Понедельник, 18 Июль 2016 10:38

Що слід враховувати при підготовці до збирання кукурудзи

Що слід враховувати при підготовці до збирання кукурудзиЗа прогнозами аналітиків, у 2016 році частка кукурудзи серед зернових може сягнути 40% рівня. Цілком зрозуміло, що, обираючи кукурудзу, виробничники в першу чергу націлені на високий урожай. Між тим кукурудза має свої особливості, на які слід звернути увагу. На сьогодні кукурудза є однією з найбільш активних експортно орієнтованих культур українського АПВ. Враховуючи комплекс її конкурентних переваг та економічної привабливості, аграрії досить прискіпливо і уважно відслідковують відповідну інформацію з позицій забезпечення високої ефективності виробництва.

Динаміка нарощування технологічного, селекційного, організаційного та логістичного супроводження свідчить, що в разі системної реалізації вже в середньостроковій перспективі можна обґрунтовано розраховувати на підвищення кукурудзяного статусу України на 2-3 позиції. Якщо ж сюди ще й додати наявний потенціал нарощування посівних площ (чого саме і немає в інших країнах) наведена вище теза виглядає ще більш обґрунтованою. Отже, в експортно і диверсифікаційно орієнтованій зерновій галузі Україні саме від кукурудзи слід очікувати стратегічного і системного нарощування та використання потенціалу.

Індикативно про це також свідчить і динаміка нарощування посівних площ в порівнянні з основними зерновими культурами. Прогресуюча орієнтація агротоваровиробників на кукурудзу (при зменшенні посівних площ озимої пшениці та ярого ячменю) переконливо говорить про все більш ринкову орієнтацію галузі рослинництва з одного боку та вибір культур в першу чергу виходячи з їх трансферного та диверсифікаційного рівня. При цьому в останні роки досить активне впровадження сучасних технологій та світового досвіду вирощування кукурудзи сприяло сталому нарощуванню рівня врожайності і якісних показників продукції. Особливо активно ці процеси почали реалізовуватися починаючи з 2001 року.

Все наведене вище тільки зайвий раз підкреслює підвищену актуальність ефективної підготовки і проведення збирання кукурудзи, як фази реалізації її експортного та сировинного потенціалу. При цьому по культурі кукурудзи як Що слід враховувати при підготовці до збирання кукурудзиоб’єкта трансферу наявними є системні проблемні блоки, без врахування і вирішення яких досить складно розраховувати на подальше нарощування експорту та внутрішнього споживання.

В системі діючих на сьогодні в Україні технологій вирощування зернової кукурудзи (за різних рівнів ресурсного забезпечення) в середньому на збирання врожаю припадає біля 20% технологічних операцій. Але саме в період збирання є ризик втрати кількісних, якісних та економічних показників продукції, які формувалися на попередніх етапах.

Досить показово, що для кукурудзи регламентації та параметри саме збирального періоду можна розглядати (за більшістю складових) як більш системно технологічний підхід на противагу іншим етапам, на рівні яких з високою регламентацією виступають насамперед грунтово-кліматичні умови.

Для більшості регіонів обґрунтованим є вирощування гібридів включно до ФАО-300-399. При цьому також слід враховувати і динаміку глобальних кліматичних змін та потенціалу накопичення більшої суми ефективних температур. Почнемо з того, що вибір сорту (гібриду), технології вирощування і напряму переробки визначально залежить від аргументованого вибору типу кукурудзи, групи стиглості та відповідно зони вирощування.

Якщо проаналізувати локалізацію наявних і потенційних зон вирощування, то побачимо, що в цілому в Україні можемо говорити про ознаки наявності формування спеціалізованого кукурудзяного поясу та можливого виходу на рівень зональної спеціалізації та концентрації за відповідними логістичними підходами. Оцінка кліматичних умов зон вирощування в свою чергу регламентує вибір гібридів за групою стиглості, що в свою чергу зумовлює вибір технології та її енергетичну складову. Для більшості регіонів обґрунтованим є вирощування гібридів включно до ФАО-300-399. При цьому також слід враховувати і динаміку глобальних кліматичних змін та потенціалу накопичення більшої суми ефективних температур. Відпрацювання технології на зональному і регіональному рівнях в значній мірі можуть сприяти підвищенню рівня економічних та конкурентних показників. Тобто в забезпеченні галузі рослинництва вихід, насамперед, проглядається в системному підході.

В свою чергу, говорячи про врожайність, слід паралельно аналізувати й рівень вологості зерна. Як правило, висока врожайність є пов’язаною з високим рівнем вологості. В ринкових умовах необґрунтоване використання додаткових залучених ресурсів – шлях до втрати конкурентноздатності. Цілком зрозуміло, що на практичному рівні показники передзбиральної вологості різняться від розрахункових в залежності від комплексу факторів. Враховуючи те, що одним з механізмів підвищення врожайності є оптимізація селекційних моделей та агрофітоценозів за рахунок густоти досить показовою є динаміка накопичення передзбиральної вологи. Що в свою чергу зумовлює обґрунтований вибір гібриду і подальшу технологію його вирощування і використання.

На рівні проаналізованих комерційних гібридів кукурудзи можна виділити високу інтенсивність цього процесу по групам ФАО 210-240 і відносно менш інтенсивну динаміку по групі ФАО 330. Слід також зазначити, що спеціалізована селекція на інтенсивну втрату вологи кукурудзою в період дозрівання продемонструвала досить високу ефективність і на сьогодні є непоодинокі приклади коли більш пізні гібриди мають меншу вологість, ніш більш ранні.

Також слід враховувати, що рівень вологості в значній мірі пов’язаний і з продуктивністю, і з наступним алгоритмом збирання та сушки. В цьому плані на рівні проаналізованих гібридів (за виключенням ФАО 180) було досягнуто при густоті 80 тис. рослин на 1 гектар. Тобто вибір зони, групи стиглості, густоти та інших параметрів технології мають системно базуватися на ефективному науковому і технологічному супроводженні. Кожен з факторів – це реалізація специфічних напрямів комплексу конкурентних переваг. Як свідчить практика, збирання кукурудзи припадає на осінній період з високою вірогідністю випадання опадів, коли збирання врожаю починається за вологості 25-30%. При цьому до 25% урожаю кукурудзи може надходити з високим рівнем вологості. Залишаючи кукурудзу в полі для підсушування, виникає загроза її полягання та погіршення фітосанітарного стану. Досить високою є вірогідність розвитку негативних мікробіологічних процесів та ураження бактеріальними і грибними захворюваннями. А проблема негативних наслідків дії мітотоксинів стоїть дуже гостро. Як наслідок цього, наприкінці сезону якість кукурудзи часто погіршується.

В загальній сухій надземній масі кукурудзи на листя, стебла, віяла, стрижні (з ніжкою) та обгортки в середньому припадає до 60%, а на зерно – біля 40%. При цьому в зерні зі стрижнями на стрижні припадає до 18%. З урожаєм кукурудзи відчужується 70-73% біомаси, а кількість решток менша за інші культури.

Оптимальна придатність до силосування наступає при закінченні накопичення крохмалю (воскова стиглість та вміст сухої речовини 28-35%). При визначенні строків збирання слід враховувати, що основна маса зерна качана (60-70%) повинна бути в одній фазі стиглості. Оптимальним строком початку збирання кукурудзи є фаза, коли не менше 65-70% качанів мають воскову стиглість зерна. Перехід від молочної до воскової стиглості триває майже 10 днів (молочно-воскова стиглість – 30% зерен у восковій стиглості). При восковій стиглості вологість зерна сягає 38-40%. Повна стиглість – вологість зерна до 25% (зерно тверде), а 75% зерен у фазі повної стиглості.

До початку збирання зерно кукурудзи містить 25-40% вологи та 60-75% сухої речовини. Кукурудзяне зерно може зберігатися лише після сушки або консервування. За підрахунками аналітиків, в 40-50% випадків для кукурудзи виникає потреба вирішення питання щодо зниження вологості. Наприклад, в Америці в основних зонах вирощування передзбиральна вологість становить до 20%. Показовим є і перехід Франції від передзбиральної вологості 28-31% на 22-28%. При цьому в наших умовах до збирання в качанах приступають при вологості зерна 40%, а до збирання в зерні при вологості зерна 32%. Біологічні процеси формування зерна завершуються за наявності на рослинах 35-38% зерен не повної стиглості, що зумовлює досить високу нерівномірність вологості та ускладнює сушку.

В процесі вологовіддачі принциповими є етапи: а) фізіологічних процесів, що залежать від зовнішніх факторів та б) фізичної втрати вологи в залежності від вологості повітря. При вологості понад 35% сушка зерна кукурудзи обов’язкова. Енерговитрати на сушку необмолоченого зерна перевищують в 2 рази сушку обмолоченого.

При механізованому збиранні регламентуючим фактором виступає травмування насіння, що зумовлює граничну вологість 30%. Науковими дослідженнями встановлено, що найменше травмування спостерігається за вологості 28%. Збирання в качанах починають при вологості 40% з оперативною сушкою. Сучасні зернозбиральні комбайни за робочої швидкості 6 км/год. на рівних полях кукурудзи на зерно можуть забезпечити мінімальні втрати (до 1%). Ефективніше збирати кукурудзу за 10-12 днів, що мінімізує втрати та забезпечує добру якість. При використанні сучасних комбайнів слід прорахувати та узгодити пропускну здатність сушарок.

Внаслідок гігроскопічності зерно досить добре вбирає вологу з повітря. При цьому основним видом сушки зерна є випаровування вологи при використанні тепла та відведенні водних парів. Підвищення температури теплоносія може викликати повну або часткову втрату схожості та зниження енергії. Чим більш вологе зерно, тим більша його чутливість до підвищення температури. Прискорення сушки за високої температури може призвести до утворення тріщин в зернах. Для уникнення самозігрівання охолоджувати зерно після сушки слід до температури, що не більше ніж на 5°С перевищує навколишню.

Зерно кукурудзи більш крупне за інші культури та різниться за внутрішньою структурою. Механічно міцність зерна сягає максимальних значень при кондиційній вологості. В разі швидкого висихання складові зерна, зародок та центральний корінець відокремлюються, виникає деформація клітин та утворюються тріщини. При цьому за рахунок витиснутого і карамелізованого білка і крохмалю відбувається теплова денатурація та злипання зерен. При повільній сушці цього не відбувається. Допустима швидкість сушки зерна кукурудзи майже вдвічі нижча за інші зернові. Все зростаючі витрати на сушку часто відбиваються на її вартості і конкурентному рівні продукції.

Режими сушки кукурудзи із вологістю до 26% дозволяють проводити сушку за один прийом. Сушку з вологістю понад 26-28% необхідно здійснювати в два прийоми (Перший – з нагрівом зерна не більше 35°С та температурою теплоносія не більше за 80°С. Другий, відповідно, зерна не більше 45°С та температурою теплоносія не більше за 120°С). Обов’язковим є проміжне охолодження. За вологості зерна кукурудзи 36% і більше або за високої нерівномірності вологості сушку здійснюють за три-чотири прийоми.

Качани низькорослих гібридів кукурудзи розміщуються на 25-45 см від поверхні ґрунту, високорослих – понад 60 см. Розміщення качанів на висоті менше 30 см ускладнює збирання та підвищує втрати. Для механізованого збирання кукурудзи на зерно краще використовувати скоростиглі, неполягаючі гібриди, що мають міцні стебла і невелику листову масу, характеризуються дружним достиганням, качани мають бути вертикально орієнтованими з обгортками, що легко відділяються.

Слід враховувати, що 1% логістичних втрат є адекватним 10% втрат при виробництві. В цьому сенсі кількість перевалок кукурудзи має бути зведена до мінімуму, а логістика має бути добре продуманою і активно використаною.
Г.П. САРАПІН,
Асоціація селекції
і насінництва соняшнику;
В.М. ТИМЧУК, М.В. КАПУСТЯН,
А.В. ПОЛУХІНА,
Інститут рослинництва
ім. В.Я.Юр’єва НААН України.
Прочитано 1936 раз