних умовах вирощування сорго в Лісостепу України високоефективними заходами захисту посівів цієї культури є застосування не тільки хімічного, а й біологічного методу, що на 86,2 та 73,4% сприяло зменшенню числа пошкоджень вегетативних і генеративних частин сорго гусеницями лускокрилих фітофагів.

В системі інтегрованого захисту сорго від шкідників визначена ефективність профілактичних заходів, що дозволяють контролювати чисельність комплексу шкідників на основних етапах органогенезу рослин.

Так, у 2015-2017 рр. пошкодження сорго зернового стебловим кукурудзяним метеликом коливалось по варіантах досліджених агротехнічних захисних заходів і становила 2,1-18% пошкоджених рослин. На сучасних гібридах сорго порівняно низький ступінь пошкодження рослин гусеницями фітофага спостерігався на варіантах із пізніми строками посіву.

При цьому гібриди Понкі та Майло виявилися порівняно стійкими до кукурудзяного стеблового метелика, із низькими до 3,5% показниками пошкоджень рослин гусеницями фітофага на варіантах досліду.

Характерно, що ступінь пошкодження сорго гусеницями стеблового метелика при різних нормах добрив коливався від 0,6 до 7,6%.

Однак підвищені температури повітря при формуванні рослин сорго сприяли прискоренню як етапів органогенезу культури, так і розвитку фітофага, особливо на пізніх строках посіву, що вплинуло на формування врожаю сорго і доступність рослин до живлення гусеницями кукурудзяного стеблового метелика.

221222222111

Характерно, що на варіантах із ранніми термінами посіву, за рахунок подовження міжфазних періодів рослини, відмічена дещо нижча стійкість сорго до стеблового кукурудзяного метелика. На пізніх строках посіву стебла грубіли раніше, що сприяло зменшенню числа їх пошкоджень фітофагами в усі роки спостережень. Порівняльна оцінка фенології рослини господаря і фітофага на різних строках посіву дозволяє уточнити зв’язок між пошкодженнями та проходженням найбільш сприятливого періоду сорго щодо заселення посівів фітофагом і масової яйцекладки шкідника на посівах сорго. Це доцільно враховувати при застосуванні як хімічного, так і біологічного методу захисту сорго від шкідників.

Дія добрив на рослини і розмноження шкідників залежала також від погоди та інших чинників. В 2015-2016 рр. структура ентомокомплексу змінювалася в порівнянні з 2017 роком і була обумовлена посушливими умовами, так як рослини не в повній мірі використовували добрива. Вплив мінеральних добрив на чисельність шкідників виявився різноманітним і особливо на перших етапах органогенезу. Однак досліджені системи добрив сприяли подовженню періодів вегетації рослин, що впливали на інтенсивність трофічних зв’язків і збільшення пошкоджень сорго шкідниками за рахунок порівняно продовженого періоду вегетації рослин сорго, головним чином на фоні порівняно високих норм добрив.

На посівах досліджуваних гібридів застосування мінеральних добрив сприяло оптимізації морфофізіологічного стану та подовженню періоду вегетації, в цілому по варіантах на 5-11 діб, що впливало на заселення сорго кукурудзяним стебловим метеликом, зокрема у фазі викидання волоті.

Однак застосування порівняно невисоких норм туків N45Р30К30 г/га частково стримувало розвиток стеблового метелика, а збільшення їх кількості до 90 кг/га сприяло підвищенню шкідливості шкідника у порівнянні з контролем .

Таким чином, посилення асиміляційних процесів і продовження періоду вегетації рослин під впливом порівняно великих норм туків сприяє як продовженню періоду відкладання самицями яєць, так і живленню гусениць шкідників на рослинах сучасних гібридів сорго. Це свідчить про необхідність контролю розвитку фітофагів на посівах сорго із застосуванням спеціальних захисних заходів.

У 2015-2017 рр. відмічено вплив фізико-хімічних властивостей ґрунту, на розвиток шкідників сорго, що залежало від способів систем обробітку. Зокрема щільності, аерації, вологості, температури та ін. При цьому на варіантах Strip-till встановлено достовірне зменшення числа пошкоджених рослин гусеницями озимої совки у порівнянні з іншими варіантами.

В роки досліджень, хімічний метод захисту сорго виявився одним із високоефективних заходів із перевагами перед усіма іншими, так як діяв досить швидко, мав економічну доцільність і на 86-92% контролював практично весь комплекс фітофагів

Але необхідність застосування інсектицидів повинна чітко регламентуватися економічними порогами шкідливості комах-фітофагів, видом шкідника, його стадією розвитку та чисельністю.

Результати обліків свідчать, що при застосування інсектицидів широкого спектру дії проти попелиць та кукурудзяного стеблового метелика в фази повного кущення – обгортки, чисельність фітофагів зменшується у порівнянні з контролем. Так, на сьому добу після обприскування посівів сорго інсектицидами технічна ефективність застосованих препаратів становить 72,6-98,8%. Серед досліджуваних інсектицидів технічна ефективність еталону Енжіо та порівнюваних Нурел Д та його аналогу Хлорпірівіт-агро є високими, що доцільно враховувати при вирощуванні сорго в господарствах усіх форм власності.

На варіантах дослідів відмічена особливість біології та поширення виявлених шкідливих видів комах і їх значення у формуванні якості врожаю сорго. Так показники біологічного врожаю досліджених гібридів при заселенні до 7% рослин або пошкодження генеративних органів не сприяло зменшенню маси 1000 зерен і рівномірності їх утворенню у волоті з характерною ознакою на усіх рівнях завершення достигання зерна, що необхідно враховувати при встановленні строків проведення захисних заходів.

В 2015-2017 рр. економічна ефективність застосування інсектицидів визначена за результатами технологій вирощування сорго та витрат виробничих ресурсів базових господарств. Ефективність заходів захисту сорго виробництва зерна свідчить про високу результативність сучасних систем вирощування цієї культури в Лісостепу України.

Зокрема, 6-7 т/га зерна сорго із високою рентабельністю, що залежить і від ринкової вартості інсектицидів та інших затрат при ресурсоощадних технологіях вирощування сорго в Лісостепу України.

В 2015-2017 рр. урожайність сорго при застосуванні інсектицидів перевищувала цей показник на контролі. Проти комплексу шкідливих видів комах технічна ефективність інсектицидів Енжіо 247 SC, к.с. (141 г/л тіаметоксаму; 106 г/л лямбда-цигалотрину) 0,16-0,20 л/га, Нурел Д (хлорпірифос, 500 г/л + циперметрин, 50 г/л), 0,8-1,2 л/га і Хлорпірівіт-агро (хлорпірифос, 500 г/л + циперметрин, 50 г/л), 0,8-1,2 л/га складала в середньому 88-96% і 81-90% у порівняні з контролем.

Таким чином, в Правобережному Лісостепу економічно доцільним є вирощування гібридів сорго різних груп стиглості, а також використання хімічних заходів для контролю чисельності комплексу шкідливих видів комах.

Іванова Катерина Олексіївна,
кандидат сільськогосподарських наук,

Доля Микола Миколайович,
доктор сільськогосподарських наук, професор
Національний університет біоресурсів і природокористування України

Станкевич Сергій Володимирович,
кандидат сільськогосподарських наук, доцент
Харківський національний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва

Прочитано 186 раз