Четверг, 18 Август 2016 12:03

Оптимизація умов вирощування кукурудзи

Оптимизація умов вирощування кукурудзи Розміщення кукурудзи у сівозміні є важливим агротехнічним заходом підвищення врожайності. Кукурудза добре реагує на оптимізацію умов вирощування, у першу чергу на попередники в сівозміні, системи обробітку ґрунту та добрив, інтегрованого захисту рослин від шкідників, хвороб та бур’янів.

Багато залежить від біологічних особливостей попередніх культур, технології вирощування, ґрунтово-кліматичних умов вирощування. В сівозміні з короткою ротацією можливо здійснювати повторні посіви.

Як показують багаторічні дослідження Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН, дві третини врожаю формуються за рахунок сівозміни, а одна третина – за рахунок найбільш адаптивного до зональних умов вирощування гібрида та основних прийомів сортової агротехніки.

Вибір попередників відіграє вирішальне значення в плані забезпечення біологічної потреби гібриду у воді, поживних речовинах, а також регулювання чисельності шкідливих організмів. Урожайність гібридів кукурудзи і продуктивність усієї ланки сівозміни залежить від вірного розміщення цієї культури. Кращими попередниками є озимі культури, зернобобові, картопля, гречка.

Кукурудза одна із зернових культур, яка може вирощуватися монокультурою. У зонах недостатнього зволоження не рекомендується сіяти кукурудзу після культур, які висушують ґрунт на значну глибину (соняшник та цукровий буряк).

Кукурудза досить вимоглива до наявності в ґрунті необхідної кількості легкозасвоюваних поживних речовин. На формування 1 тонни зерна з відповідною кількістю стебел, листя використовує азоту 24-30 кг, фосфору 10-12 кг, калію 25-30 кг.

Враховуючи високу вартість мінеральних добрив, раціональні системи застосування туків повинні формуватись на основі використання помірних доз. До реакції ґрунтового розчину за кислотністю гібриди кукурудзи пристосовуються в досить широких межах: від 5,0 рН до 8,0 рН. Оптимальна реакція ґрунтового розчину для гібридів кукурудзи становить 6,5 рН.

Дози та співвідношення мінеральних добрив розраховують на основі фактичної родючості за даними агрохімічного аналізу ґрунту і запланованого рівня врожаю При відсутності органічних добрив кількість мінеральних добрив збільшується в півтора-два рази, погано переносить підкислені ґрунти, тому внесення 3–5 ц/га вапна або 5–10 т/га дефекату під попередню культуру або безпосередньо під культуру позитивно впливає на ріст і розвиток, урожай та якість зерна і зеленої маси.

Підживлення азотними добривами може бути ефективним лише у випадку достатнього вологозабезпечення ґрунту та при низькому вмісті азоту в ґрунті.

Для встановлення норм мінеральних добрив необхідно провести розрахунок прибавки врожаю з врахуванням наявності добрив та особливостей агрохімічної характеристики гібриду по формулі:
Оптимизація умов вирощування кукурудзиК – середній коефіцієнт використання NPK добрив, у %;

В – сума витрат NPK на формування 1 ц зерна з врахуванням побічної продукції, кг.

Для забезпечення прибавки врожаю необхідно розрахувати норми добрив за видами – азотними, фосфорними, калійними по формулі:

Оптимизація умов вирощування кукурудзиде Д – доза азоту, фосфору або калію, кг/га;

В – витрати (виніс) азоту, фосфору або калію на формування 1 ц зерна з врахуванням побічної продукції, кг;

К – коефіцієнт використання азоту, фосфору або калію мінеральних добрив гібридом, %;

П – ресурсна прибавка зерна, виходячи з наявності мінеральних добрив, відведених під дану культуру, ц/га;

100 – перерахунковий коефіцієнт.

Під основний обробіток ґрунту внесення органічних і мінеральних добрив диференціюють залежно від попередника, фактичної родючості ґрунту і агрохімічних картограм.

Поверхневий обробіток ґрунту після попередника проводиться безпосередньо після збирання. Глибина обробки до 7-10 см (дисковий лущильник або дискова борона).

Зяблева оранка проводиться безпосередньо після внесення добрив на глибину 25-30 см плугом з передплужниками (ПЛН-5-35), оборотні плуги ПО-4-40, ППО-5-40, ПНО-8-40. Глибина залежить від структури ґрунту і кліматичних умов району.

Осіннє чизелювання (глибоке рихлення) особливо ефективне на важкосуглинистих чорноземах та на ґрунтах, які мають неглибоке залягання ілювіального горизонту (сірі лісові, сірі опідзолені) на глибину 40-45 см плугом-чизелем.

Весняний допосівний обробіток ґрунту повинен бути спрямований на максимальне збереження вологи, створення пухкого посівного шару на зораних площах. Ранньовесняне боронування проводиться при фізичній стиглості ґрунту рівномірно на глибину до 5 см. Не ущільнювати грунт важкою технікою, забезпечити повний розрив капілярів в п’ятисантиметровому шарі ґрунту. Вирівнювання проводиться під кутом 45-50° до напрямку основного обробітку з використанням вирівнювачів ВПН-5,6, ВП-8, шлейф борін.

З осені на якісно оброблених та вирівняних весною полях можна виключити одну ранньовесняну культивацію, обмежившись передпосівною. При підвищеній засміченості ґрунту багаторічними бур’янами в допосівний період провести дві культивації зябу: – на глибину 8-10 см, передпосівну – на глибину загортання насіння кукурудзи (6-8 см).

На незораних з осені площах доцільно навесні застосувати обробіток важкими дисковими знаряддями на глибину 12-14 см з наступною культивацією (КПС-4,2, УСМК-5,4) в агрегаті з зубовими боронами для створення дрібногрудочкової структури ґрунту з метою збереження вологи.

При пересіві загиблої або зрідженої озимини у системі весняного обробітку ґрунту слід застосовувати дискові знаряддя типу БДТ-7, які найбільш ефективно знищують рештки озимих культур та провести одну-дві різноглибинні культивації.

Насіння гібридів кукурудзи повинно мати високу сортову чистоту, типовість, енергію проростання (90%) та схожість (не менше 95%), бути відкаліброваним.

І фракція – КП (крупні плоскі) ширина більше 8,0 мм, товщина менше 5,5 мм;

ІІ фракція – МП (мілкі плоскі) ширина 6,5-8,0 мм, товщина менше 5,0 мм;

ІІІ фракція – КК (крупні круглі) ширина більше 8,0 мм, товщина понад 5,5 мм;

ІV фракція – КМ (мілкі круглі) ширина 6,5-8,0 мм, товщина 5,0 мм.

Для захисту посівного матеріалу та проростків від хвороб та шкідників необхідно правильно підібрати фунгіцид.

Зменшити норму витрати протруйників на 20-30% можна за рахунок мікроелементів при інкрустації.

Ефективність протруйників підвищується при застосуванні їх за методом інкрустації полівініловим спиртом (ПВС), натрієвою сіллю карбоксилметилцелюлози (Na КМЦ).

Базовий гербіцид застосовують з урахуванням типу забур’яненості, агротехнічних та фінансових можливостей господарства.

Необхідно підкреслити, що обробка насіннєвих посівів страховими гербіцидами повинна враховувати реакцію батьківських форм.

Негативно впливає на ріст та розвиток рослин насіннєвої кукурудзи гербіцид Тітус 25 в.г.

До сівби приступають, коли ґрунт на глибині 6-8 см прогріється до 10-12°С. Сівалку треба добре відрегулювати для забезпечення визначеної густоти стояння рослин. Правильне розташування рослин у рядку забезпечує оптимальну густоту кожного гібрида з формуванням одного повноцінного качана на кожній рослині.

Оптимальні строки сівби припадають, як правило, на ІІІ декаду квітня – І декаду травня.

Глибина загортання насіння 5-6 см, а якщо верхній шар ґрунту дуже швидко пересихає – сіють на глибину 6-8 см.

Посів проводиться сівалками пунктирного посіву СУПН-12А (ХТЗ-161), СПЧ-6, СУПН-8 (МТЗ-80, 82), з швидкістю руху агрегату 4-5 км/год.

Після посіву ґрунт слід прикатати кільчасто-шпоровими котками або гладкими в агрегаті з боронами.

Густота визначається біологічними особливостями гібридів та ґрунтово-кліматичними умовами вирощування. Оптимальна густота гібридів кукурудзи: ранньостиглих є 70 тис. шт./га; середньоранніх гібридів – 70 тис. шт./га.; середньостиглих посів в межах 60-70 тис. шт./га.

Догляд за посівами створює сприятливі умови для одержання дружніх сходів кукурудзи, дозволяє утримувати посіви в чистому від бур’янів стані, а також зберегти вологу в посівному і орному шарі ґрунту.

Через 4-5 днів після сівби проводять досходове боронування зубовидними боронами. Швидкість руху агрегату 5-6 км/год. В фазі 3-5 справжніх листочків посівів обробляють гербіцидами.

Під час вегетації при необхідності треба провести одну-дві міжрядні обробітки разом із підживленням. Міжрядний обробіток починають в першу чергу на полях забур’янених осотом рожевим і жовтим. Глибина першого обробітку 10-12 см, другого – 6-8 см. Ефективним є підгортання рядків кукурудзи підгортачами під час останнього міжрядного обробітку. Підгортання стимулює утворення додаткових коренів, знищує бур’яни у захисній зоні рядка.

При високій потенційній засміченості ґрунту насінням різних термінів проростання, стійкість окремих видів бур’янів до хімічних препаратів вимагає поєднання механічних і хімічних заходів догляду за посівами.

Перед збиранням урожаю зерна обкошують краї, розбивають поля на загінки. Ширина прокосів між загінками 4–7 м, ширина поворотної смуги 20–30 м. Збирання кукурудзи проводять при мінімальній висоті зрізу стебла (8–10 см). Роботу збиральних агрегатів організовують тільки груповим способом.

Збирання кукурудзи на зерно доцільно починати в кінці воскової стиглості і закінчувати не більше як за 10–15 днів. Запізнення з початком збирання та його затягування призводить до великих втрат урожаю. При збиранні врожаю впродовж 10 днів втрати зерна врожаю можуть становити близько 2,4%, на протязі 15 днів – 8,0%, 20 днів – 18,8%.

Збирання кукурудзи в качанах розпочинають при вологості зерна не більше 40%, з обмолотом – 30% і нижче. Збирають кукурудзу в качанах комбайнами Херсонець-200, Херсонець-7, Херсонець-9.

З обмолотом зерна збирають кукурудзу зерновими комбайнами СК-5 «Нива» з приставкою ППК-4, Херсонець-200 з молотаркою, ДОН-1500, ДОН-2000, Славутич, Лан, Franz Kleine, Chellenger, Bizon, Claas, John Deere, Deutz-Fahr, новими комбайнами ККП-3, КСКУ-6, застосовуючи нові приставки ПКК-10, ПКК-5, ПЛЗ-5, ПЗС-8.

Гібридну кукурудзу збирають комбайнами Херсонець-200, Херсонець-7, Херсонець-9.

Зібране зерно кукурудзи необхідно вчасно досушити до 14-13-відсоткової вологості. У такому стані воно довго зберігається і не втрачає фуражних якостей. Отже наявність сушарок в господарствах, які вирощують кукурудзу, є важливою і обов’язковою.

Цілком слушне питання – на якому гібриді зупинитися. Уподобання і підходи агровиробників достатньо різняться. Як одне з можливих рішень можна розглянути лінійку гібридів Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН, які достатньо добре зарекомендували себе в останні роки. Головне, щоб вибір був зважений, а результати добрі.

Г.П. САРАПІН,
Асоціація селекції і насінництва соняшнику;
В.М. ТИМЧУК, М.В. КАПУСТЯН, А.В. ПОЛУХІНА,
Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН
Прочитано 2048 раз