Понедельник, 16 Март 2015 13:00

Деякі аспекти ринку мікродобрив для позакореневого підживлення у 2015 році

Деякі аспекти ринку мікродобрив  для позакореневого підживлення у 2015 роціЗастосування мікродобрив для позакореневого підживлення зростало впродовж останніх 10 років. Це пов’язано насамперед з тим, що цей агроприйом є значним резервом підвищення врожайності та якості продукції (за умови використання якісних мікродобрив у науково-обґрунтований спосіб). На сьогодні на ринку України представлено багато різних мікродобрив як вітчизняних, так і іноземних виробників, що відрізняються як рівнем цін, так і характеристиками та якістю. На жаль, переважна більшість сировини для виробництва таких добрив в Україні не виробляється. Тому навіть вітчизняні виробники суттєво залежні від коливань валютного курсу, а враховуючи, що частка сировини у собівартості продукції становить майже 70-90%, це безпосередньо впливає і на вартість готової продукції.

На жаль, в Україні майже не виробляється сировина належної якості для виробництва мікродобрив, тому якщо вам пропонують дешеві мікродобрива – будьте особливо уважні, адже всім відома народна мудрість «дешева рибка = погана юшка»

Сировина для листових добрив повинна бути вищої чистоти порівняно з ґрунтовими добривами – з меншою кількістю шкідливих домішок та нерозчинних сполук. Це обумовлено тим, що за листового внесення значно вищим є ризик опіків рослин. Для простоти це можна порівняти з якістю сировини для виробництва ліків для ін’єкцій (на противагу лікам для перорального застосування).

Наведемо такий приклад. При виготовлені цинкових добрив в якості сировини використовуються неорганічні сполуки цинку, якість яких може коливатися від «фармацевтичної» до «технічної». Так ось різниця між ним в тім, що в технічній вміст свинцю може досягати 2%!!! І хоча за вмістом цинку ці добрива будуть ідентичні, очевидно, що наявність свинцю замість очікуваної прибавки врожаю завдасть рослині великої шкоди.

Потенційні ризики використання дешевих мікродобрив:
  1. Значно нижчий вміст елементів живлення в продукті.
  2. Наявність значної кількості нехелатованих форм мікроелементів, (невідповідна кількість дорогого хелатуючого агенту в продукті).
  3. Опіки рослин токсичними домішками (напр., свинцем) при використанні неякісної сировини.
Враховуючи складний економічний стан в країні та ситуацію на валютному ринку, виробники шукають можливості зниження собівартості продукції. Ці устремління виробників, звісно, треба оцінювати як позитивні, але треба враховувати, що саме в кризові часи часто з’являються бажаючі скористатися довірою покупців для власної наживи. Ми звертаємо увагу сільгоспвиробників, що в Україні майже не виробляється сировина належної якості для виробництва мікродобрив, тому якщо вам пропонують дешеві мікродобрива – будьте особливо уважні, адже всім відома народна мудрість «дешева рибка = погана юшка». Можна констатувати, що зниження цін на мікродобрива без шкоди для їх якості майже неможливо.

Низька ціна на спред (вершково-рослинну суміш) обумовлена заміною молочних вершків пальмовою олією.

А ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ, ЧИМ ОБУМОВНЕНА НИЗЬКА ЦІНА МІКРОДОБРИВ?

Ще одним з підводних каменів при застосуванні мікродобрив є заниження рекомендованих норм внесення добрив (що призводить до внесення для «галочки»), а також використання так званих «наноформ» мікродобрив. Очевидним є той факт, що потреба рослин у поживних елементах є певною величиною і обумовлена фізіологією рослини. Треба розуміти, що, зменшуючи норму внесення мікродобрива, ми тримаємо рослину на «голодному пайку». Тобто якщо, наприклад, потреби кукурудзи, становлять 300-400 грамів цинку на один гектар, то для отримання заданої врожайності ми повинні рослину цією кількістю забезпечити (безумовно, враховуючи наявність мікроелементів у ґрунті). І замінити ці необхідні 300 грамів в десятки разів меншою кількістю, але в «наноформі», на жаль, не можливо.

Треба наголосити, що для різного запланованого врожаю норма внесення мікродобрив також повинна бути різною – очевидно, що поле, з якого планується зібрати 60 ц/га пшениці, потребує значно більшого живлення (і мікродобрив також), ніж поле з потенціалом у 30 ц/га.

Будьте пильними! Ми рекомендуємо при аналізі цін на мікродобрива узнавати у виробника, як формується ціна на його продукцію, чому його ціна дорожча (дешевша) порівняно з іншими, тобто робити детальний аналіз пропозицій на ринку, а не сприймати рекламну інформацію «на віру». Гарних вам урожаїв!

Будемо раді відповісти на ваші запитання та зауваження


Сергій ПОЛЯНЧИКОВ, директор з розвитку НВК «Квадрат»
(050) 320-24-66, (095) 495-58-17,(057) 736-03-43
E-mail: s-p-p@i.ua


Прочитано 1960 раз