user profile
Пятница, 07 Сентябрь 2018 13:10

Проти лучного метелика. Погодні умови цього літа сприяли розвитку лучного метелика

Проти лучного метелика. Погодні умови цього літа сприяли розвитку лучного метеликаМетелики вилітають статевонезрілі, тому потребують додаткового харчування. Вони активні в теплі ночі. У цей час відбуваються їхні перельоти, спарювання і відкладання яєць. Вдень метелики пасивні, перелітають тільки з рослини на рослину в пошуках нектару. Основною характерною особливістю лучного метелика є міграційна здатність на великі відстані (300-900 км), крім цього метелики здійснюють і «кочові» перельоти – в межах окремих місць, господарств і районів.

За сприятливих умов (температура вище 20°С, наявність опадів, роси та квітучих рослин) метелики, досягнувши статевої зрілості, спарюються. Через 4-7 днів після вильоту самки відкладають яйця (по 1-5, іноді до 20), розміщуючи їх черепицеподібно на ділянки з розрідженою рослинністю, переважно на нижню сторону листя, стебел, сухі рослинні залишки і ґрунт. Впродовж 7-15 днів одна самка може відкласти від 20 до 640 яєць.

Проти лучного метелика, до появи гусениць, ефективним є випуск яйцеїда трихограми. Норму випуску в кожному конкретному випадку слід встановлювати в залежності від чисельності метеликів, їх плодючості та життєздатності трихограми. Рекомендована норма 50-100 тис. особин на 1 га. Випускають трихограму в 2-3 прийоми з інтервалом 5-7 днів, перший випуск на початку яйцекладки, другий – в період масової яйцекладки.

Основну увагу слід приділити овочевим культурам.

Для недопущення пошкодження рослин, необхідно встановити постійний моніторинг посівів.

При проведенні захисних обробок слід використовувати пестициди згідно з «Переліком пестицидів та агрохімікатів дозволених до використання в Україні», з дотриманням регламентів їх застосування.

Заходи боротьби з лучним метеликом (рекомендації Інституту захисту рослин НААНУ)

Сила льоту метеликів

(екз. на 10 кроків)

Загроза від гусениць

Заходи

Поодинокий (до 0,2)

Відсутня

Боротьба не проводиться

Слабкий (0,2-1)

Нижче ЕПШ

Розпушування міжрядь просапних культур з присипанням зони рядка після відходу гусениць на заляльковування

Середній (1,1-10)

Осередкова поява гусениць при чисельності вище ЕПШ*

Розпушування міжрядь просапних культур в період відкладання яєць метеликами, а також після відходу гусені на заляльковування – розпушування з присипанням зони рядка. Осередкове застосування інсектицидів проти гусені II-III віків

Сильний (10-50)

Осередкове та суцільне заселення гусеницями при високій чисельності

Застосування усього комплексу агротехнічних заходів, що обмежують шкодочинність і розмноження. Випуск трихограми, застосування біологічних і хімічних інсектицидів

Масовий (>50)

Масова поява гусені

на культурах

Посилене спостереження за ходом розвитку шкідника. Застосування повного комплексу агротехнічних, організаційно-господарських, біологічних та хімічних заходів, що обмежують розмноження шкідника. Суворе дотримання строків і норм витрати препаратів з урахуванням віку гусені

*ЕПШ – Економічні пороги шкідливості гусениць лучного метелика в основних сільськогосподарських культурах: буряк цукровий, кормовий, столовий – 4-5 екз./м2 у фазі 2-10 справжніх листків та 15-20 екз./м2 – друга половина вегетації; соняшник – 8-10 екз./м2 у фазі 4-6 листків, 20 екз./м2 – формування корзинок, цвітіння; овочеві культури 8-10 екз./м2 – перше покоління, 12-16 екз./м2 – друге покоління; багаторічні трави (насінники, отава) – 10 екз./м2 – перше покоління, 20 екз./м2 – друге покоління; кукурудза – 5-10 екз./м2 – сходи – 4-6 листків та 15-20 екз./м2 – викидання волоті.

Прочитано 151 раз