Пятница, 31 Октябрь 2014 12:13

Урожайність нуту в залежності від сорту та технології вирощування

Урожайність нуту  в залежності від сорту  та технології вирощування
Постійний дефіцит вологи в ґрунті у зоні степу України є головною причиною значного недобору врожаю головних сільськогосподарських культур. Особливо це явно проявляється в останні роки, коли має місце чітка тенденція підвищення температури повітря та значна площа земель перетворюється в пустелю. А раніше ці землі використовувались для одержання цінної продовольчої продукції. Кількість опадів у нашій країні поки що не зменшується, та відбувається суттєвий перерозподіл їх упродовж сезону. Досить часто дощі випадають у вигляді злив і гроз, вони супроводжуються шквалами, смерчами та градом. Із року в рік умовна лінія посухи поступово переміщується на північ, досягаючи зараз південної лісостепової зони. За прогнозами спеціалістів такі процеси будуть поглиблюватись у наступні роки.

Однією з важливих причин такого стану є порушення науково обґрунтованих сівозмін, що негативно впливає на ефективність сільськогосподарського виробництва в цілому, родючість ґрунту, загальну культуру землеробства. В останні роки в Україні пройшло різке скорочення посівів таких культур – поліпшувачів ґрунту як горох і багаторічні трави, паралельно зросли площі соняшнику та ріпаку, які дуже виснажують ґрунт.

Тому розширення набору сільськогосподарських культур, які одночасно є поліпшувачами ґрунтів і стійкими до посушливих умов довкілля, набуває значної актуальності. Якраз до цієї групи і належить нут, який до недавнього часу практично не культивували на наших полях.

Нут виділяється найвищою серед зернобобових культур посухо-, жаро – та холодостійкістю, тому його, як правило, вирощують в тих зонах, де інші культури не здатні давати економічно обґрунтованого врожаю. У зоні степу його цінять в першу чергу за дуже високий рівень посухостійкості. Крім того, він відноситься до групи зернобобових, які здатні засвоювати азот із атмосфери за рахунок симбіотичної здатності бульбочкових бактерій, які розвиваються на його корінні. Завдяки цьому процесу за вегетаційний період на нутових полях зв’язується 80-120 кг/га азоту в діючій речовині. За рахунок цього забезпечується цим елементом власний урожай та залишається 10-15 кг наступним у сівозміні культурам. Таким чином, нут є досить цінним попередником для багатьох сільськогосподарських культур, особливо озимої пшениці. Численні дослідження показують, що після нуту врожай озимої пшениці такий самий, як і після чистого пару, а іноді навіть вищий. Як високобілкова культура він дуже ціниться на світовому ринку, оскільки у багатьох країнах світу є важливим компонентом дієти людей. Важливо відмітити, що його насіння, крім 23-25% білка, містить також 6-7% високоякісного жиру. Використання в їжу нуту сприяє оздоровленню людей за рахунок підвищення загального імунітету, зниження серцево-судинних та онкологічних захворювань, нормалізації кров’яного тиску. Враховуючи позитивні якості, культура у світовому землеробстві займає третє місце серед зернобобових, поступаючись площами посіву лише сої та квасолі. На сьогоднішній день його вирощують більш ніж на 12 млн. га.

В останні роки в нашій країні нут зацікавив багатьох сільгоспвиробників степової зони. У більшості із них урожай становив 15-20 ц/га, що забезпечує непоганий рівень рентабельності. Крім того, його впровадження дозволяє формувати науково обґрунтовані сівозміни, що дає можливість суттєво підвищити продуктивність озимої пшениці.

Мета наших досліджень полягала у визначенні врожаю насіння рекомендованих до застосування сортів нуту та розробці головних елементів технології їх вирощування у суходільних умовах.

Досліди проводили в суходільній десятипільній сівозміні Інституту сільського господарства Криму НААН. Грунт – чорнозем південний малогумусний, легкоглинистий з вмістом гумусу в орному шарі 2,26%. Потужність гумусового шару 50 см. В орному шарі валовий вміст азоту становив 0,18-0,20%; фосфору – 0,12-0,14%; калію – 2,1-2,4%; кількість гідролізуючого азоту – 3,0-4,0 мг, рухомого фосфору – 4,6-6,0 мг, обмінного калію – 32-36 мг на 100 г абсолютно сухого ґрунту. Об’ємна маса ґрунту орного шару становить 1,02-1,15 см³.

Агрометеорологічні умови 2011 року були сприятливими для вирощування нуту, у 2012 і 2013 роках мав місце суттєвий дефіцит вологи та високі температури повітря.
Урожайність нуту  в залежності від сорту  та технології вирощуванняПопередником служила озима пшениця. Підготовка ґрунту включала зяблеву оранку на глибину 22-25 см плугом ПЛН-5-35, ранньовесняну культивацію – ПС-КПЕ 4,6, передпосівну культивацію – КПС-4 на глибину 6-8 см. Досліди висівали сівалкою СКС-6-10. Способи сівби включали широкорядний на 45 і 60 см, а також загальний рядковий за ширини міжрядь 15 см. Норма висіву коливалась від 200 до 900 тис./га схожих насінин (120-260 кг). Сівбу проводили у першій декаді квітня.

Догляд за посівами включав коткування посіву котками ЗККШ-6, боронування сходів легкими борінками БН-8, міжрядний обробіток широкорядних посівів культиваторами КРН-2,4 та КРН-4,2, застосування інсектицидів проти шкідників обприскувачем ОПШ-600 препаратами оптіма-агро, фуфанон, фьюрі та актара нормою робочої рідини 300 л/га. Бактеризацію насіння проводили біопрепаратами вручну в день сівби. Збирання врожаю виконували малогабаритним комбайном «Сампо-130», очистку насіння на машині ОС-0,15.

У екологічному випробуванні знаходилось 14 сортів нуту, створених у Селекційно – генетичному інституті (СГІ), Луганському інституті АПВ (ЛАПВ) та Красноградській селекційній дослідній станції Інституту зернового господарства степової зони (ІЗГСЗ). У 2012 і 2013 роках до досліджень включили також ізраїльський крупнонасінний сорт Іордан.

Сорти Александрит і Пегас відносяться до desi типу, тобто мають окрашену в коричневий колір насіннєву шкірку. Інші сорти входять до групи kabuli, тобто колір їх насіння є білим, жовтим або кремовим. Крім того, Тріумф, Антей, Буджак та Іордан мають крупне насіння, маса 1000 насінин знаходиться в межах 370-420 г. Інші сорти характеризуються середнім розміром насіння (280-310 г).

Найвищий урожай мав місце у 2011 році, коли склалися сприятливі умови для росту та розвитку рослин. Мінімальний урожай цього року – 1,16т/га дав сорт Фагот, максимальний – 1,89т/га спостерігали у сорту Буджак. У несприятливому 2013 році урожайність була дуже низькою у всіх сортів у зв’язку з дуже посушливими умовами.

Високу середню врожайність виявили сорти типу desi Александрит і Пегас. Але, враховуючи ситуацію на внутрішньому і світовому ринках, виробників найбільш цікавлять крупнонасінні сорти типу kabuli, насіння яких постійно є ліквідним і ціниться дуже високо. Серед них найвищою продуктивністю виділився Буджак, який мав особливо високий урожай у 2011 році. Ізраїльський сорт Іордан в наших умовах нічим себе особливо не проявив.

Всі сорти, що вивчаються, за своїми морфологічними ознаками відповідають вимогам виробництва: висота рослин від 44 до 65 см, висота прикріплення нижнього бобу становить 28-46 см. Найвищими ці показники були у сортів Смачний, Добробут та Орнамент. У крупнонасінних сортів висота рослин була нижчою і варіювала від 48 см у сорту Буджак до 54 см у сорту Антей. Ці показники мають суттєве значення при збиранні врожаю, оскільки висота зрізу стебла комбайном суттєво впливає на втрати при збиранні врожаю.

Найменша загальна кущистість відмічається у сортів Слобожанський та Іордан (по1,2 та 1,8 гілки на рослину відповідно). В інших сортів цей показник був більше двох.

Високою продуктивністю однієї рослини відзначаються крупнонасінні сорти Буджак, Антей, Тріумф, а серед середньонасінних – Пам'ять, Слобожанський, Фагот, Смачний.

Найвища маса 1000 насінин мала місце у крупнонасінних сортів (369-375 г), найменша – у сорту Розанна – 237 г.

Таким чином, за рахунок добору сортів з відповідною адаптивністю до зональних умов вирощування можна суттєво зменшити залежність культури від негативних факторів навколишнього середовища, поліпшити якісні показники рослинної продукції та знизити виробничі затрати, що дозволяє збільшити рівень рентабельності виробництва. Вибір сорту для виробника залежить від поставленої мети – на які цілі буде використовуватися отримане насіння. Для харчових цілей та для експорту користуються високим попитом крупнонасінні сорти, а для кормового використання типу desi. Краще всього в господарстві висівати декілька сортів, що суттєво підвищує гарантію одержання високого врожаю культури.

Базуючись на одержаних у процесі сортовипробувань даних, подальші агротехнічні дослідження проводили з сортом Буджак. Його висівали звичайним рядковим способом з шириною міжрядь 15 см, а також широкорядним з міжряддями 45 і 60 см. Норма висіву варіювала від 200 до 900 тисяч насінин на гектар. Різниця за густотою між варіантами становила 100 тисяч схожих насінин на гектар. Головне завдання цієї частини досліджень полягало у виявленні оптимальних агротехнічних параметрів для повної реалізації потенційної продуктивності сорту за посушливих умов степової зони Криму. Шляхом регулювання густоти стояння рослин і їх розміщення на одиниці площі можливо в найбільшій мірі виявити господарсько цінні ознаки певного генотипу, щоб в подальшому максимально використовувати їх у своїй сівозміні. Тільки спільно сорт і науково обґрунтована його технологія вирощування дозволяють одержати високий рівень урожайності у виробничих умовах. За рахунок технологічних прийомів існує можливість задовольнити потреби сорту до факторів довкілля, що сприяє активізації продукційних процесів рослин і гармонічному функціонуванню агроценозу. Численні дослідження свідчать про те, що, як правило, вплив на формування врожаю генотипу сорту і технології його вирощування є рівноцінним.

В залежності від густоти сівби спостерігалось неоднакове збереження рослин впродовж онтогенезу. У варіантах з 200-300 тисяч/га не спостерігали втрат рослин від сходів до збирання. За густоти 400-600 і 800-900 тисяч/га відсоток збереження рослин становив 89,4-96,9 і 69,7-86,8% відповідно до широкорядного та рядкового посіву.

Слід зауважити, що чітко проявилася тенденція підвищеного випаду рослин в процесі онтогенезу за широкорядної сівби, що обумовлено загущеністю в рядку і зростанням конкурентності за фактори довкілля. Особливо значне зменшення густоти стояння рослин мало місце за широкорядної сівби при ширині міжрядь 60 см. Крім того, на збереження рослин суттєвий вплив чинять також погодні умови. За сприятливого 2011 року у всіх варіантах досліджень спостерігали значно вищий відсоток збереження рослин порівняно з посушливими 2012 і 2013 роками.

Аналіз господарсько цінних ознак та елементів структури врожаю рослин сорту Буджак показав, що норми висіву та способи сівби мають суттєвий вплив на ці показники. Наприклад, висота рослин змінюється залежно від способу сівби: за суцільного вона знаходиться в межах 48-53 см, широкорядного на 45 см – 51-56 см, а за широкорядного на 60 см – 52-58 см. Також вона міняється залежно від норми висіву: на більш загущених посівах висота рослин була більшою, особливо це спостерігалось на широкорядних посівах. Так за норми висіву 200 тис./га висота рослин становила 51-52 см, за норми висіву 500 тис/га – 53-54 см, а за 900 тис./га – 56-58 см.

Висота прикріплення нижнього бобу нуту виявилась досить стабільною ознакою і слабо залежала як від способу сівби, так і норми висіву. Як логічно можливо було передбачити, здатність до гілкування падала по мірі загущення посіву за всіх способів сівби. Така ж тенденція мала місце і за кількістю бобів і насінин на рослині та масою насіння з однієї рослини. Необхідно зауважити, що у варіантах з високою нормою висіву спостерігали значну кількість непродуктивних бобів, що є результатам дії несприятливих умов, які склалися у фазах «бутонізація – налив насіння» (різкий перепад нічних та денних температур, низька вологість повітря, недостатня кількість вологи у ґрунті).

Одержані результати свідчать про те, що найбільша продуктивність рослин нуту спостерігається на широкорядних посівах. У середньому за всіх норм висіву за сівби на 45 і 60см маса насіння з рослини склала 7,3 і 8,1г, тоді як за звичайної рядкової сівби-5,6г.

За роки вивчення найбільшу середню врожайність сорт Буджак мав (0,99 т/га) за широкорядної сівби на 45 см нормою висіву 400 тис/га. Найменша спостерігалася за звичайної рядкової сівби за норми висіву 200 тис/га.
Урожайність нуту  в залежності від сорту  та технології вирощуванняТаким чином, експериментальні дані свідчать про те, що для одержання задовільних врожаїв нуту за умов недостатнього зволоження при широкорядній сівбі достатньо застосовувати норму висіву 300-400 тисяч схожих насінин на гектар. За звичайного рядкового способу кращий ефект дає підвищена густота, яка становить 500-600 тисяч/га. І лише у 2011 році, коли склалися відносно непогані умови зволоження, найвищий урожай спостерігали за максимальних норм сівби. Якщо визначені густоти перевести у вагові, то для сортів зі середньою крупністю насіння, які зараз займають основні площі в Україні, нормі висіву 300-400 тис./га відповідає 100-120 кг насіння на гектар, а для крупнонасінних – 120-150 кг/га. Наші спостереження свідчать про те, що у виробництві, як правило, густоту стояння рослин нуту завищують. Дуже часто середньонасінні сорти висівають зі значно вищою густотою стояння рослин, вагові норми висіву для них досягають 150-160 кг/га, а для крупнонасінних навіть перевищують 200 кг/га. Як свідчать результати даного дослідження, такі перевитрати насіннєвого матеріалу приводять лише до зниження врожайності за широкорядних посівів.

Досліджувані фактори технології вирощування мали вплив і на якість вирощеного насіння . По мірі зменшення площі живлення маса 1000 насінин падала за всіх норм висіву і способів сівби. Максимальне значення цього показника спостерігали за рядкового способу нормою 200 і 300 тис./га.

У варіантах, де одержано найвищий урожай за широкорядної сівби, середня за три роки маса 1000 насінин склала 365-372 г. Незважаючи на певні зміни крупності насіння у вивчених варіантах, можливо стверджувати, що сорт Буджак відноситься до крупнонасінних, оскільки за міжнародною класифікацією до цієї групи належать генотипи, маса 1000 насінин яких перевищує 350 г.

На посівні якості насіння (енергію проростання і лабораторну схожість) досліджувані нами фактори практично не впливали. Як енергія проростання, так і схожість були досить високими за всіх способів сівби та норм висіву.

При збільшенні норм висіву як за рядкового, так і широкорядного способу сівби, рівень рентабельності вирощування різко падає. Так, якщо за норми висіву 200 тис./га за рядкової сівби рівень рентабельності становить 138,9%, то при 700 тис./га він падає до 31,4%. При цьому загальні витрати збільшуються майже у два рази, відповідно до 1729 та 4473 грн./га, за рахунок дуже високої вартості насіння.

Нут відноситься до зернобобових культур, позитивною особливістю яких є біологічне зв’язування азоту із повітря. Тому одним із ефективних прийомів підвищення його урожайності є інокуляція насіння перед сівбою відселектованими штамами бульбочкових бактерій. Передпосівну обробку насіння проводили експериментальними штамами 065, 537, А-31, А-44 і А-46 порівняно зі стандартним Н-12. Установлено, що інокуляція насіння штамами бульбочкових бактерій привела до кращого збереження рослин нуту після сходів.

Максимальну кількість рослин спостерігали у варіанті зі штамом 537 за всі роки досліджень. Необхідно зазначити, що всі вивчені штами виявили позитивний вплив на процент збережених рослин. При цьому в посушливі 2012 і 2013 роки ефект штамів на цей показник був кращим порівняно з більш сприятливим 2011 роком.

Використані штами по-різному впливали на господарсько цінні ознаки та елементи продуктивності сорту Буджак.

Такі показники як висота рослин і висота прикріплення нижнього бобу слабо змінювались в залежності від використаного для інокуляції насіння штаму. Максимальну кущистість спостерігали у варіантах зі штамами 537 і А-46. Найбільше бобів і насінин зав’язалось при застосуванні штаму А-44. У цьому ж варіанті мала місце і досить велика маса насіння з рослини.

Але найвищу врожайність зафіксували за бактеризації насіння штамом А-31, де середній збір нуту з одного гектара досяг 1,0 т. Тенденцію до збільшення врожаю зареєстрували при використанні штамів 065, А-44 і А-46. Важливо зауважити, що досить слабку ефективність як стандартний, так і експериментальні штами проявили у дуже посушливому 2013 році, в деяких варіантах відмічено навіть падіння врожайності. Такі випадки зустрічаються, коли внаслідок несприятливих умов довкілля у рослин дуже знижується фотосинтетична активність і бульбочкові бактерії відтягують частину пластичних речовин, які йдуть на підтримку їх функціонування. Штам 537 був гіршим порівняно зі стандартним за всі роки випробувань. Розрахунок економічної ефективності показав, що передпосівна бактеризація насіння нуту ефективним штамом Мesorhizobium cicer може підвищити рентабельність його вирощування за посушливих умов на 5-13,5%.

Таким чином, введення нуту в сівозміни дуже посушливої зони України дозволяє в середньому одержувати 9-10 ц/га його насіння, що приводить до більш ефективного використання суходільної землі та дає можливість одержати відмінний попередник для озимої пшениці. За цих умов кращі результати мають місце при сівбі широкорядним способом за норми висіву 300-400 тисяч схожих насінин на гектар. Шляхом комплементарного добору штаму бульбочкових бактерій та сорту нуту забезпечується збільшення врожаю насіння на 1,0-1,4 ц/га.

В.І. СІЧКАР, О.П. ПТАШНИК, О.В. БУШУЛЯН,
Селекційно-генетичний інститут – Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення,
Інститут сільського господарства Криму, Тел. (050) 542-08-65






Прочитано 3956 раз