user profile

nas

Награды АграрНика

Среда, 25 Февраль 2015 11:00

Фітосанітарний стан та прогноз розвитку шкідливих організмів на території Миколаївської області в 2015 році

Оцените материал
(0 голосов)
Фітосанітарний стан та прогноз розвитку шкідливих організмів на території Миколаївської області в 2015 роціПоточний рік для аграріїв буде вкрай складним та неординарним. Окрім вирішення нагальних 
економічних проблем, значну увагу також необхідно буде приділяти захисту посівів від шкідливих організмів.


В 2015 році очікується зростання шкодочинності лускокрилих комах, насамперед лучного метелика та совок, потужний розвиток яких спостерігався в 2013 році. Чисельність, а відповідно й шкодочинність, залежатиме від агрометеорологічних умов вегетації. Рівень плодючості лучного метелика, літ якого прогнозовано розпочнеться на початку травня, визначатиметься гідротермічними умовами періоду заляльковування гусениць (квітень). Другим критичним моментом буде фаза льоту метеликів, яка триватиме впродовж всього травня та продовжуватиметься до середини червня. Оптимальними умовами для цього періоду є температура вище 20°С, пониження температури нижче 17°С в сукупності з низькою вологістю викликатиме часткове або навіть повне безпліддя самиць. Масове відродження гусениць ймовірне в ІІІ декаді травня – І декаді червня. Пониження температури та відсутність опадів в цей період призведе до ослаблення популяції, і навпаки, за оптимальних умов – температури, 19-23°С при відносній вологості 70-80%, реалізується максимальний рівень шкодочинності фітофага.

На території України налічується майже 600 видів совок, з них в умовах Миколаївської області найбільш поширеними є бавовникова, томатна (карадрина), капустяна, гамма та люцернова совка. У поточному році збережеться високий рівень шкодочинності зазначених комах, особливо в південних та центральних районах області. Шкідливість фітофагів зростатиме за сприятливих погодних умов під час яйцекладки та відродження. Найефективнішими методами боротьби з лучним метеликом та совками є застосування міжрядних культивацій, дотримання сівозмін та осінньої оранки. Важливе значення також має проведення постійного моніторингу посівів. Доцільним в цьому напрямку є використання феромонних пасток, які досить точно сигналізуватимуть про початок та динаміку льоту метеликів по окремо взятому виду совки. Це дозволяє оптимізувати застосування трихограми та хімічного методу. Найбільш чутливі до інсектицидів гусениці молодших віків. Обробки потрібно проводити виключно у вечірні, допустимо у ранкові години. При температурі повітря вище 25°С будь-які обприскування за існуючими регламентами є недієвими.

Впродовж останніх двох років спостерігається наростання чисельності мишоподібних гризунів. Активна міграція шкідників на посіви озимих культур восени минулого року розпочалася відразу з появою сходів. За сприятливих погодних умов, гризуни протягом листопада-грудня поширилися на 20-40% посівів озимини, за середньої чисельності 1-2, а в осередках до 7 колоній на гектар. В поточному році, незважаючи на спад чисельності шкідників, який відбувся на початку січня, слід очікувати на збереження високого рівня шкідливості гризунів. Інтенсивність їхнього розвитку головним чином визначатиметься погодними умовами, своєчасністю та ефективністю винищувальних заходів. Значну увагу слід приділити боротьбі з курганчиковою мишею, яка набуває дедалі більшого поширення та становитиме істотну загрозу в посівах сільгоспкультур у наступні роки.

Стебловий кукурудзяний метелик залишається одним з основних шкідників кукурудзи, сорго та інших крупностебельних злаків. За оптимальних умов під час відкладання яєць і відродження гусені у посівах вищезазначених культур можливе зростання чисельності і шкодочинності метелика.

Розвиток саранових в минулому році проходив на досить низькому рівні, господарського значення шкідник на посівах сільськогосподарських культур здебільшого не мав. Деяка активність саранових спостерігалася в Березнегуватському та Снігурівському районах на межі з Херсонською областю. В ареалі розповсюдження азіатської сарани (Веселинівський р-н, плавня р. Чичіклії), чисельність комах знаходилася в межах 0,5-0,6 екз./м², що на рівні 2013 року. Незважаючи на збереження відносно низького зимуючого запасу шкідників, у 2015 році, в разі сприятливих погодних умов весняно-літнього періоду, можливе осередкове зростання шкодочинності саранових, особливо у південних районах області.

Помірний розвиток у 2014 році на посівах зернових мав клоп шкідлива черепашка. Раннє достигання культур негативно вплинуло на розвиток його личинок, більшість яких на момент повної стиглості зерна перебувала у ІV віці. Крім того, внаслідок короткого збирального періоду, клопам не вдалося в повній мірі доживитися. Все це обумовило низькі фізіологічні показники шкідника. Так, середня вага самок склала 87 мг (оптимальна 125 мг). Слід зазначити, що з максимальними показниками ваги нараховувалося лише майже 20% клопів. Враховуючи низькі фізіологічні показники, очікується досить високий рівень смертності клопів під час зимового та ранньовесняного періоду. Зростання чисельності шкідника ймовірне під час яйцекладки та відродження личинок.

Завдаватиме шкоду посівам зернових навесні хлібна жужелиця, личинки якої відновлять живлення за температури +7-8°С. Можливе наростання шкодочинності і жуків жужелиці в період наливу та достигання зерна. В осінній період рівень шкідливості фітофага визначатиметься погодними умовами та наявністю кормової бази.

Прогнозується зростання шкодочинності хлібних жуків, особливо у південних районах області. Масова поява фітофага на посівах та живлення зерном очікується в І декаді червня.

Посівам ярих культур завдаватиме шкоду весняна генерація злакових мух. В південних районах можлива підвищена шкідливість шведської мухи на кукурудзі та сорго.

Очікується осередкове наростання чисельності п’явиць та хлібних блішок, насамперед на ярових культурах. Шкідливість зростатиме в умовах сухої та жаркої погоди квітня-травня. Зростатиме шкодочинність трипсів та попелиць, особливо за посушливої погоди. Суттєвої шкоди комахи завдаватимуть під час формування та наливу зерна.

Серйозну загрозу посівам озимої пшениці становитимуть захворювання, особливо такі як іржа, септоріоз та борошниста роса, а на ячменях – гельмінтоспоріоз. Проблемою може стати фузаріоз колоса і оливкова пліснява, розвиток яких ймовірний в умовах підвищеної вологості і температури в період збирання врожаю.

Соняшнику у фазу сходів – 1-2 пари справжніх листків наноситимуть шкоду мідляки, довгоносики, дротяники та підгризаючі совки. Зростатиме чисельність внутрішньо-стеблових шкідників – соняшникової шипоноски та вусача. Наростання чисельності, зокрема останнього, спостерігається впродовж останніх декількох років у південних районах області. Серед хвороб найбільший розвиток матимуть фомоз, в меншій мірі іржа, осередково фомопсис.

На посівах ріпаку шкодитиме комплекс шкідників. У фазу розетки та на початку стеблування доживлюватимуться гусениці ріпакового пильщика, розпочнеться заселення стебловим прихованохоботником. Під час бутонізації посіви заселятимуться листоїдами, насіннєвим прихованохоботником, клопами, гусеницями біланів. Особливу увагу необхідно звернути на ріпакового квіткоїда та оленку волохату, які завдаватимуть значної шкоди ріпакам в період цвітіння. У 2015 році очікується значний розвиток хвороб ріпаку, насамперед фомозу та переноспорозу, істотний запас збудників яких зберігається з осені.

На посівах кукурудзи та сорго слід очікувати збереження високої шкодочинності передусім бавовникової совки, стеблового та лучного метеликів, а у південній частинні області – злакових попелиць.

На території Миколаївської області зареєстровано 5 карантинних організмів: американський білий метелик, південноамериканська томатна міль, амброзія полинолиста, повитиця польова та ценхрус малоквітковий.

Найбільшу небезпеку становитиме південноамериканська томатна міль (Tuta absoluta), яка за 8 років поширилася майже у всіх Європейських країнах. В Миколаївській області цей шкідник вперше був виявлений у 2013 році на території с. Комсомольське Миколаївського району, карантинний режим було запроваджено на площі 92,8 га. В 2014 році при проведенні обстежень за допомогою феромонних пасток на виявлення південноамериканської томатної молі були виявлені факти присутності даного шкідника вже у сусідніх районах – Очаківському та Березанському. Зважаючи на особливості біології шкідника, прогнозується, що подальше розповсюдження молі проходитиме в першу чергу у північному та східному напрямку – Снігурівський, Березнегуватський, Веселинівський, Новоодеський та Вознесенський райони. Розширення ареалу відбуватиметься і в уже зайнятих шкідником районах.

А.І. ШАПОВАЛОВ,
Державна фітосанітарна інспекція
Миколаївської області
Тел.: (0512) 58-25-63, 48-40-26







Прочитано 1912 раз
Другие материалы в этой категории: « Теплодар - тепло вашего дома Бережіться підробки! »