Понедельник, 18 Август 2014 12:34

Лучний метелик

Лучний  метеликЛучний метелик (Pyrausta (Loxostege) sticticalis L.) відноситься до родини вогнівки (Pyralididae) ряду лускокрилих (Lepidoptera). 
Він є небезпечним шкідником – пошкоджує широкий спектр сільськогосподарських культур, має високу плодючість, адаптивність та шкідливість, метелики здатні перелітати на великі відстані і заселяти великі території впродовж 2-3 діб.

Вид широко поширений в Євразії і Північній Америці. Типові місця розмножень – степи, особливо сприятливі посушливі райони з кількістю опадів 250-300 мм на рік. В Україні поширений в Центральному та Східному Лісостепу і Степу, але в роки масових розмножень численний скрізь, і може являти загрозу для посівів.

Це типовий багатоїдний шкідник, його гусениці можуть пошкоджувати рослини з 35 родин. Улюблені кормові рослини: з бур’янів – лобода, березка, полин; з культурних рослин – буряки, соняшник, бобові. В періоди підйому чисельності сильно шкодить цукровому буряку, усім бобовим культурам, соняшнику, кукурудзі та овочевим культурам.

В різних зонах України розвивається від одного до трьох поколінь метелика: в Поліссі, Лісостепу і на півночі Степу – два покоління, на півдні Степу та в Криму – три. Літ метеликів спостерігається з травня до жовтня: виліт зимуючого покоління відбувається в кінці квітня – травні, першого – в червні-липні, другого – в липні-вересні.

Характерною особливістю виду є періодичні спалахи масових розмножень (раз на 10-12 років). Минулі спалахи чисельності відбувалися в 1975-1976 та 1986-1989 роках. Погодні умови минулого року були сприятливими для розвитку лучного метелика в багатьох районах України і суміжних країн, де він спричинив серйозну шкоду сільськогосподарським культурам.
Лучний  метеликМетелик довжиною 15 мм, у розмаху крил 18-27 мм, самці менше самок – довжиною 10 мм, з тонким черевцем та пильчастими вусиками. Передні крила від сірувато-коричневих до оливково-бурих, з темно-бурими та жовтуватими плямами та блідо-жовтою смужкою вздовж зовнішнього краю. Задні крила жовтувато-сірі, з двома паралельними світлими смужками вздовж зовнішнього краю. В стані спокою крила складені плоским трикутником.

Гусениця, що тільки вийшла з яйця, водянисто-зелена з темною головою; линяють гусениці 4 рази і мають 5 віків, особини кожного віку різняться за шириною голови і довжиною тіла. Гусениця п’ятого віку довжиною до 35 мм, зеленувато-сіра, з темною смугою вздовж спини, облямованою вузькими зеленувато-жовтими смужками і темними смугами по боках, черевце жовто-зелене. Тіло вкрите крупними чорнуватими щетинконосними горбочками з білою плямкою і чорною щетинкою. Голова чорна з чітким світлим рисунком.

Лялечка 10-12 мм, світло-коричнева, останній сегмент витягнутий у вигляді широкої пластинки, в коконі з рідкого павутиння.

Яйце довжиною 0,8-1,0 мм і товщиною 0,4-0,5 мм, подовжено-овальне, знизу пласке, молочно-біле з перламутровим блиском.

Зимують гусениці останнього віку в довгастих коконах, розташованих вертикально у верхньому шарі ґрунту. Зимуючі гусениці дуже стійкі до холоду – видержують морози до –30°С.

Літ метеликів відбувається весною в травні, в першу декаду з середньодобовою температурою вище +15°С, оптимальною для їх масового з’явлення є 20-25°С. Для метеликів сприятливою є тепла волога погода, для визрівання статевих продуктів вони потребують живлення нектаром квітів впродовж 3-7 діб. Тривалість життя метелика – до 20 діб. Вдень метелики малоактивні, масовий літ спостерігається в присмерки і вночі.

У лучного метелика виділяють 2 типи міграцій. Перший пов’язаний з активними перельотами метеликів, іноді на відстань до 20-25 км, в пошуках квітучої рослинності для додаткового живлення і оптимальних умов для відкладання яєць та розвитку гусениць перших віків. Другий – з пасивним розселенням, коли метелики з теплими потоками повітря можуть підніматися на декілька десятків метрів над землею і переноситися повітряними потоками на великі відстані (до 1000 км) від місць резервацій в степових районах. З таким типом міграції пов’язані труднощі прогнозування чисельності лучного метелика.
Лучний  метеликВизрівання яєць у самок відбувається через 4-5 діб за умови теплої погоди і вологості повітря 60-70%. Відкладання яєць починається на 9 день після вильоту метеликів ввечері та вночі за температури повітря не нижче +18°С. Середня плодючість самок 250-400, максимальна – 600 яєць. Відкладає їх самка по одному або групами по 2-5 яєць (максимально до 20) на нижній бік прикореневих листків сходів бур’янів (лободи, березки, щириці) або культурних рослин (цукрові буряки) та на рослинні рештки. Частина яєць гине при сильних опадах та обробці ґрунту. Через 3-10 діб виходять гусениці, які при оптимальній температурі 25-30°С розвиваються протягом 14-17 діб, а при зниженні температури – до 30 діб.

Гусениці у розвитку мають 5 віків. Гусениці першого віку гігрофільні, в подальшому значно менше залежать від вологості. Гусениці молодших віків виїдають тканини листків, не пошкоджуючи епідерміс, обплітають листки кормових рослин павутинкою, старших – живляться відкрито, скелетуючи і грубо об’їдаючи листки, стебла та генеративні органи рослин. Гусениці І і ІІ віків живляться переважно на бур’янах, з ІІІ віку можуть переходити на культурні рослини, особливо якщо бур’янів мало. В пошуках їжі гусениці активно переходять на інші рослини, в роки масових розмножень можуть здійснювати масові міграції з одних посівів на інші, знищуючи їх повністю.

Закінчивши живлення, гусениці заглиблюються в ґрунт, де коконуються у вертикально розташованих, довгастих коконах. Стадія лялечки в залежності від температурних умов продовжується 10-30 днів. Зимують гусениці в коконах в ґрунті. Тривалість розвитку одного покоління в залежності від температури, вологості та умов живлення метеликів і гусениць становить 35-50 діб. В умовах посухи влітку часто спостерігається безпліддя метеликів, що призводить до різкого зниження чисельності популяції.

Велике значення в обмеженні чисельності популяцій метелика мають ентомофаги: в яйцях паразитують трихограми; в гусеницях – личинки паразитичних перетинчастокрилих та мух тахін, також значно знижують чисельність шкідника хижі комахи (туруни), комахоїдні птахи, грибні та бактеріальні хвороби.

Заходи захисту:

●  глибока оранка ділянок, заселених зимуючими гусеницями;

●  знищення бур’янів на полях, узбіччях доріг та інших місцях, що зменшує кількість місць зручних для відкладання яєць;

●  культивація міжрядь просапних культур і парів в період яйцекладки та відродження гусениць І віку, що спричиняє їх загибель;

●  повторна культивація міжрядь в період заляльковування гусениць першого покоління, що призводить до загибелі лялечок;

●  висів просапних культур (цукрових буряків, соняшнику) в оптимально ранні строки, що суттєво знижує пошкодженість рослин;

●  за наявності на посівах просапних культур більш ніж 10 кладок яєць на 1 м2 – випуск трихограми (30 тис. особин на 1 га і повторно через 5-7 діб);

●  в період розвитку гусениць за наявності на посівах 5-10, а в другій половині вегетації більше 10-20 гусениць на 1 м2 – обприскування посівів інсектицидами (Децис, Децис Профі, Протеус, Актелік, Карате Зеон, Нурел, Арріво, БІ-58 новий тощо).

В.П. ПЕТРЕНКОВА, І.Ю. БОРОВСЬКА, В.М. ТИМЧУК
Прочитано 3690 раз