Четверг, 16 Апрель 2015 14:43

ЯРІ КУЛЬТУРИ:

ЯРІ КУЛЬТУРИ:
Новий сезон розпочався. Безумовно, аграрії вже добре знають що їм робити, та мають план дій. Тим не менш, не зайвим буде ще раз пройтися по основним заходам весняного обробітку ґрунту під ярі культури та проведення посіву.

Одним із основних факторів, що лімітує ріст і розвиток сільськогосподарських культур та рівень їх продуктивності – вологозабезпеченість. Декілька слів щодо агротехнічних заходів, спрямованих на збереження наявної вологи та зменшення її втрат.

Передпосівний обробіток ґрунту під всі культури, і особливо під ранні ярі, повинен сприяти максимальному збереженню вологи та знищенню бур’янів.

Запізнення строків сівби на 1 день призводить до недобору 0,5-1,0 ц/га зерна, а при посушливій весні ці показники зростають в 2-3 рази. При швидкому підсиханні ґрунту і підвищенні температури повітря погіршується розвиток кореневої системи, кущіння, формування зерна.

Для скорочення тривалості сівби слід використовувати широкозахватні знаряддя, та агрегати прямої сівби, що дозволяє за один прохід виконати всі агроприйоми. При відсутності такої техніки на чистих полях та полях, де було проведено осіннє дискування для закриття вологи, – доцільно використовувати борони зубові та пружинні (типу ЗПГ) після чого проводити сівбу.

Зверніть увагу:

  • Обов’язковим агроприйомом є післяпосівне коткування.
  • Гербологічний моніторинг – це дієвий агро ресурс, навіть за середньої забур’яненості з ґрунту виноситься від 60 до 120 мм вологи.
  • Організовуйте посівні роботи цілодобово.

Всі агрозаходи мають виконуватися якісно. Щоб здійснити ефективний відповідний контроль врахуйте необхідні параметри:

  • Боронування. Відхилення середньої фактичної глибини обробітку від заданої не більше ±1 см, вирівняність поверхні (висота гребенів – не більше 3 см, діаметр грудочок 4-5), на посівах – 3-4, перекриття суміжних проходів – 10-15 см.
  • Суцільна культивація. Відхилення глибини не повинно перевищувати ±1 см. Висота гребенів і глибина борозен – не більше 4 см, перекриття суміжних проходів – 10-15 см. Стрілчастими лапами бур’яни підрізаються повністю, розпушувальними – не менше 95%. Не допускаються огріхи і необроблені смуги.
  • Міжрядний обробіток. Відхилення глибини не повинно перевищувати ±1 см при мілкому розпушені і ±2 см при глибокому; відхилення від заданої ширини захисної зони – не більше ±2-3 см. Пошкодження культурних рослин не більше 1%. Підрізання бур’янів 80-90%, кількість засипаних рослин – до 2%.
  • Дискування. Відхилення від заданої глибини для дискових лущильників не повинно перевищувати ±1,5 см, лемішних – ±2 см, підрізання бур’янів – 100%. Перекриття суміжних проходів – 15-20 см. Глибина западин або висота гребенів до 4 см.
  • Оранка. Відхилення від заданої глибини на вирівняних полях не повинно перевищувати ±1 см на 500 м довжини гонів, висота гребенів – до 5 см, глибина розгінних борозен і висота звальних гребенів до 7 см, загортання рослинних решток не менше 95%. Не розроблені розгінні борозни і звальні гребені та огріхи – не допускаються.

З метою накопичення, раціонального використовування та збереження вологи при боронуванні слід використовувати не тільки зубові борони, але й шлейф-борони ШБ – 2,5 на площах, які потребують вирівнювання.

На передпосівному обробітку ґрунту поряд з культиваторами КПС-4, КПШ-8, КПСП-4 раціонально використовувати ефективні ґрунтообробні агрегати типу «Європак», АПБ-6, АГ-6, ККП-6 та інші. Агрегатуються ці машини з тракторами типу Т-150 та Т-150К.

Запізнення з сівбою веде до значного зниження врожаю, тому для збільшення продуктивності й скорочення часу проведення робіт слід використовувати широкозахватні агрегати на базі енергонасичених тракторів та сівалок типу СЗ-3,6, СЗ-5,4, СЗ-10,8, Клен та ін. Насіння слід висівати у зволожений шар ґрунту на глибину 4-5 см для зернових колосових та 5-6 см для гороху. Посіви коткують кільчасто-шпоровими котками.

На що слід звернути увагу по основних ярих культурах:

Буряки цукрові. Глибина розпушеного ґрунту має становити 2,5-3 см.

Роботу доцільно проводити широкозахватними агрегатами. В залежності від типу ґрунту і щільності у першому ряду зчіпки розміщують важкі або середні борони БЗТС-1, БЗСС-1 і у другому – посівні ЗПП-0.6 або ЗОР-0.7. Для більш ретельного вирівнювання поверхні ґрунту використовують агрегат із шлейф-борін ШБ-2.5 у першому ряду і посівних борін ЗБП-0,6 або ЗОР-0.7 у другому ряду. Високоефективне також використання агрегатів АРВ-8.1-0.1. Але найкращих результатів досягають при вирівнюванні поверхні ґрунту ще восени. Сівба проводиться в оптимально ранні і стислі строки з обов’язковим забезпеченням рівномірності глибини загортання насіння (3-4 см) та розміщенням його на достатньо ущільнене ложе. Слід пам’ятати, що запізнення з сівбою лише на декілька днів, в порівнянні з оптимальними строками, призводить до недобору врожаю 35-40 ц/га. Норма висіву 7-8 насінин (154-176 тис. шт./га) при вирощуванні буряків без затрат ручної праці. на наступний день після сівби посіви доцільно проборонувати легкими посівними боронами. У фазу сходів – 2 пари справжніх листків у разі перевищення ЕПШ проти бурякових довгоносиків, блішок щитоносок проводять обробку інсектицидами.

Соя. При масовій появі сходів бур’янів на вирівняному зябу достатньо проведення однієї передпосівної культивації на глибину 4-5 см, яка поєднується з внесенням гербіцидів. На полях з появою зимуючих бур’янів або падалиці озимини необхідне проведення двох культивацій: перша – на глибину 6-8 см для знищення бур’янів і падалиці, друга – на глибину 4-5 см з одночасним боронуванням перед сівбою. Для передпосівного обробітку ґрунту використовуються культиватори з плоскорізними лапами (типу УСМК-5,4) та комбіновані агрегати (типу «Європак» і АРВ), щоб забезпечити добре загортання гербіцидів та створити щільне посівне ложе для насіння. Сою починають сіяти при температурі ґрунту 12-14оС на глибині заробки насіння. При ранній сівбі в непрогрітий ґрунт затримується одержання сходів та відбувається ураження насіння хворобами. Для запобігання ураження насіння протруюють фунгіцидами: проти кореневих гнилей, пероноспорозу, пліснявих грибів, білої та сірої гнилей – Бенлатоном 50%, або Фундазолом 50% з.п. – 3 кг/т насіння, або Вітаваксом 200ФФ – 2,5 л/т. Сівба в оптимальні строки та рівномірне розміщення насіння на глибині 4-5 см прискорює його проростання і, відповідно, знижує ураження сходів бактеріальними хворобами та пошкодження ґрунтовими шкідниками. Для сівби застосовують зернові, бурякові, овочеві та пневматичні кукурудзяні сівалки (ССТ-12б, СО-4,2а, Упс-12, мультікорн, нодет та інші) з шириною міжрядь 45 см. Орієнтовна норма висіву – 600-700 тис. шт./га схожих насінин і залежить від попередника, стану поля та особливостей сорту. На чистих від бур’янів полях сою можна висівати рядковим способом з міжряддями 15 см, з нормою висіву 700-800 тис. шт./га. Вагова норма висіву становить в середньому 80-100 кг/га.

Горох. Безлисточкові сорти мають підвищену стійкість до вилягання, обсипання насіння, з коротким періодом дозрівання, що дозволяє за рахунок можливості їх однофазного збирання більш ефективно використовувати матеріально-технічні ресурси, зменшення втрат, покращання якості товарної та насіннєвої продукції. Після просапних попередників, де проводилась інтенсивна боротьба з бур’янами, а також на чистих від бур’янів площах можна застосовувати безполицевий обробіток ґрунту. Враховуючи те, що рослини гороху за допомогою бульбочкових бактерій можуть самостійно засвоювати азот з повітря до 70-80 кг/га д.р., розрахункову дозу азотних добрив відповідно зменшують до 20-30 кг/га д.р. При внесенні добрив збільшується не тільки врожайність, а й вміст білка в зерні гороху, що дозволяє суттєво збільшити збір білка з одного гектару в середньому від 0,86 т/га до 1,08 т/га на фоні внесення мінеральних добрив в дозі N60P60K60. Сучасні сорти мають специфічні особливості до норми висіву насіння, але найбільш оптимальною нормою висіву для безлисточкових сортів гороху є 1,0-1,2 млн. шт./га схожих насінин. При вирощуванні на важких ґрунтах, а також при застосуванні боронування сходів норму висіву підвищують на 10-15%.

Кукурудза на зерно. При слабкому забур’янені коренепаростковими видами достатнім буває застосування однієї передпосівної культивації. Лише при масовій появі пагонів і розеток багаторічних виді є потреба в проведенні додаткової культивації ґрунту на глибину 8-10 см. До сівби приступають при прогріванні посівного шару ґрунту до 8-12оС на глибині 6-8 см. Передпосівну культивацію проводять культиваторами зі стрілчастими лапами АРВ-8,1-0,2; КПС-4 та комбінованими машинами типу «Європак» на глибину 6-8 см. Перед сівбою насіння кукурудзи протруюють. Орієнтовно густота посіву кукурудзи в лісостеповій зоні на час збирання врожаю для ранньостиглих гібридів повинні становити 65-70, середньоранніх – 60-65 та середньостиглих – 45-50 тис. шт./га. Для степової зони густота посіву дещо нижча і становить для відповідних груп стиглості 60-65, 55-60 та 40-45 тис. шт./га.

Ріпак ярий. Застосування повного мінерального добрива в дозі N30P30K30 в передпосівну культивацію дозволяє отримати прибавку врожайності на рівні 0,5-0,7 т/га. Для забезпечення рівномірного загортання насіння і створення оптимального посівного шару ґрунту передпосівну культивацію слід виконувати з вирівнювачем ВПН-5,6 і кільчасто-зубчатим котком КЗК-10. Можна використати інші знаряддя: культиватор УСМК-5,4; КШП-8 та вирівнювач ВП-8. Під ріпак достатньо провести одну передпосівну культивацію на глибину 5-6 см з одночасним боронуванням, яка поєднується із загортанням гербіцидів у ґрунт. Передпосівний обробіток ґрунту під ріпак проводять культиваторами із плоскоріжучими лапами комбінованими агрегатами типу «Європак», які призначені для одночасного ранньовесняного закриття вологи і передпосівної культивації. За 10-15 днів до сівби насіння протруюють проти шкідників і хвороб. Проти грибних патогенів застосовують препарат «Вітавакс 200», 75% з.п. 3,0 л/т насіння. З метою запобігання знищення сходів хрестоцвітою блішкою, насіння обробляють препаратами «Рубіж» (40-% к.е. 3 л/т) або «Чинук» 20% т.к.с., 20 л/т, які забезпечують надійний захист молодих рослин до фази чотирьох справжніх листків. Запізнення з сівбою при пересиханні верхнього шару ґрунту призводить до зниження польової схожості насіння ярого ріпаку. Для сівби використовують зернові, зерно-трав’яні сівалки, замінивши анкерні сошники на дискові з обмежувачами глибини, які дають змогу загортати насіння на 3-4 см. Оптимальна норма висіву ярого ріпаку – 1,0 - 1,5 млн. схожого насіння на 1 га. Головною умовою при вирощуванні ріпаку є одержання своєчасних та дружних сходів, а це можливо при загортанні насіння у вологий ґрунт на глибину 1,5-2,0 см. При пересиханні верхнього шару ґрунту глибину загортання насіння збільшують до 3-4 см в залежності від його механічного складу, а норму висіву – на 5-10% Після сівби поле коткують важкими кільчасто-шпоровим ЗККШ-6 або овочевим котком, які забезпечують добрий контакт ґрунту з насінням. При оптимально ранніх строках сівби, якісному передпосівному обробітку ґрунту, раціональній нормі висіву необхідності в боротьбі з бур’янами в посівах ріпаку не виникає.

Яра пшениця. В залежності від забезпеченості ґрунту поживними елементами і попередників під яру пшеницю вносять повне мінеральне добриво перед основним обробітком ґрунту з розрахунку по 30-60 кг д.р. на гектар. Для ярої пшениці, ефективним є застосування прикореневого підживлення азотом у фазу кущення з розрахунку по 30-40 кг/га д.р., що підвищує врожайність. Підживлення азотними добривами найефективніше тоді, коли яру пшеницю висівають після просапних культур. Для вирощування товарного зерна слід використовувати кондиційне насіння категорії рН 1-3, яке має лабораторну схожість не нижче 92%, чистоту не менше 98%, силу росту більше 80%, масу 1000 зерен більше 40 г. Вирівняне насіння з меншою масою 1000 зерен забезпечує вищу врожайність, ніж не вирівняне з вищою масою 1000 зерен. Не можна висівати не протруєне насіння. Протруювати треба не пізніше ніж за 5 діб, а краще за 2-3 тижні до сівби. Щоб якісно виконувати операції по догляду за посівами, сіяти слід із залишенням технологічної колії, ширина якої установлюється залежно від набору машин для догляду за посівами. Особливу увагу слід приділяти регулюванню норм висіву та глибини загортання насіння. Середніми нормами висіву насіння в Лісостепу – 4-5 млн. шт./га схожого насіння. Їх уточнюють залежно від сорту, величини насіння, попередника, родючості, забур’янення поля, строку сівби тощо. Глибина загортання насіння на структурних ґрунтах легкого механічного складу при надійному зволоженні – 4-5 см. За посушливої погоди і на легких ґрунтах 5-6 см, а в зоні недостатнього зволоження її збільшують до 8 см. На важких ґрунтах і в умовах перезволоження – зменшують до 3 см. Великої шкоди посівам пшениці завдають хвороби. Втрати врожаю можуть становити 25-30%, а в окремих випадках 50% і більше. Розповсюдження хвороб не можна контролювати шляхом обробки посівів фунгіцидами та дотриманням чергування культур у сівозміні та інших агротехнічних заходів, якщо сіяти непротруєним насінням.

Яре тритикале. Норму внесення добрив визначають з розрахунку N30-60P30-60K30-60 кг д. р. Норма висіву по кращих попередниках з внесенням оптимальної кількості добрив становить 4,5-5,0 млн. шт. схожого насіння на 1 га, а по гірших та на менш родючих ґрунтах – 5,0-5,5 млн. шт. Основний спосіб сівби – звичайний рядковий. Глибина загортання насіння 4-6 см. Одразу після сівби поле прикочують кільчасто-шпоровими котками. На початку появи сходів, щоб зменшити заселення прихованостебловими шкідниками на посівах, проведених у першій половині оптимальних строків, роблять крайові, а у фазі повних сходів (за потреби) – суцільне обприскування інсектицидами.

Для ячменю ярого кращими попередниками є цукрові буряки, кукурудза на зерно, соя та інші зернобобові, рідше після стерньових попередників, де він у більшій мірі уражується хворобами та засмічується бур’янами. Після збирання цукрових буряків поле дискують дисковими лущильниками, а потім проводять полицевий обробіток ґрунту. Глибина обробітку 20-22 см. Після стерньових попередників проводять лущення стерні у два сліди дисковими лущильниками, а потім оранку на 20-22 см. Після кукурудзи система обробітку включає дворазове дискування важкими дисковими боронами на 8-10 см, а потім зяблеву оранку на глибину 20-22 см. Після кукурудзи на зерно та сої зниження врожайності за безполицевого обробітку ґрунту в середньому по сортах було однаковим на рівні 0,38 т/га. Весною поле боронують важкими зубовими боронами БЗТС-1,0, а потім проводиться передпосівна культивація на глибину загортання насіння. Ячмінь найкраще з усіх ярих колосових культур реагує на внесення добрив. За науковими даними, частка добрив у формуванні врожаю становить 30-40%, що значно вище, ніж частка насіння, засобів захисту рослин чи обробітку ґрунту. При середній забезпеченості чорноземів типових поживними речовинами під ячмінь рекомендується вносити повне мінеральне добриво з нормою N30-60P30-60K30-60. Під сорти пивоварного ячменю норми азотних добрив слід зменшувати на 25-30%. Більша частина добрив (70-75%) вноситься під основний обробіток ґрунту. Перед сівбою насіння ячменю ярого протруюють від сажок, кореневих гнилей, пліснявіння способом інкрустування. Ячмінь потрібно висівати у ранні строки як тільки ґрунт досягне фізичної стиглості і піддається якісному обробітку, при запізненні із посівом на 7 днів урожайність знижувалась на 0,39-0,66 т/га в порівнянні з оптимальним, а при запізненні на 14 днів на 0,87-1,11 т/га. На полях із високим агрофоном норма висіву становить 4,5 млн. шт. схожих насінин на 1 га. Глибина загортання насіння – 5-6 см. Обов’язково проводять післяпосівне прикочування ґрунту кільчасто-шпоровими котками (3ККШ-6).
В.М. ТИМЧУК,
М.Г. ЦЕХМЕЙСТРУК,
Є.С. БОНДАРЕНКО,
Р.О. КОСЕНКО,
О.О. КУРДІН,
І.В. ГРЕБЕНЮК.
Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН


Прочитано 3056 раз
Інші матеріали у цій категорії: Состояние рынка удобрений »