user profile

logo-agrarnik

nas

Пятница, 01 Сентябрь 2017 10:39

Коли є технології – перспективи будуть

Оцените материал
(0 голосов)
Рис диво 2 optКомпанія «Сингента» допомагає аграріям розвивати рисову галузь

«Відкриймо щедрість рідної землі» – така, нагадаємо, цьогорічна концепція агроцентрів компанії «Сингента». І це не просто заклик, а майже щоденні реалії.

У відкритті цієї щедрості переконалися учасники Дня поля, що пройшов минулої п’ятниці під егідою Міністерства аграрної політики і продовольства України, Національної академії аграрних наук України, Інституту рису НААНУ. Аграрії і фахівці галузі з Херсонської, Одеської, Миколаївської та Дніпропетровської областей, а також із Ізраїлю, попри страшенну спеку, зібралися цього разу під Скадовськом у селищі Антонівці – на демонстраційних полях Інституту рису. А поля ці, слід сказати, мов на картинці: стоять у зріст баскетболіста кукурудзи, «хвалиться» своєю «фактурою» соя, іменинниками почуваються яскраво-зелені рисові посіви…

У вступному слові до Дня поля директор Інституту рису НААНУ, доктор економічних наук Володимир Дудченко зауважив:

– Сьогодні ми зосередимо увагу на тому, чого досягли, вирощуючи рис на крапельному зрошенні. Основна проблема в Україні – це відсутність рисових зрошувальних систем, які вже ніколи з різних причин не побудують. Нині виробництво власної продукції – рису – в Україні становить приблизно 30–35% від загального споживання. І тому головне завдання нашого інституту – нагодувати власну країну вітчизняним рисом. А рис, як всяка культура, не може вирощуватися у монокультурі, тому ми намагалися підібрати таку сівозміну для крапельного зрошення, яка, можливо, є традиційною для світу: це рис – кукурудза, рис – соя… Ми зосередили увагу на доборі сортів чи гібридів, придатних для вирощування саме на крапельному зрошенні.

Саме про рис у цей день говорилося найбільше, і навіть директор департаменту землеробства та технічної політики в Мінагрополітики Володимир Топчій не втримався від емоцій: «Такий рис, та ще й де – на суходолі! – це справді диво».

Диво це криється у самій темі Дня поля: «Інновації у зрошенні – механізм підвищення ефективності аграрного бізнесу».

Учасники «походу за великим врожаєм» оглянули демонстраційні полігони сої та гібридів кукурудзи на крапельному зрошенні від вітчизняних та зарубіжних виробників, ознайомилися зблизька з технологією вирощування рису саме на Рис диво 4 optкрапельному зрошенні.

Гостей чи не найбільше вразили не тільки посіви суходільного рису, а й демонстраційні ділянки гібридів качанистої провідних компаній, зокрема компанії «Сингента». І це не може не радувати, адже саме кукурудза – одна з основних зернових культур в Україні і в усьому світі. Інтенсифікація технології вирощування цієї культури дозволяє отримати високі врожаї, а отже і прибуток. Україна входить до п’ятірки найбільших експортерів зерна кукурудзи у світі, з чим пов’язане збільшення посівних площ цієї культури на території країни.

У «Сингенті» говорять: «Стабільне виробництво зерна кукурудзи можливе за наявності гібридів із високою потенційною продуктивністю, стійкістю до шкідників, хвороб, несприятливих чинників середовища, які відповідають сучасним вимогам інтенсивної технології. Саме такі гібриди кукурудзи пропонує провідна агрохімічна компанія «Сингента», яка прагне підвищити рівень продовольчої безпеки у світі, даючи можливість мільйонам сільгоспвиробників раціональніше використовувати наявні ресурси».

У сказаному вкотре (а під Антонівкою – чи не найбільше!) на власні очі переконалися люди, від ініціативи і зусиль яких залежить не просто висока врожайність різних культур, а продовольча безпека держави.

У виробництві білого зерна Україна поки що відстає не лише від рисосійних держав світу, а й (через окупацію Криму) від… самої себе! Саме на нинішньому стані рисосіяння у державі зосередив увагу і директор департаменту землеробства МінАПК Володимир Топчій:

– Україна сьогодні вирощує рис на площі близько 12 тисяч гектарів. І ця площа за останні 4 роки залишається, по суті, незмінною. З втратою Криму Україна втратила можливість подальшого розвитку галузі.

Може, й попит на цінну продовольчу культуру впав? Виявляється – ні.

– Українці споживають і люблять рис, – наголосив Володимир Топчій. – Саме цей продукт за статистикою серед круп посідає перше місце – 31%, гречка – 30%, 14–15% – просо. Це культура, яка вже давно у традиції українців, культура, яка має стійку тенденцію до зростання обсягів споживання. Україна сьогодні впродовж останніх трьох років виробляє щороку рису близько 70 тисяч тонн. Для задоволення власних потреб наша держава має наростити обсяги виробництва рису хоча б у 2,5 раза з тим, щоб не витрачати десь 30 мільйонів доларів на рік на закупівлю білого зерна за кордоном.

Це важливе питання не лише для українців, а й усього світу, оскільки сьогодні 2,5 мільярда чоловік у світі у принципі не можуть жити без рису, тобто стратегічно культура надзвичайно актуальна будь-де. І прихід нових технологій, нових рішень відкриває перед аграріями нові можливості, дає нові шанси.

– Суть нової технології полягає в тому, що завтра рис, як ви переконалися, може вирощуватися там, де він ніколи не вирощувався, – загострив увагу на цьому керівник одного зі стратегічних департаментів міністерства. – У зв’язку з глобальною зміною клімату на планеті вирощування рису може досягти широти, на якій знаходиться місто Кропивницький. Були розмови з ученими Національної академії аграрних наук України про те, що теоретично за умов швидкого розвитку і поширення технології площі під рисом можуть масштабуватися в геометричній прогресії. Попередні розрахунки показують, що завдяки новим технологіям рентабельність вирощування рису може сягати близько 50%. За умови удосконалення технологій вирощування і одержання з кожного гектара по 10 і більше тонн рису, то рентабельність ще вища. Це говорить про хороші перспективи вирощування рису в Україні.

– Рис – це єдина культура, яка з точки зору сортових ресурсів має повний контроль вітчизняної аграрної науки щодо пропозицій на даному ринку послуг, – додав член президії НААНУ академік Василь Петриченко. – Хотілося б відзначити, що з точки зору сортової політики те, що пропонується Інститутом рису НААНУ – лише частка того великого інтересу з боку аграрного бізнесу. У нас уже був досвід вирощування рису. Біля Вознесенська існувала у свій час рисова станція. І, можливо, крапельні технології дадуть можливість бачити рис не лише на Кіровоградщині та Миколаївщині, а й на Вінниччині, де вже чітко відчувається подих південного степу. Гадаю, що всі ми разом можемо сформувати ще одну стратегічну ціль, адже держава ставить за мету й позицію імпортозаміщення. І отих 80 тисяч тонн рису, які ми запозичуємо на зовнішньому ринку, ми можемо вирощувати в Україні.

Застосування гербіциду «Топшот» на посівах рису дозволяє зберегти на кожному гектарі посівів півтонни і більше рису, перекриваючи на придбання цього продукту компанії «Сингента».

Амістар® Тріо

Фунгіцид має захисну і лікувальну дію. Використання препарату Амістар® Тріо сприяє підвищенню врожайності і покращенню якості зерна шляхом активізації резервів рослини: зростає ефективність використання вологи, припиняється старіння рослини за рахунок пролонгації фотосинтезу («ефект озеленення»), покращується азотний обмін.

«Можемо!» – впевнені навіть ті скептики (а серед учасників Дня поля я помітив і таких), котрі вважають: «На рисі, та ще й із черговим подорожчанням води, багато не заробиш...».

«Перелам свідомості» у деяких гостей Інституту рису стався після змістовної доповіді менеджера з маркетингу підтримки зернових культур компанії «Сингента» Валерія Дубровіна. У його доповіді на тему «Система захисту рису в умовах крапельного зрошення від ТОВ «Сингента» йшлося не лише про нові засоби захисту рослин від «Сингенти», а й про те, як ці препарати дозволяють підвищити рентабельність виробництва цінної круп’яної культури, попит на яку зростає.

Показуючи демонстраційні рисові ділянки, Валерій Дубровін говорив про наступне:

– Єдиний для рису комбінований інсекто-фунгіцидний протруйник Селест Топ забезпечить комплексний захист насіння і молодих рослин рису від хвороб і шкідників. На ранніх етапах це може бути рисовий комарик, а також ґрунтові шкідники, той самий дротяник. До речі, застосувавши протруйник з інсектицидом, можна вже на 30 кілограмів зменшити норму висіву. Це вже частково компенсує витрати на виробництво зерна. Ціна питання в еквіваленті витрат – це десь 100 кілограмів рису-сирцю за сьогоднішніми цінами.

Наступний важливий етап – захист проти бур’янів. Один із найбільш небезпечних і найбільш шкодочинних у рисових чеках є просянка. Яка буде різниця у видовому складі бур’янів при крапельному зрошенні і в чеках? Зовсім інші бур’яни, а один загальний – це плоскуха або просянка. До речі, на крапельному зрошенні боротися з нею легше. Але тут додаються ще різні види мишію, пальчатка. Як розрізнити, де мишій, а де плоскуха звичайна? Дуже просто: у плоскухи звичайної листки голі біля основи листка, у мишію біля основи білі волоски. І це можна розрізнити вже на ранніх етапах.

– Скажіть, а як же правильно захистити посіви від бур’янів? – цікавляться учасники огляду посівів рису на суходолі.

– У компанії «Сенгента» є три страхових гербіциди. Передовсім це відомий вам продукт – «Цитадель». Згодом ми маємо проблему з резистентністю бур’янів. І ми намагаємося «обігнати» природу наввипередки з бур’янами. Позаторік випущено новий продукт компанії «Топшот»… Саме «Топшот» є унікальним гербіцидом для рису на крапельному зрошенні і в чеках за рахунок надійного контролю і видів плоскухи та мишію, а також решти злакових і дводольних бур’янів.

Валерій Дубровін на прохання аграріїв детальніше зупинився на тому, чим цей препарат цікавий, який сучасний механізм боротьби з бур’янами, передовсім болотними і злаковими, окремо зупинився на тих плевелах, які «уподобали» крапельне зрошення.

– На крапельному зрошенні додаються бур’яни, які зазвичай є в польових культурах. В основному – пізніх ярих, – наголосив співрозмовник. – Це може бути і амброзія, і лобода біла, циклахена, портулак городній і так далі. Для посилення дії проти дводольних ми рекомендуємо використовувати бакову суміш – це гербіцид «Топшот» і «Пік».

– Що Ви можете сказати про просянку?

– Все! Але скажу про те, що ціна просянки (є відповідні дані) на посівах надзвичайно висока: одна рослина бур’яну на квадратний метр забирає майже 15 кілограмів урожаю рису! Тому ви можете порахувати, у що може обійтися економія коштів на придбання засобів захисту від однієї лише просянки. Ціна гербіциду «Топшот» (він найдорожчий поки що) для застосування на гектарі посівів еквівалента вартості 350 кілограмів рису. Іншими словами: збереження на кожному гектарі посівів півтонни і більше рису вже перекриває витрати на придбання цього продукту.

– А як же захищати рисові посіви від хвороб? Чи тут є якась своя «японська» особливість?

– Я вважаю, що підхід до фунгіцидів чи то на рисі, чи на будь-якій іншій культурі має бути таким же, як той, коли ми працюємо з ґрунтовим гербіцидом, – відповів Валерій Дубровін. – Ми гербіцид наносимо на голу землю, не чекаючи на сходи бур’янів. Так само слід працювати і з фунгіцидом на будь-якій культурі. Наші рекомендації – працювати по ярусах листків. На ранніх етапах доцільно використовувати фунгіцид «Тілт». Наступний ярус (через 3–4 тижні) захищаємо фунгіцидом «Ріас». Дуже важливий етап – фаза цвітіння рису. На середину цієї фази ми рекомендуємо фунгіцид «Амістар® Тріо». Знову ж таки, ціна питання всієї системи захисту посівів від протруйника до десиканта – близько 800 кілограмів рису на гектар. Але з потенціалом врожайності 7–8 тонн білого зерна з гектара ми зберігаємо як мінімум 3–5 тонн урожаю!

Учасники Дня поля, що пройшов на базі Інституту рису НААНУ, одержали від представників «Сингенти» вичерпні відповіді на запитання, що їх цікавлять. А таких запитань було чимало, адже рисосіяння для багатьох господарників – галузь нова, а отже малознайома.

Компанія «Сингента», яка входить до п’ятірки світових лідерів на ринку виробництва і продажів високоякісного насіння та засобів захисту рослин, готова прийти на допомогу як фермерам, так і агропідприємствам. І приходить!

Коли є технології – перспективи будуть

Василь ПІДДУБНЯК.
Якщо у вас виникнуть питання, будь ласка, звертайтесь до консультаційного центру
0800 50 04 49
безкоштовно зі стаціонарних телефонів у межах України
www.syngenta.ua
Прочитано 61 раз