user profile

nas

Награды АграрНика

Пятница, 07 Сентябрь 2018 13:10

Проти лучного метелика. Погодні умови цього літа сприяли розвитку лучного метелика

Оцените материал
(0 голосов)

Проти лучного метелика. Погодні умови цього літа сприяли розвитку лучного метеликаМетелики вилітають статевонезрілі, тому потребують додаткового харчування. Вони активні в теплі ночі. У цей час відбуваються їхні перельоти, спарювання і відкладання яєць. Вдень метелики пасивні, перелітають тільки з рослини на рослину в пошуках нектару. Основною характерною особливістю лучного метелика є міграційна здатність на великі відстані (300-900 км), крім цього метелики здійснюють і «кочові» перельоти – в межах окремих місць, господарств і районів.

За сприятливих умов (температура вище 20°С, наявність опадів, роси та квітучих рослин) метелики, досягнувши статевої зрілості, спарюються. Через 4-7 днів після вильоту самки відкладають яйця (по 1-5, іноді до 20), розміщуючи їх черепицеподібно на ділянки з розрідженою рослинністю, переважно на нижню сторону листя, стебел, сухі рослинні залишки і ґрунт. Впродовж 7-15 днів одна самка може відкласти від 20 до 640 яєць.

Проти лучного метелика, до появи гусениць, ефективним є випуск яйцеїда трихограми. Норму випуску в кожному конкретному випадку слід встановлювати в залежності від чисельності метеликів, їх плодючості та життєздатності трихограми. Рекомендована норма 50-100 тис. особин на 1 га. Випускають трихограму в 2-3 прийоми з інтервалом 5-7 днів, перший випуск на початку яйцекладки, другий – в період масової яйцекладки.

Основну увагу слід приділити овочевим культурам.

Для недопущення пошкодження рослин, необхідно встановити постійний моніторинг посівів.

При проведенні захисних обробок слід використовувати пестициди згідно з «Переліком пестицидів та агрохімікатів дозволених до використання в Україні», з дотриманням регламентів їх застосування.

Заходи боротьби з лучним метеликом (рекомендації Інституту захисту рослин НААНУ)

Сила льоту метеликів

(екз. на 10 кроків)

Загроза від гусениць

Заходи

Поодинокий (до 0,2)

Відсутня

Боротьба не проводиться

Слабкий (0,2-1)

Нижче ЕПШ

Розпушування міжрядь просапних культур з присипанням зони рядка після відходу гусениць на заляльковування

Середній (1,1-10)

Осередкова поява гусениць при чисельності вище ЕПШ*

Розпушування міжрядь просапних культур в період відкладання яєць метеликами, а також після відходу гусені на заляльковування – розпушування з присипанням зони рядка. Осередкове застосування інсектицидів проти гусені II-III віків

Сильний (10-50)

Осередкове та суцільне заселення гусеницями при високій чисельності

Застосування усього комплексу агротехнічних заходів, що обмежують шкодочинність і розмноження. Випуск трихограми, застосування біологічних і хімічних інсектицидів

Масовий (>50)

Масова поява гусені

на культурах

Посилене спостереження за ходом розвитку шкідника. Застосування повного комплексу агротехнічних, організаційно-господарських, біологічних та хімічних заходів, що обмежують розмноження шкідника. Суворе дотримання строків і норм витрати препаратів з урахуванням віку гусені

*ЕПШ – Економічні пороги шкідливості гусениць лучного метелика в основних сільськогосподарських культурах: буряк цукровий, кормовий, столовий – 4-5 екз./м2 у фазі 2-10 справжніх листків та 15-20 екз./м2 – друга половина вегетації; соняшник – 8-10 екз./м2 у фазі 4-6 листків, 20 екз./м2 – формування корзинок, цвітіння; овочеві культури 8-10 екз./м2 – перше покоління, 12-16 екз./м2 – друге покоління; багаторічні трави (насінники, отава) – 10 екз./м2 – перше покоління, 20 екз./м2 – друге покоління; кукурудза – 5-10 екз./м2 – сходи – 4-6 листків та 15-20 екз./м2 – викидання волоті.

Прочитано 78 раз