• Головна
  • Статті
  • Растениеводство
  • Аналіз забезпеченості макро- і мікроелементами озимої пшениці в період весняного відновлення вегетації та шляхи оптимізації живлення в осінній період
Пятница, 16 Сентябрь 2016 16:13

Аналіз забезпеченості макро- і мікроелементами озимої пшениці в період весняного відновлення вегетації та шляхи оптимізації живлення в осінній період

Аналіз забезпеченості макро-  і мікроелементами озимої пшениці в період весняного відновлення вегетації та шляхи оптимізації живлення в осінній періодДля кожної культури в залежності від фази росту і розвитку існують оптимальні показники вмісту елементів живлення в тканинах рослин. При дефіциті або незбалансованому забезпеченні рослин елементами мінерального живлення неможливо сформувати високопродуктивні і стійкі до несприятливих умов вегетації посіви рослин. Тому головним завданням агронома завжди було створити оптимальні умови для росту рослин та забезпечити їх елементами живлення.

Вміст елементів можливо регулювати при суворому дотриманні системи удобрення культур, яка складається на підставі ретельного вивчення наявності та доступності елементів живлення в ґрунті, а також корегування вмісту шляхом позакореневого підживлення на підставі результатів листової діагностики рослин.

Листова діагностика дозволяє точно ідентифікувати не тільки наявність окремого елементу, але визначити точну його кількість у тканинах рослин в перерахунку на суху речовину.

Співробітниками компанії ТОВ «НВК «Квадрат» в період 2012-2016 років було напрацьовано і створено бази даних для багатьох сільгоспкультур щодо оптимального вмісту поживних речовин в рослинах, освоєно методики листової діагностики із застосуванням хімічних аналізів рослинних проб на сучасному обладнанні Thermo Scientific, США.

З весни 2016 року спеціалісти компанії ТОВ «НВК «Квадрат» разом зі співробітниками компанії-партнера ТОВ «Інкріс-Агро» провели роботу по відбору та аналізу зразків озимої пшениці на вміст елементів живлення з виробничих та дослідних посівів. Відбір зразків здійснювали від періоду відновлення вегетації до збирання врожаю у посівах озимої пшениці в господарствах Кролевецького, Сумського, Краснопільського, Білопільського та Охтирського районів Сумської області та Золочівського, Дергачівського, Дворічанського, Ізюмського, Нововодолазького і Барвінківського районів Харківської області.

Отримані дані по забезпеченню елементами живлення у виробничих умовах на різних етапах росту і розвитку культури. На підставі отриманих результатів розроблено і удосконалено схеми позакореневого підживлення, проведена їх апробація в умовах виробництва.

В цій статті хотілося б акцентувати увагу на проблемі забезпечення рослин озимої пшениці елементами живлення в осінній період для формування життєздатних і стійких до несприятливих умов перезимівлі посівів.

При відборі зразків озимої пшениці з виробничих посівів Харківської (25 зразків) і Сумської (29 зразків) областей в період стійкого відновлення вегетації у 2016 році (при середньодобовій температурі +5оС) виявлено, що рослини озимої пшениці увійшли в зиму повністю нерозкущеними і погано підготовленими до перезимівлі, а саме знаходилися у фазах від трьох листків до активного кущення (фаза ВВСН 13-25). Вага рослин у перерахунку на абсолютно суху речовину становила від 348 до 724 кг/га.

При цьому у всіх зразках озимої пшениці виявляли дефіцит елементів живлення.

Найбільш частіше дефіцитними були фосфор, калій, цинк і мідь. Вміст цих елементів живлення лише в поодиноких випадках був в межах норми.

За вмістом кальцію, сірки та магнію (за виключенням посівів на піщаних і супіщаних ґрунтах) більшість посівів була повністю забезпечена цими елементами живлення.

Забезпеченість бором хоч і була невисокою, проте в даній фазі це не є критичним.

За рівнем забезпеченості марганцем посіви відрізнялися. У зразках із Сумської області більшість рослин була забезпечена цим елементом повністю, з Харківської – оптимальний вміст марганцю в рослинах виявляли менше. Причину такої відмінності встановлюємо. Проте в подальшому (в інші фази розвитку озимої пшениці) при відборі проб ситуація по цьому елементу живлення майже не відрізнялася по областях.

Залізом майже всі посіви були забезпечені повністю (табл. 1).

Результати аналізів свідчать, що рослини озимої пшениці в представлених зразках ще з осені були незабезпечені оптимальною кількістю для росту і розвитку рослин елементами живлення.

В результаті, згідно з нашими спостереженнями, в період відновлення вегетації процес росту і розвитку рослин проходив дуже «повільно і важко», спостерігалися аномалії у вигляді неспецифічного забарвлення рослин від блідо-салатового до слабко-зеленого кольору.

Поряд з цим, на виробничо-дослідних ділянках із застосуванням розроблених компанією ТОВ «НВК «Квадрат» систем стартового і позакореневого підживлення виявлені варіанти обробок, при яких вміст елементів живлення в рослинах був в межах норм. Підживлені з осені посіви озимої пшениці мали набагато привабливіший вигляд, рослини активно розвивалися з осені і увійшли в зиму в фазі кущення (фаза ВВСН 25-29). Густота стояння рослин після перезимівлі на дослідних ділянках була вищою на 15-27% в порівнянні з варіантами без обробки стартовими і позакореневими мікродобривами. Весною озима пшениця на дослідних ділянках більш активно відновлювала вегетацію. Вага рослин, підживлених з осені, у перерахунку на суху речовину, перевищувала на 12,5-23,7% рослини у контрольних варіантах.

В зв’язку з цим, при плануванні агротехнічних і агрохімічних заходів на осінь необхідно віднестися до оптимізації живлення відповідально. Перш за все, слід приділити увагу забезпеченню рослин фосфором, калієм, цинком і міддю. Ці елементи живлення відіграють важливу роль у формуванні життєздатних, стійких до перезимівлі і фізіологічно активних рослин озимої пшениці після відновлення вегетації.

Для забезпечення фосфором і калієм рослин озимої пшениці від фази сходів до кущення ефективним заходом є внесення стартових фосфорно-калійних добрив або обробка насіння препаратами, що містять фосфор та калій, з подальшим позакореневим підживленням у фазу кущення препаратами на основі фосфіту калію.

Таблиця 1

Співвідношення зразків озимої пшениці в період відновлення вегетації у 2016 році за рівнем вмісту макро- і мікроелементів у рослинах (%)

Елементи живлення

Сумська область

Харківська область

Дуже низький вміст

Низький вміст

Вміст в межах норми

Дуже низький вміст

Низький вміст

Вміст в межах норми

P

31,0

58,6

10,4

36,0

52,0

12,0

K

62,0

27,6

10,4

76,0

24,0



Ca



17,2

82,8

8,0

24,0

68,0

Mg

17,2

41,4

41,4

24,0

28,0

48,0

S





100

8,0

24,0

68,0

B



58,6

41,4

4,0

80,0

16,0

Fe



10,4

89,6



16,0

84,0

Mn



24,1

75,9

4,0

68,0

28,0

Zn

62,1

37,9



28,0

68,0

4,0

Cu

89,6

10,4



80,0

20,0




Для подолання дефіциту мікроелементів у рослин озимої пшениці в період осінньої вегетації достатньо провести обробку насіння мікроелементами з наступним позакореневим підживленням у фазу кущення.

Надзвичайно ефективним виявилася система підживлення, яка складається із застосування препарату для обробки насіння Квантум-СРКЗ (1,0 л/т) і Квантум-Зерновий (1,0-2,0 л/т) для обробки насіння та з послідуючою позакореневою обробкою рослин у фазу кущення мікродобривами на основі хелатованих мікроелементів Квантум-Зерновий (1,0 л/га) і фосфіту калію – Квантум-Фітофос (1,0-2,0 л/га). Норми витрати по препарату Квантум-Фітофос корегуються за даними листової діагностики.

При застосуванні даної системи вдавалося підтримувати оптимальний рівень і співвідношення основних макро- і мікроелементів живлення в періоди осіннього розвитку і в період відновлення вегетації у озимої пшениці.

Прочитано 1200 раз