Вторник, 16 Сентябрь 2014 12:46

Філоксера - невідомий шкідник винограду

Філоксера - невідомий шкідник виноградуФілоксера – це дуже дрібна, ледь помітна простим оком комаха (тля), має дві форми: кореневу і листову.

Коренева форма філоксери – найбільш небезпечний шкідник, що ушкоджує кореневу систему виноградного куща. Живе на коренях і живиться її соками. В результаті уколів, що наносяться філоксерою, на кореневих мочках винограду утворюються добре помітні здуття у формі клювиків або желваків. Пошкоджені філоксерою корінці загнивають і відмирають. Залежно від кліматичних і ґрунтових умов слабшають або гинуть і заражені шкідником кущі винограду.

Від філоксери сильно страждають європейські сорти винограду. Слід зазначити, що до цієї групи відносяться сорти, які вирощуються на території Європи впродовж сотень років. Найбільш яскравими представниками є такі сорти: Аліготе, Ркацителі, Сапераві, Рислінг, Піно, Каберне-Совіньон, Шардоне, Карабурну, Мускат Гамбурзький та багато інших – це безцінний матеріал для виробництва вин та соків, а також сорти, що мають ягоди з надзвичайними смаковими якостями.

Підщепні лози, в основному американські сорти, стійкі проти філоксери. Вони мають здатність утворювати в уражених місцях коркову тканину, яка ізолює пошкоджену тканину кореня від здорової. Тому філоксера корінням американських сортів шкодить незначно. Завдяки їх стійкості вони застосовуються в якості підщеп для європейських сортів, коріння яких гинуть від філоксери. Слід зазначити, що у цих сортів ягоди посередніх смакових якостей, а досить часто неїстівні, але в цілому виноградні кущі виглядають дуже оригінально.

Пошкоджені філоксерою кущі європейських сортів винограду починають відставати в рості, слабішають, перестають плодоносити і гинуть. Зазвичай кущ гине на 5–8-й рік після пошкодження. В умовах вологого клімату кущі, пошкоджені філоксерою, гинуть пізніше, ніж в районах з сухим кліматом. Філоксера неоднаково відчуває себе на різних ґрунтах. Але є ґрунти, у яких вона розвиватися не може – це піски.
Філоксера - невідомий шкідник виноградуЛистова форма філоксери з'являється на листках підщепних лоз, де своїм хобітком на поверхні листа робить укол. В цьому місці на протилежній стороні утворюється здуття – гали. Галів на листках буває так багато, що кущі припиняють свій ріст, а вихід підщепних лоз значно зменшується. Найбільше листова форма філоксери пошкоджує лози Ріпаріа х Рупестріс № 3309 і Рупестріс дю Ло; найменше схильні до зараження Ріпаріа х Рупестріс 101-14 та Берландієрі х Рипаріа 5ББ. У той же час листя європейських сортів пошкоджуються дуже рідко і не приносять відчутної шкоди рослині. Головна небезпека філоксери полягає не лише в легкості її поширення, але і в тому, що раніше не знаходилися радикальні засоби боротьби з нею. У місцях нового зараження філоксери її знищували спеціальними препаратами, убиваючи і філоксеру, і виноградний кущ.

Рішення проблеми боротьби з філоксерою у світовій практиці здійснюється в двох незалежних напрямках.

Перший напрямок. Європейську лозу прищеплюють на філоксеростійкі підщепи. Справа в тому, що всі європейські сорти винограду нестійкі до філоксери, в той же час як американські виявляють високу стійкість, хоча філоксера і живе на її коренях. Підщепна культура винограду і полягає в тому, що європейські сорти вирощують на коренях американських видів. Це досягається шляхом щеплення. Підщепна культура винограду більш складна і дорога, порівняно з тією, у якої власний корінь.

З цієї причини на території України залишилося буквально кілька розсадників з вирощування щеплених виноградних саджанців. Тому придбати високоякісні щеплені саджанці винограду вельми проблематично.

Другий напрямок. Виведення методом гібридизації високоякісних комплексностійких сортів винограду для корневласної культури. Донорами філоксеростійкості в селекції є група американських видів, а донорами за смаковими і технологічними якостями – європейські та азіатські види. Ці гібриди отримали у нас деяке поширення. Вони, відрізняючись підвищеною стійкістю до філоксери та грибкових хвороб, являються більш зимостійкими, ніж європейські сорти, але гібриди далеко поступаються тим за якістю плодів. Грона і ягоди їх значно дрібніші, ніж у європейських сортів, сік часто забарвлений в темно-червоний колір. М'якоть слизиста, ягодам властивий характерний терпкуватий або ізабельний присмак. До таких сортів належать: Лідія, Ізабелла, а також Молдова.

Цей напрямок отримав друге дихання після 1985-86 років. В результаті виведені гібриди з прекрасними смаковими і товарними якостями. До таких гібридів відносяться Аркадія, Восторг, Лора, Лівія, Монарх, Преображеніє, Софія та багато інших. Селекціонери чудово виконали поставлене завдання. Дійсно, вивести хороший сорт або гібрид – це велика удача, за якою стоїть багаторічна праця. Однак немає меж досконалості. В даному випадку за основу взяли поліпшення властивостей гібридів за рахунок європейських сортів, а від американських сортів передбачалося залишити стійкість до несприятливих умов середовища. Але результати господарської цінності нових сортів та гібридів винограду не піддавалися незалежній державній або науковій експертизі впродовж не менше 10 років. Тому однозначно ступінь стійкості нових сортів та гібридів до філоксери, грибкових хвороб, низьких температур ще недостатньо вивчені.

Таким чином, пригнічений стан кущів або їх загибель без видимих причин нерідко вказує на зараження винограду філоксерою.


Філоксера - невідомий шкідник виноградуЗаходи боротьби

Проти листової форми філоксери дієвими є Актара 25WG, в.г. (0,14 кг/га), Актелік 500 ЕС, КЕ (3,0 л/га) і Конфідор 200 SL, РК (0,25 кг/га). Проти кореневої форми філоксери рекомендується до застосування методом крапельного зрошення (фертигації) Актара 25WG, в.г. (0,6 кг/га) та Конфідор 200 SL, РК (1,0 л/га). Розчини цих препаратів, маючи здатність діяти знизу вгору, знищують також хрущів та дротяників. Слід зазначити, що зовнішні симптоми пошкодження кущів винограду цими шкідниками багато в чому схожі з ураженнями, які викликає коренева форма філоксери.

Слід пам’ятати, що обробки проводять проти личинок першого покоління в період між початком розпускання бруньок і появою на пагонах другого листа, а потім при наявності личинок другого покоління, тобто при утворенні на пагонах 12-13 листа. При необхідності – на початку відродження личинок третього покоління, тобто при появі 18-20 листа.

Ці обробки дають можливість не тільки ефективно стримувати розвиток філоксери, а й повністю знищити джерело зараження.

Олександр Володимирович МОТОРНИЙ, державний фітосанітарний інспектор,
Державна фітосанітарна інспекція в Миколаївській області.
Тел.: (0512) 48-40-26; 066-784-20-80
Прочитано 2943 раз