user profile
Понедельник, 01 Апрель 2019 13:46

Дві тисячі гривень економії на гектарі

logovnis

     Гібриди соняшнику Всеукраїнського наукового інституту селекції показують однакові результати врожайності у порівнянні із імпортними, вимагаючи при цьому суттєво нижчих витрат на посівний матеріал.


     В портфоліо Всеукраїнського наукового інституту селекції (ВНІС) міститься півтора десятка високопродуктивних гібридів соняшнику, розрахованих на різні технології вирощування. Це гібриди під Євро-Лайтнінг та Гранстар, під класичну технологію, а також ті, що можуть вирощуватися як за інтенсивною технологією, так і за умов нестачі вологи. Тому природно, що багаторічна селекційна робота науковців ВНІС, започаткована ще засновником компанії – видатним вітчизняним науковцем Федором Парієм, отримує практичне підтвердження у промислових посівах, причому на різних агрофонах.

     – Дослідні ділянки та ділянки гібридизації соняшнику ми закладали ще разом із Федором Микитовичем Парієм. Я ще тоді передчував, що якісна вітчизняна селекція може бути не гіршою, аніж закордонна. Не можу нічого сказати поганого про посівний матеріал більшості відомих світових брендів, але він коштує принаймні удвічі дорожче та незрідка потребує специфічних умов вирощування, – розповідає Микола Бевзенко – керівник ПП «Благодатне». Поля господарства розташовані у Тальнівському районі Черкаської області – регіоні, де річна кількість опадів дає змогу вирощувати «квітку сонця» за інтенсивною технологією. Під соняшник у господарстві щороку відводять декілька сотень гектарів полів. У промислових посівах гібриди Всеукраїнського наукового інституту селекції в ПП «Благодатне» вирощуються впродовж вже 10 років.

     – У лінійці ВНІС фактично щороку з’являються нові гібриди соняшнику. Раніше у нас чудово показували такі гібриди як Рембо та Матадор, а сьогодні ми уважно придивляємося до їхніх новинок. Дякувати Богу, вовчка соняшникового у нашому регіоні немає, тому ми працюємо за класичною технологією. Рік на рік не випадає, оскільки у нашій справі багато чого залежить від дощів. Скажімо так, ми збираємо від 25 до 40 ц/га. Причому це стосується як вітчизняних, так і зарубіжних гібридів відомих виробників. Скажу навіть більше: за несприятливих умов вегетації краще себе показує якраз соняшник ВНІС, – стверджує Микола Прокопович.

     Технологія вирощування вітчизняних гібридів є доволі помірною в плані капіталовкладень. На полях ПП «Благодатне» з осені вносять, залежно від результатів аналізу ґрунту, в середньому 150 кг нітроамофоски чи діамофоски, а навесні дають 200 кг карбаміду чи селітри. При цьому дотримуються класичного обробітку ґрунту.

     – Двічі ми вносимо гербіциди, а також провадимо два-три внесення фунгіцидів, залежно від потреби – інсектицид та мікроелементне підживлення, зокрема, обов’язково даємо бор. Враховуючи, що на посівний матеріал у розрахунку на один гектар ми витрачаємо в середньому на дві тисячі гривень менше, то рентабельність вирощування вітчизняного соняшнику виглядає більш привабливо. Втім річ не тільки в цьому, оскільки гібриди ВНІС є по-справжньому якісними та стійкими, що для нас є головним. Я вважаю, що цей виробник насіння здатен на рівних конкурувати із західними брендами і по інших культурах, – переконаний Микола Бевзенко.

     На відміну від господарства, розташованого на Черкащині, господарство «Войніков і компанія» працює, м’яко кажучи, не в найкращих умовах для вирощування традиційних сільгоспкультур. Це Бердянський та Приморський райони Запорізької області, де є чудове море і тепле сонце, однак майже немає опадів на фоні не дуже родючих ґрунтів. Зібрати на богарі у вдалий рік бодай 15-16 ц/га тут вважається за хороше досягнення, однак ніхто не здивується в посуху врожайності менше 10 ц/га.

     – Ми почали співпрацювати із Всеукраїнським науковим інститутом селекції ще у 2002 році. Зацікавилися цією темою, зокрема тому, що колись все засіяли дорогим імпортним насінням і зібрали по… 11 ц/га. Прийшло розуміння того, що потрібно оптимізувати витрати.

     Сіємо різні гібриди, переважно під застосування Євро-Лайтнінгу, які характеризуються високою посухостійкістю і стійкістю до вовчка. Це передусім ВНІСівські Армагеддон та Карлос 105. Самі розумієте, у нашому регіоні вовчок є великою проблемою. Тому в нагоді стає і генетична стійкість гібридів соняшнику ВНІС, і можливість захищати їх за допомогою потужних спеціалізованих гербіцидів, таких як Євро-Лайтнінг чи Гранстар, – стверджує керівник господарства Володимир Войніков.

     Володимир Миколайович акцентує увагу на тому, що вітчизняний соняшник вирощується на полях господарства поряд із гібридами відомого світового насіннєвого бренду. При цьому наш співрозмовник не помітив жодної різниці в плані фінальної врожайності чи стійкості рослин до стресових факторів.

     – Скажімо так, залежно від сезону ми збираємо від 12 до 20 ц/га, незалежно від того чи це ВНІС, чи це гібриди відомого виробника N. Фактор вологи нас настільки лімітує, що ми застосовуємо якомога більш ощадну технологію вирощування соняшнику і орієнтуємося на найбільш стійкі гібриди. Щодо врожайності, повторюся, різниці немає. Дивишся на посіви імпортного соняшнику: гарні, стрункі – як на картинці. Починаєш молотити: що там 20 центнерів, що на посівах українського соняшнику – 20 центнерів, – ділиться враженнями Володимир Войніков.

Однак рентабельність при цьому є різною. За словами нашого співрозмовника, завдяки тісній співпраці із Всеукраїнським науковим інститутом селекції та участі у вирощуванні посівного матеріалу економічний виграш на посівному матеріалі є навіть не вдвічі, а ще більш вищим.

     – Ви самі розумієте, що в наших умовах за відсутності опадів немає жодного економічного сенсу вносити великі норми добрив та провадити багато хімічних обробок посівів. Тому схема мінерального живлення рослин виглядає просто: 100 кг селітри та в окремі роки – 100 кг NPK. Іноді – позакореневе внесення бору. Розраховуємо все до дрібниць, в тому числі густоту сівби, яка перебуває в межах від 45 до 65 тисяч/га. Відповідно, якщо ми витрачаємо на насіння навіть на дві тисячі гривень менше на гектарі, то, враховуючи, що соняшнику щороку сіємо по 3000 га, маємо дуже відчутну економію на посівному матеріалі, – наголошує керівник господарства «Войніков і компанія».

     Рентабельність вирощування тієї чи іншої культури – це альфа та омега у «абетці» кожного господарства. Надто, якщо господарства змушені працювати у жорсткому цейтноті із низкою обмежуючих кліматичних, фінансових та інших факторів. Це також стосується і вирощування такої потенційно високоприбуткової культури як соняшник. Саме тому використання конкурентного вітчизняного насіння є реальною можливістю знизити собівартість виробництва, спрямувавши заощаджені кошти безпосередньо на розвиток господарства.

page10 n5 2919
Прочитано 99 раз