Понедельник, 15 Декабрь 2014 12:01

СОЯ – культура світового масштабу

СОЯ – культура світового масштабуНе буде перебільшенням сказати, що на сьогоднішній день соя стала культурою світового значення, стратегічною культурою. Соя (Glycinemax(L.) Merrill), з її різноманітним застосуванням, є важливою культурою на глобальному рівні. Її насіння багаті маслом та білком.

У 2007 році загальна площа посівів, виробництво і врожайність сої склали 90100000 га, 220 500 000 тонн і 2,44 т/га відповідно. А в Україні за останні три роки площа посівів збільшилася на 30%. Основними країнами – виробниками сої є США, Аргентина, Бразилія, Індія та Китай. Близько 50% сої – це соя, яка належить до системи Raundup Ready.

Для вирощування сої застосовують різні технології. Наявність багатьох біотичних та абіотичних стресових факторів обмежує виробництво сої в різних частинах світу. У всьому світі було проведено безліч досліджень, що стосуються вирощування, виробництва, захисту, переробки та використання сої.

Однією з головних особливостей сої, яка робить її привабливою для використання у багатьох системах землеробства, є ефективна біологічна азотфіксація в результаті дій бактерій з Bradyrhizobium в кореневих бульбах. У зв’язку з цим для задоволення власних потреб в азоті сої досить незначної підгодівлі у вигляді мінеральних добрив.
Скільки азоту фіксує соя – це дуже важливе питання, але на нього важко дати правильну відповідь, тому що на фіксацію азоту впливає багато різних факторів. Вміст азоту в рослинах сої може становити 0-450 кг/га, з відсотковим вмістом фіксованого соєю з атмосфери 0-95%. В умовах зрошення середнє значення фіксації атмосферного азоту соєю становить майже 175 кг азоту на га для надземної частини рослин (майже 248 кг, включаючи коріння), в той час як в богарних умовах воно становить майже 100 кг азоту на га (142 кг, включаючи коріння). Майже 50-60% своєї потреби в азоті соя задовольняє шляхом біологічної азотфіксації. Загальна кількість щорічно фіксуючого соєю азоту в чотирьох основних країнах – виробниках сої (США, Бразилія, Аргентина та Китай) оцінюється в 16440000 тонн, з середнім значенням фіксації атмосферного азоту 68%.

При більш ранніх дослідженнях, заснованих на відкопуванні кореневої системи, було висунуто припущення, що азот, який міститься в коренях, є лише невеликою частиною від загального азоту рослини.

СОЯ – культура світового масштабуПосуха може вплинути на різні фізіологічні та морфологічні характеристики рослини сої, які, в свою чергу, впливають на утворення бульбочок, фіксацію азоту, ріст та врожайність. Викликаний засухою стрес рослин може залежати від різних факторів, включаючи фазу розвитку, тяжкість та тривалість стресу. Хоча соя відрізняється значним рівнем осмотичного регулювання, воно практично не в змозі підтримувати життєздатність листя.

Дефіцит води може чинити на рослини різноманітні дії, починаючи від візуально непомітного і закінчуючи в’яненням і загибеллю. Нестача води впливає на експорт асимілянтів з листя. При дефіциті води в ґрунті знижується вміст хлорофілу і погіршуються різні фізіологічні параметри, такі як швидкість фотосинтезу, ефективність асиміляції вуглецю, загальна площа стійких отворів на одиницю листкової поверхні та швидкість випаровування.

Нестача води навіть впродовж короткого періоду (3-13 днів) під час стадії наливу насіння швидко знижує швидкість обміну вуглецем, в результаті чого дозрівання настає швидше, розмір насіння зменшується, а врожайність знижується. В умовах стресу, викликаного посухою, для сої характерно осипання бобів, яке може бути пов’язане з низькою кількістю асимілянтів в листі та порушенням здатності бобів використовувати сахарозу.
Засуха або стрес, викликаний низькою кількістю вологи, негативно позначається на формуванні бульбочок. Засуха також впливає на їхню кількість, розмір та вагу. Крім того, під впливом посухи змінюється характер утворення бульбочок на коренях (тобто як на головному корені, так і на бічних коренях). Азотфіксація у сої, у відсотковому виражені фіксації азоту та кількості зафіксованого азоту, в значній мірі обумовлена наявністю вологи і погіршується з нестачею води. Генотипи сої відрізняються за своєю здатністю переносити посуху з точки зору азотфіксації. Крім того, у деяких генотипів, наприклад «Джексон», посухостійкість може бути обумовлена великим розміром бульбочок, що сприяє кращому розподілу асимілянтів і води, кращому відносному вологовмісту і кращій подачі води для експорту уреїдів.

Дефіцит вологи знижує наростання біомаси сої, врожайність насіння, площу поверхні кореня, довжину коренів, висоту рослин, площу листкової поверхні, суху масу всіх органів рослин, врожайність насіння, кількість гілок, квітів, бобів та насіння. При цьому результат стресу, викликаного дефіцитом вологи, посилюється з підвищенням його інтенсивності й тривалості. Скорочення виробництва біомаси, викликане дефіцитом вологи, досягає свого максимуму на етапах формування бобу і наливу насіння. Якщо стрес, викликаний посухою, відбувається між початком цвітіння і наливом насіння, то загальний урожай насіння знижується. Як правило, це викликано уповільненням вегетативного росту гілок і подальшим зниженням кількості насіння та врожаю насіння з гілок, а не впливом посухи на урожайність насіння з основного стебла. Стрес, викликаний посухою під час репродуктивної фази, скорочує кількість закладених бобів. Це може бути пов’язано зі зменшенням водного потенціалу та збільшенням вмісту абсцизової кислоти в квітках, бобах через 3-5 днів після цвітіння. Також було виявлено, що надземна маса рослин і врожай насіння скоротилися до 4% при недостатньому зрошенні на стадії цвітіння на 6 та 28% при недостатньому зрошенні на стадії розвитку насіння. Виявили, що нестача води на стадіях розвитку бобів і розвитку насіння призводить до значного зниження врожайності в порівнянні з рясним зрошенням, при цьому найбільше зниження врожайності, викликане дефіцитом води, спостерігалося на стадії розвитку насіння.

СОЯ – культура світового масштабуЯк і посуха, надмірне зволоження ґрунту або заболочування також чинить на сою несприятливий вплив. Надмірне зволоження може бути викликане зливами чи надмірним зрошенням, – ця проблема більш поширена на ґрунтах тонкого гранулометричного складу. Крім того, надмірна вологість також часто зустрічається на затоплюваних рисових полях у зв’язку з утворенням твердого шару підґрунтя, викликане ущільненням ґрунту. Ця підвищена вологість ґрунту спричиняє уповільнення зростання висіяної слідом сої, особливо під час вегетаційного зростання. Проблема заболочування стоїть особливо гостро для сільськогосподарських культур, посіяних на вирівняну поверхню. Культури, посіяні на підняті поверхні або гребені, як правило, не відчувають негативних наслідків підвищеної вологості ґрунту. Проте висота при піднятих поверхонь або гребенів також має значення. На рисовому полів Кореї було встановлено, що у сої, посіяної на гребенях висотою 10 см, загальне накопичення сухих речовин до стадії розвитку насіння знижувалося набагато більше, ніж у сої, посіяної на гребенях висотою від 30 до 50 см.

У разі надлишкового надходження вологи незабаром після посіву швидке набухання насіння сої призводить до його фізичного пошкодження і, отже, погіршення схожості, а також зростання сходів. Надмірна вологість ґрунту при поганому дренуванні робить негативний вплив на ріст рослин та розвиток насіння сої, при цьому різні сорти сої демонструють різну реакцію на надмірну вологість ґрунту. Крім того, стрес, викликаний надлишком ґрунтових вод, призводить до зниження вмісту азоту, фосфору, калію, кальцію, магнію і міді в листках сої, що може бути пов’язано з погіршенням росту рослин.

Посівний матеріал, який імпортований з країн Північної Америки (США, Канади) має дещо затягнутий період розвитку. Це зумовлено чутливістю сої до змін тривалості освітлення. Вирощування її у північних районах зумовлює збільшення тривалості фаз розвитку рослин і зниження продуктивності. На півдні, де світловий день коротший, соя розвивається швидше, що спричиняє скорочення вегетаційного періоду. На Україні така соя дозріває на 14-15 днів довше.

На сучасному етапі розвитку агропромислового комплексу України соя як цінна білково-олійна культура, яка має широкий спектр використання в кормовиробництві, на харчові, технічні та медичні цілі, здобуває зараз виключне значення.

Україна для успішного вирощування сої має всі умови: наявність вітчизняних скоростиглих високоврожайних сортів, сприятливі грунтово-кліматичні умови, розроблені і всебічно використовуються новітні вітчизняні технології вирощування сої на переробку.

Грунтово-кліматичні умови Україна дозволяють вирощувати сою практично по всій території. Головним фактором вирощування сої в Україні, враховуючи родючість ґрунтів, є волога та тепло.

До «соєвого поясу» України відносяться орні землі 17 областей, зокрема Черкаська, Кіровоградська, Вінницька, Хмельницька, Полтавська та Миколаївська.

На посівну компанію 2015 року є в наявності в достатній кількості якісне насіння сортів сої Апполо, Валюта, Аполлон, Одеська та інші.
Додаткову інформацію можна отримати за телефонами:
(050) 988-50-01, (068) 442-52-82, (050) 457-25-05
e-mail: kotovsk-agro-him2008@ukr.net
Прочитано 2692 раз