user profile
Среда, 31 Октябрь 2018 16:22

Біодеструктори чи біогумати: що розкладає рослинні рештки?

Біодеструктори чи біогумати: що розкладає рослинні рештки?Це питання докладно розгляне наш постійний консультант агротехнолог компанії ТОВ «Південьнасіньсервіс» Микола Дмитрович Іванчук.

Спробуємо детально розібратися у питанні, що ж розкладає солому: біологічні, мікробні препарати чи гумати? Але спочатку з’ясуємо, що таке гумати, біодеструктори і рослинні рештки.

Гумати це солі гумінових кислот натрію, калію або амонію. Їх отримують у процесі витяжки кислотних залишків сильними лугами (Na, K чи NH4) з органічних речовин, де вони утворились (торф, буре вугілля та ін.). Гумінові кислоти є не що інше, як результат поступового розкладання органічних речовин, зокрема і рослинних рештків. Найважливішими складовими рослини для мікроорганізмів є клітковина і крохмаль, складові целюлози, геміцелюлози і лігніну. Крохмаль і клітковина утворені з великої кількості простих вуглеводів – глюкози. Складні вуглеводи клітковини і крохмалю розкладаються на глюкозу спеціальними ферментами, що виділяються мікроорганізмами. Тож, глюкоза служить їм їжею та матеріалом для побудови білків їх тіл, а більша частина витрачається ними у процесі дихання як енергетична база їх життєдіяльності, з виділенням вуглекислого газу CO2 та води H2O (C6H10O5+6O2=6CO2+5H2O). Оскільки лігнін стійкий до розкладання мікроорганізмами, то у процесі розкладання целюлози і геміцелюлози в органічній речовині зростає зміст вуглецю при зменшенні частки кисню, який виділяється у вигляді газу. Одночасно і зростає частка азоту, бо при відмиранні одних організмів він використовується для побудови білків тіл нових мікроорганізмів і не виділяється у вигляді газу. Цей процес є не що інше як гуміфікація. У результаті гуміфікації мікроорганізмами органічна маса наближається за складом в ній вуглецю, кисню, водню і азоту до складу гумінової кислоті, в якій це співвідношення має такий вигляд: С – 58,5%, О – 32,5%, H – 5,0%, N – 3,5%. Таким чином, гумати є продуктом розкладання органічної речовини мікроорганізмами, а не розкладачками її, та не виконують ролі деструкторів.

Чи впливають гумати на процес розкладання рослинних рештків? Звісно впливають, але опосередковано. Гумусові речовини з глинистою фракцією ґрунту утворюють гуміново-глинисті комплекси, які забезпечують високу структурну стійкість ґрунту, поліпшують вологозабезпечення, газообмін, що створює сприятливі умови для більш активної діяльності ґрунтових мікроорганізмів.

Примітивно кажучи, мікроорганізми і гумати можна порівняти з коровою і хлівом. Корова без хліва при забезпеченні їжею дає молоко, але найкращій хлів без корови молока не дасть. Проте корова у комфортному хліві матиме вищу продуктивність. Тож, якщо хочете мати високі надої, то купуйте корову і утримуйте її в комфортних умовах.

А якщо хочете отримати високу ефективність від розкладання рослинних рештків, то використовуйте біологічний деструктор з додаванням гуматів.

А тепер щодо корів. Кожному відомо, що при однаковому догляді більший удій матиме племінна корова порівняно, наприклад, з червоною степовою породою. Для високопродуктивної ферми потрібно мати добре племінне поголів’я, як, наприклад, в Ізраїлі з удоями понад 12 т молока в рік від корови, а не 3-3,5 т як в степу України. Отож, як корови бувають різні, так і деструктори можуть дуже відрізнятись між собою і у більшій мірі це залежить від видового складу мікроорганізмів.

Давайте умовно заглянемо в ґрунт, ближче познайомимось з невидимими мешканцями цього загадкового та не зовсім вивченого світу, щоб відчути бурхливе життя мікроорганізмів як і людей на землі: і дружнє сусідство і війни, і активних і пасивних людей, і альтруїстів, і егоїстів, і друзів, і ворогів. Подібне життя вирує і у ґрунті, де співіснують різні види мікроорганізмів – корисних, шкідливих, патогенів на одній території, і отримують від цього життєво необхідні переваги. Це явище називається коменсалізмом. Більшість мікроорганізмів не можуть жити в ізоляції, а живуть разом з іншими і часто дуже вразливі без сусідів. Лише один 1% мікроорганізмів може існувати самостійно. Як і люди, мікроорганізми живуть за своїми правилами і у конкурентному середовищі ґрунту контролюють поширення «сусідів», завдяки продукуванню специфічних антибіотиків. Тобто, аборигенні ґрунтові мікроорганізми підтримують свій видовий склад. Звідси можна зробити висновок, що створюючи умови для активного розмноження та життєдіяльності мікроорганізмів, ми збільшуємо концентрацію усього складу біоконсорціуму, підвищуючи його біоактивність. Це відбувається при внесенні мінерального азоту, гуматів, різних біостимуляторів тощо.

Наведу деякі лабораторні дослідження ґрунту на вміст грибів.

Зміст варіанту

Всього, тис/г ґрунту

у т.ч.

Гриби-
антагоністи

Токсиноутворювальні 
види грибів

Патогенні

види

Сапротрофні види

тис/г ґрунту

%

тис/г ґрунту

%

тис/г ґрунту

%

тис/г ґрунту

%

Контроль

69,8

48,9

70,0

20,9

30

10,5

15

59,3

85

Екостерн (дослід)

62,5

3,5

5,6

59,0

94,4

10,4

16,7

17,4

27,8

Всього грибів 69,8 тис/г ґрунту, у тому числі патогенів – 48,9 тис/г ґрунту, або 70% загальної кількості. Сапротрофи – корисні організми, що руйнують залишки мертвих тварин чи рослин, абсорбуючи рослинні органічні сполуки, – 20,9 тис/г ґрунту або 30%. Серед всього складу грибів 10,5 тис/г ґрунту або 15% – це гриби антагоністи і 59,3 тис/г ґрунту або 85% – токсиноутворюючі гриби. Отже, ґрунтовий склад грибів характеризується високою патогенно токсичною зараженістю ґрунту, що впливає на поширення хвороб рослин. Активізуючи життєдіяльність існуючого складу грибів і розкладання рештків, ми провокуємо високе патогенне і токсичне навантаження на ґрунт, а водночас і на рослину.

А чи можемо ми вплинути на зміну існуючого складу грибів у ґрунті і завдяки чому? Очевидно, для цього збільшити кількість антипатогенних мікроорганізмів, сапрофітів і підвищити їх біоактивність. Тобто, підібрати спеціальний склад мікроорганізмів і підсилити їх до існуючого консорціуму, при цьому слід врахувати, що окремо взятий вид мікроорганізмів в існуючий стабільний мікроконсорціум може бути «вороже» сприйнятий аборигенами, або обмежений його активністю. Теж саме відбувається, коли ми вносимо комплекс мікроорганізмів не пов’язаних між собою. Тож для регуляції видового складу із збільшенням чисельності бажаних мікроорганізмів, їх потрібно вносити в заздалегідь створеному препараті у процесі компенсаційної ферментації. Це можливо на сучасному підприємстві з високими технологіями на кшталт виробничої і науково-лабораторної бази компанії «БТУ-Центр» за участі провідних вчених мікробіологів, що працюють у ньому.

А тепер повернемось до того, які зміни сталися у ґрунті після застосування біодеструктора Екостерн® компанії «БТУ-Центр». Всього грибів 62,5 тис/г ґрунту, у тому числі патогенних 3,5 тис/г ґрунту або 5,6% проти 70% необробленому зразку, сапротрофних (корисних) видів 59,0 тис/г ґрунту або 94,4%. Грибів-антагоністів збільшилось на 1,7%. Атоксиноутворюючих (шкідливих) грибів зменшилось з 85 до 27,8%. Слід пам’ятати, що неможливо створити якісний біологічний деструктор у простій ванні, якщо вона має великий розмір. Тож незайве цікавитись, на якій виробничій базі виробляється той чи інший продукт. Якщо для високого надою молока потрібно мати племінну корову у комфортному хліві, то для ефективного розкладання рослинних рештків потрібно їх обробляти селекційними мікроорганізмами з додаванням гуматів.

Використані матеріали:

 Д.М.Прянишніков «Вибрані твори», т 1, стор. 213-224;

 «Агрінос»: Концепт застосування мікробного консорціуму для покращення живлення рослин.

«БТУ–Центр»: Відродження родючості ґрунтів.

Прочитано 39 раз