Вторник, 01 Декабрь 2015 10:33

Наступ резистентності на рисових полях

Наступ резистентності на рисових поляхПереоцінити значення рису для світового землеробства неможливо. Кожен житель азіатського регіону щороку з’їдає майже 80 кг рису. Для інших регіонів ця цифра менша, але теж чимала – 10–20 кг. Загальна світова потреба в рисі, згідно з оцінкою Міжнародної ради з зерна (International Grains Council), – 472–475 млн. тонн. Площа вирощування рису перевищує 300 млн гектарів і охоплює понад 50 % зрошуваних земель.

Для нашої країни цифри вирощування і використання набагато скромніші, однак і для нас рис – важлива культура, з часом увага до неї тільки зростає. Це зумовлюють кілька чинників. По-перше, хоча попит на рис у світі зростає, площі його вирощування скорочуються через брак води для поливу та законодавчі обмеження в окремих країнах. Це відкриває Україні дорогу на світовий ринок рису, якщо виробляти достатній обсяг продукції.

По-друге, виробництво рису суттєво скоротилося після того, як його припинили вирощувати в Криму. Ці втрати можна відновити, збільшуючи площі посіву або підвищуючи урожайність. Перший шлях обмежений через складну технологію вирощування і потребу використовувати чеки, які затоплюються водою. Другий шлях можливий за умови вдосконалення технології вирощування і збільшення інвестицій.

Один із головних елементів технології вирощування – захист рослин від бур’янів. Це питання постало з моменту появи землеробства. З розвитком агротехніки методи знищення конкурентів культурних рослин постійно вдосконалювалися. Однак бур’яни настільки пристосувалися до існування в культурних фітоценозах, що остаточно цю проблему не вирішено й досі. Поява гербіцидів істотно полегшила працю фермерів, та водночас постало питання раціонального їх використання і попередження виникнення стійкості бур’янів до їхньої дії.

За різними даними, бур’яни можуть викликати втрати від 10% до 80% урожаю зерна. В умовах України на посівах рису зафіксовано понад 30 головних видів Наступ резистентності на рисових поляхбур’янів, серед них найважливіші за своїм впливом на врожайність рису види курячого проса (Echinochloa) та представники дводольних болотних – рослини очеретів, бульбоочеретів, ситі й інших. Міра їхнього впливу на врожайність рису залежить від багатьох чинників, адже всі вони відрізняються між собою габітусом, часом появи в рисовому агроценозі, тривалістю вегетації й чисельністю.

Більшість препаратів, що їх у світі використовують на посівах рису для контролю бур’янів, належать до одного класу хімічних сполук – інгібіторів ацетолактатсинтази (АЛС) – ферменту біосинтезу амінокислот у рослині. Використання препаратів з однаковим механізмом дії рано чи пізно призводить до виникнення резистентності, або стійкості у бур’янів. Резистентність до дії гербіциду – це здатність окремих біотипів окремого виду бур’янів до виживання після обробки гербіцидом, застосування якого в нормальних умовах проти цього виду спричинило б повну загибель рослин цього виду.

Резистентні біотипи бур’янів завжди є в популяціях певного виду, це частина нормальної генетичної варіації виду.

Беззмінне і повторюване застосування одного й того самого гербіциду або гербіцидів з одним і тим самим механізмом дії призведе до відбору резистентних біотипів, у яких є:

стійкість до цього механізму дії та/або

посилений механізм розщеплення (деградації) гербіциду.

У разі стійкості першого типу для подолання резистентності слід використовувати препарати з іншого хімічного класу. При стійкості другого типу допомагає збільшення норми витрати до економічно обґрунтованого рівня або до появи фітотоксичності. Резистентність злакових бур’янів, яка останніми роками виникла в Туреччині і належить до другого типу, вимагає збільшення витрат на системи захисту від бур’янів до 200 доларів на гектар.

Наступ резистентності на рисових поляхРозробка препарату з іншою діючою речовиною, яка належить до того самого хімічного класу, не вирішує проблему, бо в такому разі виникає крос-резистентність – стійкість до всіх препаратів з діючою речовиною того самого хімічного класу. Окремі біотипи бур’янів можуть одночасно мати стійкість до хімічно відмінних гербіцидів або до препаратів із різними механізмами дії.

Що більше рослин залишиться живими після обробки, то вища ймовірність і швидкість виникнення резистентності.

Головні чинники, які призводять до виникнення резистентності:

  • надмірна залежність винятково від хімічних засобів боротьби з бур’янами та беззмінне застосування гербіцидів з одним і тим самим механізмом дії;
  • відсутність сівозміни і беззмінне вирощування рису;
  • засміченість посівів видами бур’янів, у яких висока насіннєва продуктивність, висока схожість і коротка вегетація;
  • застосування гербіцидів з високою ефективністю проти окремих видів бур’янів;
  • застосування гербіцидів із подовженим періодом ґрунтової дії;
  • застосування гербіцидів з нижчими від рекомендованих норм.

Кількість нових резистентних форм постійно зростає. У міжнародному банку даних (International Survey of Herbicide-Resistant Weed) є інформація про 323 резистентні біотипи зі 187 видів (112 дводольних і 75 однодольних). У Росії, наприклад, за період від 1975 до 2005 року було виявлено 8 видів бур’янів, які набули стійкості до окремих гербіцидів.

Згідно з рекомендаціями Herbicide Resistance Action Committee (HRAC), ризик виникнення резистентності можна оцінити за наступною методикою.

Наявні інструменти попередження

Ризик резистентності

Низький

Середній

Високий

Набір препаратів та їх змінність у сівозміні

>2 механізмів дії

2 механізми дії

1 механізм дії

Засоби і методи боротьби з бур’янами у сівозміні

Сівозміна, агротехніка,

хімічні засоби

Сівозміна і хімічні засоби

Хімічні засоби

Кількість використання гербіцидів з одним механізмом дії за сезон

1

>1

Багаторазово

Сівозміна

Повна

Скорочена

Монокультура

Випадки резистентності

Відсутні

Обмежені

Поширені

Ступінь забур’янення

Низький

Середній

Високий

Ефективність препарату

Стабільно висока

Поступово знижується

Низька




Наступ резистентності на рисових поляхВиникнення резистентності певних груп бур’янів у посівах рису зачепило майже всі країни, де його вирощують, Україна теж не виняток. Більшість препаратів на ринку належать до групи АЛС-інгібіторів.

Останніми роками особливо актуалізувалося питання стійкості бур’янів родини Echinochloa. Це економічно важливий рід рослин, багато представників якого дуже шкодять у сільському господарстві, зокрема у рисівництві Echinochloa oryzoides (Ard.) Fritsch. – одним із найшкодочинніших видів бур’янів на посівах рису у світі. Надзвичайна екологічна стійкість, зокрема здатність адаптуватися до циклу розвитку рису, швидкий ріст і розвиток, висока насіннєва продуктивність роблять його дуже успішним видом бур’янів.

У 2015 році було зареєстровано новий гербіцид Топшот™ для контролю бур’янів, стійких до АЛС-препаратів. Топшот™ – це новий високоселективний післясходовий гербіцид широкого спектра дії для боротьби з найшкодочиннішими бур’янами у посівах рису, зокрема зі стійкими до дії АЛС-гербіцидів популяціями видів Echinochloa та нестійкими до дії АЛС-гербіцидів дводольними і болотними бур’янами. Містить дві діючі речовини – пеноксулам і цигалофоп-бутил та прилипач. Препаративна форма – олійна дисперсія.

Пеноксулам належить до класу триазолпіримідинів, він інгібітор ензимів ацетолактатсинтази (АЛС), важливого елемента синтезу таких амінокислот, як валін, лейцин та ізолейцин, що, своєю чергою, блокує процес поділу клітин. До цієї групи належать також азімсульфурон, бенсульфурон, біспірибак натрію, піразосульфурон-етил.

Цигалофоп-бутил – системний гербіцид, інгібітор ензимів ацетил CoA карбоксилази, дерегулює процес синтезу жирних кислот у злаків. За відсутності жирів у рослинах процес поділу клітин у тканинах меристеми блокується. До цієї групи належать також квізалофоп-Р-етил, профоксидим.

Препарат рекомендовано використовувати від 1 листка до кінця кущення культури при фазі розвитку бур’янів від 1 до 6 листків з нормою витрати 2,5–3,0 л/га. Повторне затоплення після обробки можна починати в день обробки, щонайменше через 2 години після внесення.

Спектр дії препарату охоплює майже всі види бур’янів, які трапляються на рисових полях, як-от просо звичайне, плоскуха великоплідна, просо рисове, елевзина індійська, частуха звичайна, гірчак перцевий, види ситі, бульбоочерет приморський та інші. Препарат вигідно відрізняється від інших продуктів на ринку високою ефективністю проти просовидних бур’янів, стійких до гербіцидів групи АЛС-інгібіторів. Наразі це єдиний препарат, який ефективно контролює стійкі види.

Окремо слід наголосити, що цей препарат не тільки ефективно контролює стійкі до АЛС-препаратів види злакових бур’янів, а й попереджує їх появу, адже містить дві діючі речовини з двома різними механізмами дії. За відсутності резистентних біотипів бур’янів Топшот™ 113 ОД дозволяє застосувати одночасно дві діючі речовини з різними механізмами дії, що знижує імовірність виживання рослин чутливих видів бур’янів.

Топшот™ 113 ОД – це високоселективний гербіцид щодо всіх типів (japonica, indica) і сортів рису при застосуванні в період від 1 листка рису до 60 днів перед збиранням урожаю. Не має негативного впливу на врожайність культури.

Отже, застосування препарату Топшот™ 113 ОД забезпечує високу біологічну ефективність проти проблемних бур’янів при повній селективності дії до культури, а також високу економічну ефективність – збільшення врожаю істотно перевищує витрати на обробку гербіцидом в умовах України.

Діюча речовина

Механізм дії

Азімсульфурон

АЛС

Біспірибак натрію

АЛС

Піразосульфурон-етил

АЛС

Просульфурон

АЛС

Пеноксулам

АЛС


Контактні телефони

Наталя Василівна Пшець, директор Південного БР – (067) 443-74-75
Одеська область: Андрій Ненартович – (067) 555-29-37
Іван Войцеховський – (067) 555-29-30
Миколаївська область: Володимир Зубенко – (067) 555-24-06
Євген Абатуров – (067) 555-25-91
Херсонська область: Олександр Каплін – (067) 555-29-31
Олександр Крикун – (067) 555-29-34
Ігор Бойко, менеджер по роботі з ключовими клієнтами
Південного регіону – (067) 555-27-94
Прочитано 1072 раз