Вторник, 19 Февраль 2019 09:11

Ефективність хімічного захисту ріпаку ярого й гірчиці від ріпакового квіткоїда

Ефективність хімічного захисту ріпаку ярого й гірчиці від ріпакового квіткоїдаРис. 2. Імаго ріпакового квіткоїда в масі, 
ННВЦ «Дослідне поле» ХНАУ ім. В. В. Докучаєва, 
ІІІ дек. червня 2018 р. (фото автора)


Ріпаковий квіткоїд – Meligethes aeneus належить до ряду Твердокрилі або Жуки – Coleoptera, родини Блищанкові – Nitidulidae, роду Мелігетес – Meligethes. Повсюдно поширений шкідник. Жуки – 1,5–2,7 мм з пласким продовгуватим тілом, зверху чорні з металево-зеленим або синім відливом, вусики булавоподібні, ноги чорно-бурі Яйце розміром 0,3 мм, біле, гладеньке, видовжено-овальне. Личинка до 4 мм, черв’якоподібна, світло-сіра, вкрита дрібними чорними бородавками, голова бура. Лялечка біля 3 мм, сплюснуто-яйцеподібної форми, світло-жовтого кольору.

Зимують імаго на поверхні ґрунту під опалим листям або рослинними рештками на узліссі, в садах, парках. У квітні – на початку травня жуки розселяються на квітки дикорослих рослин (жовтець, кульбаба та ін.), згодом переміщуються на насінники капустяних культур. Додатково живляться внутрішніми частинами бутонів, квіток, вигризаючи пиляки, тичинки, маточки і пелюстки. Самка відкладає по 1–2 яйця в бутони, які не розпустилися, і квітки. Плодючість – 50–60 яєць. Личинки відроджуються через 5–9 діб і живляться внутрішніми частинами бутонів і квіток, переважно пиляками, іноді молодими стручками. Розвиток личинок триває 15–25 діб. Завершивши розвиток, личинки заглиблюються у поверхневий шар ґрунту на 2–5 см, де й заляльковуються. Лялечки розвиваються 10–12 діб. Імаго, які з’являються у червні-липні, деякий час живляться квітками різних рослин, а потім перелітають у місця зимівлі. Впродовж року розвивається одне покоління.

В холодну та дощову весну ріпаковий квіткоїд знижує свою активність і його шкідливість помітно зменшується.

Економічний поріг шкідливості ріпакового квіткоїда – 5–6 жуків на рослину.

Заходи захисту передбачають обробіток ґрунту в період масового заляльковування шкідника. Обприскування посівів у період бутонізації – при чисельності понад 5 жуків на рослину.

З метою захисту посівів ріпаку ярого й гірчиці від ріпакового квіткоїда на дослідних ділянках ННВЦ «Дослідне поле» ХНАУ ім. В. В. Докучаєва закладено дослід щодо впливу інсектицидів та їх бакових сумішей на кількість та якість врожаю олійних капустяних культур. Рослини обприскували у фенофазі жовтого бутона (до появи перших квіток). Досліди проводили в 2010–2012 рр. за загальноприйнятою методикою. Варіанти досліду: 1. Контроль (Н2О); 2. Актофіт, 0,25% к.е. (2,4 л/га); 3. Актофіт, 0,25% к.е. (4,8 л/га); 4. Біскайя, 24% о.д. (0,25 л/га); 5. Актофіт, 0,25% к.е. (2,4 л/га) + Біскайя, 24% о.д. (0,25 л/га); 6. Актофіт, 0,25 % к.е. (4,8 л/га) + Біскайя, 24 % о.д. (0,25 л/га).

Площа облікових ділянок ріпаку й гірчиці, на яких випробовували інсектициди проти ріпакового квіткоїда, становила 5 м² у трьохкратній повторності. Через 3, 7 та 14 діб на кожній ділянці обстежували по 25 рослин і визначали щільність популяції жуків квіткоїда на одну рослину.

Обприскування ділянок проводили ранцевим обприскувачем марки «Леміра–ОП–202–01» з нормою витрати близько 250 л/га.

У ході обстежень та обліків, проведених у 2007–2012 рр. на дослідних полях ННВЦ «Дослідне поле» ХНАУ ім. В. В. Докучаєва та ДП ДГ «Елітне» Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААНУ встановлено, що перші особини ріпакового квіткоїда з’являються, коли середньодобова температура стала переходити через позначку 8°С. Масовий вихід жуків ріпакового квіткоїда відбувався, коли середньодобові температури коливалися в межах 9–13°С.

З початком фази бутонізації щільність популяції квіткоїда на полях олійних капустяних культур динамічно наростає і досягає свого піку перед цвітінням. Початок парування жуків відмічався нами у ІІІ декаді травня на початку І декади червня, а відкладання яєць – з ІІ декади червня.

В кінці ІІ на початку ІІІ декади червня було відмічено відродження личинок ріпакового квіткоїда, які живилися близько 25–30 діб та заляльковувались в кінці ІІІ декади червня – на початку І декади липня. В кінці І декади липня відмічено вихід жуків нового покоління. У ІІІ декаді червня, коли рослини перебувають у фазі формування стручків, жуки починають залишати поле.

Враховуючи, що переважна більшість інсектицидів негативно впливає на чисельність ентомофагів та запилювачів, котрі в масі заселяють посіви білої гірчиці у фазі цвітіння та з метою розширення асортименту інсектицидів, що є ефективними при захисті олійних капустяних культур від ріпакового квіткоїда, ми дослідили вплив мікробіопрепарату Актофіт, 0,25% к.е. на ріпакового квіткоїда проведенням обприскування рослин перед цвітінням.

Біопрепарат не є шкідливим для птахів, теплокровних тварин, корисної ентомофауни та людини. Актофіт, 0,25 % к.е. (д.р. аверсектин) був застосований нами в різних нормах витрати та в поєднанні з інсектицидом системної дії Біскайя, 24% о.д. (д.р. тіаклоприд) на посівах ріпаку ярого сорту Отаман, гірчиці білої сорту Кароліна та гірчиці сизої сорту Тавричанка.

Біскайя, 24% о.д. є інсектицидом системної дії, котрий завдяки своїй препаративній формі (олійна дисперсія) дуже добре утримується на листі капустяних культур, що рясно вкрите восковим нальотом, та не потребує додаткового використання прилипачів. Препарат не є токсичним для бджіл та джмелів.

В результаті обприскування посівів у фазі жовтого бутона нами встановлено, що обприскування ріпаку ярого й гірчиці є надійним способом захисту від ріпакового квіткоїда.

Препарати мають токсичну дію стосовно ріпакового квіткоїда. Однак найкращою виявилась бінарна суміш мікробіопрепарату Актофіт, 0,25% к.е. (4,8 л/га) та системного інсектициду Біскайя, 24% о.д. (0,25 л/га). Технічна ефективність цієї суміші через 14 діб після обприскування становила 76,6% на гірчиці білій, 73,4% на гірчиці сизій та 76,2% на ріпаку ярому.

Після збирання врожаю ріпаку ярого і гірчиці та його очистки відмічено приріст врожаю. Приріст врожаю гірчиці білої становив 0,431 т/га, гірчиці сизої – 0,265 т/га, а ріпаку ярого – 0,277 т/га.

У кінці третьої декади червня ріпак ярий перебуває у фенофазі формування стручків і жуки ріпакового квіткоїда починають залишати поля, проте на рослинах ріпаку закінчують своє живлення личинки ріпакового квіткоїда. Так як на рослинах ріпаку вже немає квіток личинки живляться молодими стручками та насінням, що в них формується. Внаслідок цього утворюються недорозвинені стручки виродливої форми та насіння, що пошкоджене гризучим ротовим апаратом личинок.
Снимок1

У лабораторних умовах було визначено масу 1000 неушкоджених та пошкоджених насінин, а також такий показник як наповненість – кількість насінин в одиниці об’єму. Маса 1000 здорових насінин становить 2,6996 г, а пошкоджених – 0,4213 г. Тобто у насіння, пошкодженого гризучим ротовим апаратом личинок, маса 1000 знижується на 84,4%, порівняно з непошкодженим насінням, а наповненість у пошкодженого насіння у 6,8 раза більша, що свідчить про їх менший розмір та щуплість.

Непошкоджене насіння ріпаку ярого містить 35,92% жиру, а пошкоджене насіння містить 17,48% жиру, тобто менше у 2,05 раза. Вміст білка у непошкодженому насінні становив 30,97%, а у пошкодженому – 32,23%, тобто у 1,04 раза більше. Дані біохімічного аналізу вказують на те, що личинки ріпакового квіткоїда перш за все вигризають ті частини насінин, котрі містять у собі жирні речовини.

В результаті пророщування насіння ріпаку ярого в лабораторних умовах було встановлено вплив пошкодження насіння личинками ріпакового квіткоїда на лабораторну схожість.

Першої доби після посіву не було відмічено схожості в жодному з варіантів. На другу добу схожість непошкодженого насіння становила 6,3%, а пошкодженого – 0, на третю добу схожість непошкодженого насіння ріпаку ярого становила 74,2% проти 15,8% у варіанті з пошкодженим насінням. Схожість насіння на четверту добу після посіву становила 86,0% у непошкодженого насіння та 33,3% у пошкодженого. На п’яту добу після посіву схожість непошкодженого насіння була 87,3%, а пошкодженого – 47,0%.

На шосту добу після посіву схожість непошкодженого насіння становила 89,3% проти 54,3% у пошкодженого. На сьому добу після посіву лабораторна схожість насіння ріпаку ярого непошкодженого становила 90,0%, а пошкодженого – 56,7%. Остаточну схожість насіння ріпаку ярого в лабораторних умовах фіксували на восьму добу, адже після не було відмічено нових пророслих насінин. Для непошкодженого насіння ріпаку ярого вона становила 90,0%, а для пошкодженого 58,0%.

При пророщуванні насіння ріпаку ярого в лабораторних умовах сходи, отримані з непошкодженого насіння, є значно розвиненішими, мають здорове темно-зелене забарвлення, а сходи, отримані з пошкодженого насіння, є слабкими, з тонким стебельцем і світло-салатовим забарвленням сім’ядолей.

Сергій Володимирович Станкевич,
кандидат сільськогосподарських наук, доцент
Харківський національний аграрний університет і
м. В. В. Докучаєва

Прочитано 134 раз