Четверг, 30 Июль 2015 12:23

Про чорноземи і родючість. Приємні міфи і відверті факти

Про чорноземи і родючість. Приємні міфи і відверті фактиБагато хто пишається, що українські чорноземи – найкращі у світі. Про їхню родючість колись казали: «Земля така добра, якщо посадиш голоблю, то виросте тарантас». Чому ж тоді на такій родючій землі живуть переважно не найзаможніші у світі люди? Чому рекордні врожаї у світі здобувають не на наших чорноземах, а на голландських та данських польдерах, на прибережних полях у дельтах Гангу та Янцзи?.. Навіть у схожій за кліматом Франції врожайність основних культур удвічі вища, ніж в Україні. Так що не все так просто з чорноземами...
Свого часу видатний агробіолог Василь Докучаєв, який вивчав ґрунти, рослинність і геологічні умови Полтавщини, якось зазначив, що для гарних врожаїв «чорноземи треба «розкуркулювати». Тобто без достатнього зволоження, розпушування та внесення добрив чорнозем своїх багатств на врожай так просто не віддасть.
Можна пояснити, що для своїх надвисоких врожаїв ті ж голландці вносять на гектар понад 800 кг діючої речовини міндобрив. Проте у нас якось не згадують, що в цій країні, крім мінеральних, до ґрунту вносять ще й 75 тонн (!) на гектар добрив органічних.
При цьому покращується структура і вологоємність ґрунту, до нього повертається органічна речовина як джерело живлення для ґрунтової мікрофлори, а найголовніше – вноситься сама мікрофлора.

«Ґрунт без мікроорганізмів – це мрець»,
– зазначав відомий ґрунтознавець Олексій Роде. Визначаючи склад гумусу, фізико-хімічні показники, наявність у ньому доступного азоту, фосфору та калію, ми залишаємо без уваги дію найбільш потужної сили ґрунту – живої речовини, біоти. Саме біологічною активністю визначається – «живий» даний ґрунт чи «мертвий».
Достеменно відомо, що основою для відтворення ґрунтової родючості є застосування землеробського закону повернення у ґрунт поживних елементів, взятих на формування врожаю.
Господарювання в Україні ведеться, на жаль, з ігноруванням цього закону. Відбувається диспропорція між кількістю синтезованої рослинної маси та біомаси, яка повертається в ґрунт.
Так, при загальному врожаї біомаси озимих зернових 120-160 ц/га з урожаєм відчужується 65%, у посівах ярих при біомасі 80-120 ц/га повертається в ґрунт до 30-35 ц/га, при врожаї багаторічних трав 35-65 ц/га відчужується 30-40% біомаси рослин.
Подолання бездефіцитного балансу поживних речовин у ґрунті забезпечується в останнє десятиріччя приблизно на 10% до потреби.
За відсутності надходження органічної речовини, ігнорування сівозмін, зведення до мінімуму площ вирощування бобових культур, спалювання соломи в ґрунтах активізуються процеси дегуміфікації. Внаслідок цього ґрунт деградує, зменшується частка органічної складової в його гумусному шарі. За минуле століття вміст гумусу в ґрунтах скоротився від 30 до 50 відсотків.
Як результат, вміст гумусу в чорноземах опустився до нижніх меж, біомаса з 30 до 2 тонн на гектар. Зате істотно підвищився вміст токсичних речовин, патогенних мікроорганізмів та шкідників. У півтора-два рази знизилося використання рослинами елементів живлення з внесених мінеральних добрив.
Основою для простого відтворення ґрунтової родючості є запровадження біологічної системи землеробства. Є щонайменше два шляхи відтворення родючості: дати відпочити землі та самоочиститися або направлено вносити мікроорганізми з біологічними препаратами, які не лише відтворюють родючість ґрунту, але й сприяють вирощуванню екологічно чистих та високих врожаїв.

Про чорноземи і родючість. Приємні міфи і відверті фактиПовернути землі органіку
Як в сучасних умовах забезпечити культурні рослини поживними речовинами та знизити темпи деградації ґрунтів?
Тривалий час в Україні землеробство розвивалося інтенсивним шляхом із застосуванням високих доз мінеральних добрив, засобів хімічного захисту рослин, використанням інтенсивних «комерційних» сівозмін, насичених зерновими і технічними культурами.
Поступово очевидними стали факти негативного впливу на родючість ґрунту такої системи землеробства. На сьогоднішній день значна частина землеробів більш всього стурбована забезпеченням рослин макро- і мікроелементами і засобами їх захисту.
І найголовніше – ґрунту не вистачає органіки. За умов скорочення громадського тваринництва і, відповідно, кількості гною, проблема здається безнадійною.

Та де ж її взяти ту органіку?
А вона ж у нас під ногами. Саме оті виробничі «відходи» – солому та рослинні рештки слід повернути до ґрунту як поживу для мікробної та іншої живності та відновлення родючості.
Втім, просто заорати рослинні рештки у ґрунт недостатньо. Потрібно, щоб вони швидко та ефективно у природному горщику «переварилися». Розкладання поживних решток виконують мікроби-біодеструктори.

Рятівники ґрунту – мікроби-деструктори
Біодеструктори стерні – це препарати біологічного походження, найчастіше вони містять ферменти і аеробні мікроорганізми, котрі активно розкладають органіку на прості сполуки. Надалі вони під дією вже анаеробних мікроорганізмів та мінеральних речовин, перетворюються на гумус. І невдовзі після збору врожаю ґрунт досить швидко отримує додаткові поживні речовини в доступній для наступної культури формі.
Потрібно чітко розуміти, що процес розкладання пожнивних решток залежить саме від мікроорганізмів. Тому потрібно прагнути та робити все можливе, щоб ґрунт став «живим».
Максимально ефективно використовувати пожнивні рештки, бо їх гуміфікація – наш реальний шлях збереження ґрунтової родючості або хоча б зниження темпів його деградації.
Численними дослідженнями доведено, що там, де систематично використовують біодеструктори стерні, за рахунок бактерій, що входять до їх складу, домагаються зменшення в ґрунті кількості патогенної мікрофлори, внаслідок чого підвищується ферментативна активність, поживна цінність та покращуються фізичні властивості ґрунту.
Тут потрібно розуміти, що під дією біодеструктора стерні пожнивні рештки не розкладають повністю за 1-2 місяці, але цей процес буде проходити набагато швидше, а внесенні мікроорганізми та біологічно активні речовини, які продукуються ними, не зникнуть, а лише будуть примножуватися.
Надалі всі процеси в ґрунті, в яких беруть участь мікроорганізми, будуть проходити швидше, що і буде позначатися на самих рослинах та ґрунті.
В результаті одночасно з підвищенням родючості ґрунту відбувається його оздоровлення.

Про чорноземи і родючість. Приємні міфи і відверті фактиА що пропонує ринок?
Щороку ринок України пропонує все більше деструкторів стерні, і землеробам, які планують їх використання, вибір стає все важчим.
Серед представлених на ринку деструкторів пожнивних решток користуються великим попитом препарати виробництва компанії «БТУ-Центр» (Україна).
Завдяки направленій селекції та вдосконаленій технології виготовлення сучасних препаратів-деструкторів, корисні мікроорганізми, що входять до складу препаратів компанії «БТУ-Центр» (Україна), мають посилену активність, вищу швидкість розмноження, кращу стійкість до коливань температур, опромінення та інше.
Широке впровадження в агротехнології біодеструкції рослинних решток – реальний шлях до відродження високої родючості знаменитих українських чорноземів.

О.В. НАГОРНА,
мікробіолог, заступник директора з наукових питань компанії «БТУ-Центр»,
лауреат Державної премії в галузі науки і техніки.
info@btu-center.com
www.btu-center.com

Київська, Черкаська, Волинська обл.

(044) 594-38-83, (097) 941-11-25

Хмельницька, Житомирська, Рівненська обл.

(067) 701-07-91

Вінницька, Тернопільська обл.

(098) 719-29-45

Херсонська, Одеська, Запорізька обл.

(096) 910-91-95

Полтавська, Харківська обл.

(067) 233-37-61

Чернігівська, Сумська обл.

(067) 232-02-74

Дніпропетровська, Львівська обл.

(096) 328-86-25

Чернівецька, Ів.-Франківська, Закарпатська обл.

(067) 383-53-25

Миколаївська, Кіровоградська обл.

(067) 405-04-60, (050) 604-11-45

Прочитано 5882 разів