Вторник, 17 Ноябрь 2015 11:13

Вирощування рису: актуальні питання та відповіді

Вирощування рису: актуальні питання та відповіді
В.В. ДУДЧЕНКО, канд. с.-г наук, Інститут рису НААН ■ Т.В. ДУДЧЕНКО, канд. с.-г наук, Інститут рису НААН ■ О.М. ШЕВЧУК, керівник відділу розвитку ТОВ «Дау АгроСаенсес»

Контроль чисельності бур’янів у посівах рису є одним із найбільш важливих і водночас складних завдань. Найефективнішим наразі залишається хімічний метод. Проте, як показує практика, інтенсивне застосування гербіцидів призводить до появи резистентних (стійких) біотипів бур’янів і, як наслідок, спостерігається різке зниження як ефективності системи захисту, так і технології вирощування в цілому.

Що ж таке резистентність? Це стійкість організму до впливу різних факторів навколишнього середовища, зокрема до пестицидів, яка виявляється у виникненні та поширенні у популяціях шкідливих видів рослин, комах, кліщів, фітопатогенних та сапрофітних мікроорганізмів, стійких до пестицидних речовин рас, а також форм, які нормально або більш активно розвиваються і розмножуються за наявності тих чи інших пестицидів. Це часто призводить до виникнення епізоотій та епіфітотій (масового розвитку окремих видів шкідливих організмів) [Є.Ю. Мордерер, 2009].

Стійкість до гербіцидів – це розвинений стан, за якого вплив гербіциду на популяцію бур’янів призводить до домінування генотипів, здатних виживати та рости після обробки ним у такій концентрації, що за нормальних умов є згубною для популяції. Стійкість розвивається швидше, коли гербіцид містить тільки одну активну речовину та його застосування здійснюється впродовж тривалого часу. У польових умовах, коли той самий гербіцид чи гербіциди одного хімічного класу використовуються постійно, стійкість до гербіцидів може розвитися через 4–5 років [І. М. Сторчоус, 2011].

Резистентні біотипи бур’янів завжди присутні в популяціях даного виду, що є частиною нормальної генетичної варіації останнього. Беззмінне та повторюване застосування одного й того ж гербіциду або гербіцидів з однаковим механізмом дії призведе до відбору резистентних біотипів, що мають стійкість до таких гербіцидів або посилений механізм розщеплення гербіциду. Окремі біотипи бур’янів можуть одночасно мати стійкість до хімічно відмінних гербіцидів чи до препаратів з різними механізмами дії.

Поява стійких видів у результаті тривалого використання гербіцидів спостерігається в різних країнах Європи, Австралії, США, Канаді у біотипах більш ніж 300 видів рослин бур’янів. У міжнародному банку даних (International Survey of Herbicide-Resistant Weed) є інформація про 323 резистентні біотипи зі 187 видів (112 дводольних та 75 однодольних).

На прикладі схеми розглянемо, яким чином за 3–4 роки ми отримуємо появу стійких біотипів рослин та помічаємо різке зниження ефективності гербіцидів (рис. 1).

Вирощування рису: актуальні питання та відповіді





Рис. 1. Перший рік обробки: а – обробка; б – після обробкиВирощування рису: актуальні питання та відповіді


У будь-якій популяції існують окремі рослини, що мають генетичну стійкість до гербіциду. Після обробки нестійкі рослини гинуть, а стійкі формують життєздатне насіння. Відповідно, наступного року кількість стійких рослин збільшується (рис. 2).

Рис. 2. Другий рік обробки: а – обробка, б – після обробки

За умови проведення обробки гербіцидами з тією ж діючою речовиною або механізмом дії отримуємо більшу кількість стійких видів, які знову формують насіння та мають ще більшу стійкість.

Наступні обробки за такою ж схемою застосування гербіцидів призведуть до їх цілковитої неефективності (рис. 3).



Рис. 3. Наступні обробки: а – обробка, б – після обробки
Вирощування рису: актуальні питання та відповіді
На сьогодні рисові господарства мають подібну проблему, адже тривале застосування препаратів із однаковим механізмом токсичної дії призвело до зниження ефективності гербіцидів. Однак ситуація ще не настільки критична, але вимагає детального вивчення та можливого усунення існуючої проблеми.

Для контролю чисельності бур’янів у посівах рису зареєстровано 11 найменувань гербіцидів, які за механізмом дії відносяться до двох класів: інгібітори ацетолактатсинтази (АЛС), такі як Номіні 400 КС, Пік 75 в.г., Сіріус, Цитадель 25 OD, Тайваро; та ауксиноподібні гербіциди (синтетичні ауксини), такі як Агрітокс, Базагран, Базагран М, Грантокс, Дікопур, 2М-4Х (табл. 1).

Таблиця 1

Класифікація діючих речовин гербіцидів за механізмом дії на посівах рису

Діюча речовина

Механізм дії

Азимсульфурон

Інгібітори ацетолактатсинтази (АЛС)

Біспірибак натрію

Інгібітори ацетолактатсинтази (АЛС)

Піразосульфурон-етил

Інгібітори ацетолактатсинтази (АЛС)

Просульфурон

Інгібітори ацетолактатсинтази (АЛС)

Пеноксулам

Інгібітори ацетолактатсинтази (АЛС)

Бентазон

Ауксиноподібні гербіциди (синтетичні ауксини)

МЦПА

Ауксиноподібні гербіциди (синтетичні ауксини)


Впродовж останніх майже 10 років перевага надавалася гербіцидам лише групи АЛС-інгібіторів. Основна причина – висока ефективність та широкий спектр дії таких препаратів. Гербіциди Номіні 400 КС, Цитадель 25 OD, Тайваро контролюють увесь спектр бур’янів рисового поля (від злакових до широколистих дводольних), мають тривалий період застосування (від 2–3 листків у рису до кінця кущіння), високу селективну дію та не спричиняють фітотоксичності. Вся система захисту рису від бур’янів на сьогодні складається з однієї обробки гербіцидами, останнім часом в бакових сумішах із гербіцидами Сіріус, Пік 75 в.г. та Базагран для підсилення дії проти спеціалізованих болотних видів бур’янів.

Контроль чисельності бур’янів у посівах рису можливо здійснювати за такими схемами: перша всім відома та тривалий час впроваджувана – однократне використання гербіцидів проти комплексу бур’янів; друга можлива схема, проте вже забута, – двократне застосування гербіцидів спочатку проти злакових потім болотних дводольних; третя схема – це застосування гербіцидів до посіву та в період вегетації, наразі не використовується; і нарешті четверта схема, яка не передбачає застосування гербіцидів – бур’яни контролюються шаром води, вона також уже тривалий час є забутою.

Зрозуміло, що в технологічному процесі вирощування перша схема є найбільш зручною та простою в застосуванні. Ми маємо наразі як позитивні моменти, так і ряд негативних, а саме – появу стійких біотипів бур’янів.

Основні причини появи резистентності:

  • монокультура рису з тривалим періодом використання гербіцидів із аналогічними діючими речовинами та механізмом дії, відсутність сівозмін;
  • надмірна залежність виключно від хімічних засобів контролю бур’янів та беззмінне застосування гербіцидів з однаковим механізмом дії;
  • засміченість посівів видами бур’янів, що мають високі насіннєву продуктивність і схожість та короткий період вегетації;
  • використання гербіцидів, що мають високу ефективність проти окремих видів бур’янів та подовжений період ґрунтової дії;
  • застосування нижчих, ніж рекомендовані норми гербіцидів, та збільшення норм при повторних обробках;
  • зміщення термінів обробки, втрата вікової чутливості у бур’янів;
  • використання неоригінальних продуктів із меншою кількістю діючої речовини та неякісне внесення гербіцидів.

 

Розглянувши головні причини виникнення резистентності, можна визначити й основні принципи її подолання, а саме:

  • дотримання сівозміни з урахуванням у ній обробки попередників для підбору гербіцидів з іншим або кількома механізмами дії;
  • агротехнічні методи контролю чисельності бур’янів, ранньовесняні обробки ґрунту;
  • чергування гербіцидів з різними діючими речовинами та механізмом дії;
  • дотримання технологічних регламентів застосування (строки, норми, оригінальність, контроль внесення, режим зрошення).

 

Поєднання агротехнічних та хімічних методів забезпечить можливість уникнути швидкої появи резистентності у бур’янів.


Нещодавно пройшов реєстраційні дослідження новий гербіцид Топшот ™ 113 OД, який поєднує в собі дві діючі речовини: пенокссулам 13,33 г/л + цигалофоп-бутил 100 г/л. Пенокссулам є інгібітором ензимів ацетолактатсинтази (АЛС). До цієї групи також належать, наприклад, азимсульфурон, бенсульфурон, біспірибак натрію, піразосульфурон-етил. А цигалофоп-бутил є інгібітором ензимів ацетил CoA карбоксилази, що дерегулює процес синтезу жирних кислот у злаків. За відсутності жирів у рослинах процес поділу клітин у тканинах меристеми блокується. До цієї групи також належать, наприклад, хізалофоп-П-етил, профоксидим.

На сьогодні новий гербіцид Топшот ™ 113 ОД є поки що єдиним виходом у подоланні резистентності бур’янів у посівах рису. За умови відсутності резистентних біотипів бур’янів Топшот ™ 113 ОД знижує ймовірність виживання рослин чутливих видів бур’янів. При застосуванні препарату за наявності АЛС-резистентних біотипів видів Echinochloa виникає можливість збільшити ефективність гербіцидної обробки завдяки його подвійній дії, забезпечити знищення більшості бур’янів та попередити утворення ними насіння.

Проте проблема появи резистентних біотипів бур’янів у посівах рису залишається актуальною, тому система захисту від них повинна включати в себе ряд заходів, що в першу чергу спрямовані на зниження чисельності бур’янів у посівах рису.

Отже, для уникнення появи резистентних біотипів бур’янів необхідно проводити наступні заходи:
  1. Дотримання сівозміни, вирощування в сівозміні багаторічних трав та сидеральних культур, які мають алелопатичну дію на бур’яни.
  2. Використання агротехнічних прийомів для зниження чисельності бур’янів, проведення поверхневого обробітку ґрунту до посіву, знищення рослинних решток після збирання основної культури.
  3. Дотримання рекомендацій щодо чергування гербіцидів із різним механізмом дії проти бур’янів в обробках попередників.
  4. Відмова від використання препаратів, щодо яких виявлено резистентність або за високого ризику її розвитку.
  5. Використання комбінованих гербіцидів або бакових сумішей, що містять діючі речовини з різними механізмами дії, наприклад Топшот ™ 113 ОД (3 л/га) + Базагран (3 л/га).
  6. Дотримання вимог щодо застосування, рекомендованих норм витрати препаратів та забезпечення рівномірності покриття оброблюваної поверхні, строків обробки, оригінальності продуктів.

Рекомендовані нами заходи дадуть можливість уникнути появи резистентності бур’янів, адже запобігти цій проблемі набагато простіше, ніж її ліквідувати.
Контактні телефони

Наталя Василівна Пшець, директор Південного БР – (050) 443-73-77
Одеська область: Андрій Ненартович – (095) 275-72-03
Іван Войцеховський – (050) 410-34-18
Миколаївська область: Володимир Зубенко – (050) 108-24-06
Херсонська область: Олександр Каплін – (050) 440-16-13
Олександр Крикун – (050) 344-30-30
Ігор Бойко, менеджер по роботі з ключовими клієнтами
Південного регіону – (050) 469-43-94
Прочитано 2421 разів