Вторник, 29 Июль 2014 12:55

Аномальна погода

Аномальна  погодаЯкось непомітно плине час. А вже не за горами збирання та посів під новий врожай. Тож, трохи міркувань та інформації для прийняття зважених рішень та реальної оцінки майбутніх перспектив.

Глобальні зміни клімату привносять елементи нестабільності у сільськогосподарське виробництво, в тому числі й в Україні, зокрема при вирощуванні озимих культур.

Україна відноситься до регіонів, де зміни клімату є відчутними. Так, у минулому столітті в Україні було 43 посушливих роки, з них 7 – за останні 15 років. Експерти-кліматологи передбачають подальші зміни клімату.

Ознаками його зміни є збільшення атмосферних опадів за рік на 50-100 мм, зими стали малосніжними та теплішими, а літо прохолоднішим за рахунок різких коливань температури (10-12°С за добу). Згідно з прогнозом, на території України передбачається збільшення в атмосфері вмісту СО2, підвищення температури повітря та кількості атмосферних опадів. Прогнозується прискорення настання фенологічних фаз, особливо у весняний період й скорочення тривалості міжфазних періодів.

За умов збереження означених кліматичних тенденцій, у найближчі 10-15 років можна очікувати щомісячні й сезонні підвищення температури повітря та зменшення середніх міжсезонних різниць температур. Водночас не виключається ймовірність екстремально холодних днів, місяців та сезонів. Відмічається збільшення частоти несприятливих погодних періодів під час наливу зерна (червень-липень) – аномальна спека (посуха) або аномальний холод (сильні зливи, перезволоження ґрунту), що, у свою чергу, негативно впливає на ріст і розвиток рослин.

Останніми роками спостерігається надзвичайно раннє відновлення весняної вегетації озимих культур, а підвищений або близький до норми температурний режим упродовж весняних та літніх місяців зумовлює їх прискорений ріст і розвиток – за фазами розвитку йде випередження в середньому на 7-15 днів.

Для вегетації рослин в осінній період оптимальний гідротермічний режим складається за достатньої кількості вологи, температурі вище 3-5°С та відсутності замерзання ґрунту. Такі умови можуть бути до початку листопада; за екологічними факторами це перший тип років.

Для другого типу років динаміка кліматичних факторів не відповідає оптимуму, тому виникають проблеми з реалізацією життєвих процесів на певному етапі росту й розвитку рослин. Саме біологічні особливості озимих культур, їх вимоги до умов вирощування в осінній період та реальна динаміка погодно-кліматичних умов регіону і визначають вибір найбільш доцільних елементів технології.

Для нормального росту й розвитку рослин озимих зернових культур, зокрема пшениці озимої, восени та формування найбільшої морозостійкості, тривалість періоду осінньої вегетації повинна становити від 45 до 55 діб, а сума середньодобових температур при цьому повинна бути в межах від 450 до 550°С.

З метою максимального збереження площ озимих культур, мінімізації дії зазначених шкодочинних факторів та забезпечення належного рівня зерновиробництва необхідно:
  • проводити заплановану (та у випадках настання шкідливих чинників зимівлі – позапланову) діагностику життєздатності рослин (відбір монолітів, визначення вмісту розчинних вуглеводів, аналіз конуса росту) згідно з визначеними термінами;
  • систематично відслідковувати тенденції щодо зміни чисельності та рівня шкодочинності мишоподібних гризунів на посівах озимих культур і багаторічних трав та за наявності надпорогової їх чисельності вживати відповідні заходи згідно з рекомендаціями;
  • заздалегідь передбачити необхідність забезпечення оптимального рівня мінерального живлення на слаборозвинених посівах озимини, використавши в першу чергу лютневі «вікна» для їх азотного підживлення, а також проведення повного хімічного захисту таких посівів проти бур’янів, хвороб, шкідників;
  • вжити заходи щодо збереження та ефективного використання накопичених у ґрунті запасів вологи;
  • передбачити застосування на посівах озимих зернових культур позакореневого підживлення з мікроелементами і регуляторами росту та розвитку рослин.

Є.С. БОНДАРЕНКО, Н.І. РЯБЧУН,В.М. ТИМЧУК, С.І. СВЯТЧЕНКО
Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН
Прочитано 1298 раз