Среда, 30 Март 2016 16:42

Чого очікуквати від гмо в Україні

Чого очікуквати від гмо в УкраїніЩоб чітко розуміти, про що саме буде вестися мова, спробуємо проаналізувати, що ж таке ГМО та їх відмінності від традиційних, природніх варіантів.

Генетично модифікованими організмами (ГМО) вважаються такі, в яких на рівні спадковості штучним шляхом в умовах «in vitro» (дослівно «в пробірці») були проведені такі зміни, які не можуть відбуватися в природних умовах за рахунок природних рекомбінацій. Якщо навіть не дуже глибоко і прискіпливо прокрутити це базове твердження – достатньо чітко вбачаються певні неузгодження та умовності.

З суто технологічних позицій еволюційний шлях (як традиційний підхід) в умовах глобалізації та зростаючих потреб народонаселення Землі (в умовах наявного технологічного, морально-ментального, культурного та організаційного рівнів) явно входить в протиріччя з наявними можливостями і постійно зростаючими запитами.

Всі хочуть мати гарантії безпеки і світлого майбутнього, а основні можливі ризики стосовно застосування критики ГМО формально окреслюють наступними сегментами:

1. Засмічення місцевих видів генами з ГМО конструкцій та втрата чистих біологічних ценозів, що складалися віками.

2. Утворення нових супервидів бур’янів та шкідників, стійких до пестицидів.

3. Підвищена токсичність трансгенних продуктів для комах, що живляться ними.

4. Ризик зростання обсягів застосування пестицидів внаслідок ГМ стійкості.

5. Неконтрольованість поширення ГМО.

6 Маніпулювання суспільною думкою та надприбутки розробників ГМ-конструкцій та технологій.

7. Будь-який новий ГМ продукт порушує баланс сформованого ринку та нав’язує ГМ-продукцію споживачам.

8. Недостатній рівень ГМ освіченості та громадського контролю за обігом і маркуванням.

Тому будь-яке рішення має бути достатньо обґрунтованим і збалансованим.

ГМО – це не панацея, а одне з багатьох можливих рішень.

Тож, говорячи про ГМО та можливі перестороги і наслідки, необхідно, щонайменше, мати всю необхідну інформацію та високий професійний рівень експертів. Маємо що маємо. Емоційні ігри в ГМО замість системного моніторингу, аналізу та стратегічного планування породжують нову генерацію емоцій замість системного вирішення проблеми.

ГМО з позитивними наслідками для України

По-перше, економіка виробництва, як одна з найголовніших переваг ГМО технологій. Глобальні зміни клімату та постійно зростаючий необхідний рівень ресурсного забезпечення потребують відповідного ставлення і вирішення (одним з можливих напрямів реалізації цього напряму є ГМО технології). Достатньо переконливою аргументацією за ГМО наводяться їх позиції в провідних економіках світу та доступність ГМ-продуктів широким верствам населення (в цьому плані називаються і боротьба з голодом, і соціальні програми, і досягнення більш сталого рівня виробництва).

ГМО-романтики, насамперед, вбачають значний позитивізм, практицизм та інноваційність. Попри всю обережність, при тверезому підході до цього питання, заперечувати це достатньо складно та, мабуть, і не варто.

По-друге, еволюційних шлях створення селекційних конструкцій, як правило, реалізується достатньо тривалий час. Як приклад можна навести дані щодо строків від початку досліджень до створення перших гібридів цибулі в Японії –понад 70 років. Створення сортів і гібридів за звичай триває понад 10-12 років і далеко не завжди з отриманням запланованих результатів. В той же час при ГМО-технологіях отримання результатів може бути очікуваним в значно стислі терміни і зі значно більшою гарантією.

Селекціонери-прибічники ГМО мають практичну можливість реалізовувати найсміливіші свої програми. Навіть за умови досить високої вартості ГМО-технологій – рівень технологічності, скорочення строків створення та собівартості – поза всяким сумнівом.

По-третє, створення надійної сировинної бази для переробної, харчової, фармакологічної, технічної та інших галузей потребує високого ступеня організації виробництва на основі стандартизованих сировинних ресурсів рослинного походження. Це і рівень ефективності виробництва, і конкурентоспроможність, і найголовніше – реальна можливість реалізації інноваційного вектору розвитку. ГМО порівняно з наявним рівнем і підходами традиційного варіанта на сьогодні (в умовах існуючих технологій) реально забезпечують значно вищі результати.

Висновок напрошується сам собою – необхідність системних трансформацій та запровадження нових організаційних підходів.

По-четверте, в традиційних селекційних програмах селекціонер, по-більшості, оперує обмеженою кількістю ознак та практично працює на рівні фенотипу. При ГМ-технологіях процес здійснюється на рівні генів та груп генів. Тож і моніторинг контрольованого обігу селекційно-насінницьких інновацій у виробництві і встановлення істинності генотипу при ГМО варіанті – на порядок вище.

По-п’яте, поглиблена переробка майже знімає питання осторог щодо ГМО. Від використання крохмалю, етанолу, олії тощо на технічні та енергетичні цілі достатньо важко вбачати відповідні негативні наслідки. Вуглець, водень, кисень від ГМО конструкцій не несуть в собі шкодочинності більше, ніж від природних. Тобто рівень глибини переробки є стратегічним напрямом.

По-шосте, суто з маркетингових підходів і запитів споживачів ГМО варіант є значно більш оперативний і привабливий. Нововведення можуть створюватися і практично задовольняти наявний попит не поодиноко, а досить стабільно спеціалізованими серіями. При цьому досить важливою рисою ГМО технологій є їх реалізація практично в лабораторних і контрольованих умовах.

ГМО несе в собі цілий ряд осторог та можливих 
негативних наслідків:

По-перше, об’єднання в рамках одного генотипу спадкових елементів різних (часто чужорідних) донорів (не перевірене еволюцією) – вже саме по собі викликає настороженість. Щонайменше, слід враховувати можливість взаємодії генів (як позитивної, так і негативної) з відповідними наслідками.

По-друге, сам механізм і методика отримання ГМО конструкцій не полишені надходженням разом з чужорідним геном складових бактеріального ДНК. Враховуючи значні остороги можливості (навіть гіпотетичної) встроювання бактеріального ДНК в геном людини, отримуємо гримучу суміш.

По-третє, ГМ рослини не є стерильними, тобто є здатними перезапилити природно чисті від ГМ. Що порушує біологічну та екологічну безпеку довкілля (в тому числі як відповідний комплекс конкурентних переваг), а також може створити значну проблематику в аграрному виробництві відносно боротьби з бур’янами, хворобами та шкідниками в разі перезапилення з ГМО стійкими до них.

По-четверте, ГМО далеко не є панацеєю і єдиним шляхом вирішення наявної проблематики. Попри всі наявні позитивні характеристики ГМО технологій вже на сьогодні існують підтверджені практичними результатами інші шляхи і механізми альтернативні ГМО. Саме з цього огляду, щонайменше, ці два підходи мають реалізовуватися паралельно і комплексно з позицій SWOT-аналізу та стратегічного планування (Strengths – сили; Weaknesses – слабості; Opportunities – можливості; Threats – загрози).

По-п’яте, Україна, маючи високий грунтово-кліматичний, аграрний, логістичний, виробничий та маркетинговий потенціал, може з високим ступенем вірогідності зайняти на світових спеціалізованих ринках додаткові сегменти ГМО чистої продукції (в той час як в світі буде відбуватися нарощування в обігу ГМО).

По-шосте, введення в обіг ГМО має відбуватися за чіткої регламентації напрямів і зон їх вирощування та цілей використання. Тобто організація виробництва і реалізації на сьогодні ще не відповідають необхідному рівню. В будь-якому випадку споживач повинен мати вичерпну коректну та чітку інформацію щодо наявності в продукції складових ГМО. Маркування на бутильованій воді типу «вільне від ГМО» нічого, крім сумної усмішки, викликати не може. З іншого боку ГМО може досить активно використовуватися в торгових війнах та конкурентній боротьбі.

За будь-яких умов використання ГМО в Україні має базуватися на системних і добре прорахованих підходах.

Враховуючи те, що майже вся аналітика та прогнози є пов’язаними з науковим комплексом, цілком логічно проглядається стратегічна важливість його інноваційного розвитку на нових організаційних засадах. Проведені в останній час бізнес-форуми різного рівня індикативно свідчать, що Україна не може стояти осторонь наявних світових тенденцій та ситуації на спеціалізованих ринках.

Говорячи про ГМО, слід чітко усвідомлювати і наявний на сьогодні рівень виробництва і, головне, – подальші перспективи забезпечення національної безпеки. Рішення – стратегічне і вкрай відповідальне.

З одного боку, як досить показовий приклад необхідності системного підходу слід згадати, що при негенетичній модифікації та технологічній обробці (основний напрям підготовки сировини на сьогодні) у виробництві використовується до 8-10% від маси сировини непоновлювальних (мінеральних) ресурсів. Тому забезпечення сировинної безпеки має базуватися на ефективних напрямах виробництва, переробки, споживання та утилізації, з одного боку, та паралельній і самостійній реалізації всіх можливих напрямів. В цьому сенсі значний потенціал містять в собі напрями створення спеціалізованих генетично модифікованих гібридів (альтернативних ГMO). Так, наприклад, по гібридах кукурудзи технічного призначення (розробки ІР НААН) створюється лінійка високоякісних продуктів крохмало-патокового виробництва для харчової, фармацевтичної та технічної промисловості підтверджена відповідними експертними висновками.

Генетично модифіковані кукурудзяні крохмалі амілопектинового типу (альтернативні ГMO) не містять амілози і мають температуру клейстеризації на 10-15оС нижче за картопляний і на 30-40оС нижче за крохмаль звичайної кукурудзи, не утворюють справжніх студенів, відрізняються дуже високою стабільністю і в’язкістю клейстерів, стійких до перепаду температур і мають значно вищу швидкість засвоювання в порівнянні зі звичайними крохмалями.

Вони є перспективними джерелами отримання натуральних харчових згущувачів та емульгаторів, структуроутворюючих матеріалів, а також високозасвоюваних фармацевтичних препаратів і продуктів лікувального та дієтичного харчування. Можлива сфера технічного використання – отримання термостійких бурових розчинів. Генетично модифіковані високоамілозні крохмалі (альтернативні ГMO) мають низьку засвоюваність і попереджують розвиток захворювання діабетом. Можлива сфера технічного використання – загартування легійованих сталей та виробництво біоутилізованих термопластиків.

В цих же гібридах одержується також і генетично модифікована кукурудзяна олія з підвищеним до 42-45% вмістом олеїнової кислоти, що забезпечує стійкість олії до автоокислювання та прогорання або олія з підвищеним рівнем вмісту лінолевої кислоти та стратегічною F-вітамінною активністю. З іншого боку, проблематика ГМО містить в собі значний пласт конкурентного рівня технологій виробництва. Як приклад можна навести наявність в харчовій продукції штучних барвників, підкислювачів, підсолоджувачів, розпушувачів, ароматизаторів тощо (загальновідома серія Е-складових) серед яких значний сегмент обіймають і ГМО місткі. Тому ГМО слід розглядати як своєрідний лакмусовий папірець зрілості, мудрості, пріоритетів та запитів суспільства.

Цілком очевидно, що експертизі на присутність генетично модифікованих конструкцій повинні піддаватися всі без виключення об’єкти комерційного використання рослинницької продукції, а в більш широкому розумінні – і всі об’єкти аграрної продукції України. Саме вона в якості сировини і створює мотивацію несанкціонованого використання генетично модифікованих об’єктів всупереч і в обхід закону.

Однак при визначенні кола таких об’єктів слід враховувати, що насіння або товарна продукція сортів та гібридів національної селекції апріорно не може розглядатися в якості носіїв ГМО хоча б тому, що в умовах вкрай обмеженого бюджетного фінансування українські селекціонери просто не мають технічних можливостей для застосування в своїй практичній діяльності трансгенних технологій. І, оскільки можливості спонтанного виникнення генетично модифікованих конструкцій в природних умовах до цього часу не відомі, нема ніяких підстав і практичного сенсу піддавати експертизі на наявність ГМО насіння і товарну продукцію сортів та гібридів української селекції в ближній перспективі. Тим не менше на аграрному ринку України реально присутні носії генетично модифікованих конструкцій і цілком зрозуміло, що їх джерелами можуть бути лише сорти та гібриди закордонного походження, де використання трансгенних технологій в селекції досягло значного поширення.

Принципово не можна виключати можливості наявності генетично модифікованих конструкцій в сортах та гібридах української селекції лише у випадку, який виникає в ході включення до селекційного процесу вихідного матеріалу інорайонного походження. Така можливість виникає тому, що ані національні селекційно-генетичні установи, ані Національний центр генетичних ресурсів рослин України не мають технічної можливості проводити моніторинг інорайонного вихідного матеріалу на наявність генетично модифікованих конструкцій.

Сам по собі факт присутності в генотипах сортів та гібридів генетично модифікованих конструкцій ще не є ознакою їх шкідливості. Еколого-генетичні і соціальні наслідки використання генетично модифікованих об’єктів не прогнозовані, у всякому разі в ближній перспективі. Тому мова може вестися скоріше не про загальну шкідливість всіх генетично модифікованих конструкцій, а про відсутність надійних гарантій їх безпечного використання. Слід враховувати, що серед генетично модифікованих об’єктів можуть зустрічатися не тільки шкідливі, небезпечні і навіть агресивні, але й корисні. І тільки факт створення цих об’єктів шляхом використання трансгенних технологій не є тим знаком рівняння, який робить всі генетично модифіковані об’єкти тотожними. Тому задачею експертизи ми вважаємо не факт формального встановлення присутності чи відсутності ГМО в продукції, що піддається експертизі, а у визначенні ознак її безпечності або шкідливості.

Слід також враховувати, що генетично модифіковані об’єкти з’явилися в Україні не сьогодні і навіть не вчора, а їх поява має свою історію. При створенні ГМО використовувалися і використовуються різні елементи генетично модифікованих конструкцій, в тому числі такі, які вже не застосовуються в зарубіжних країнах, але цілком можуть існувати в Україні. Тому не зовсім зрозуміло, як саме вони будуть ідентифікуватися і оцінюватися в разі виникнення суперечностей.

Стосовно того чи помиляється ринок відносно ГМО: на сьогодні – здається, що поки що ні, а відносно середньої і, особливо, далекої перспектив – питання стратегічне.

В.М. ТИМЧУК,
Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН
Прочитано 1582 раз