Среда, 18 Июнь 2014 13:19

Жнива: Мінімум втрат

Жнива: Мінімум втратІстотний суттєвий вплив на зменшення втрат врожаю має оптимізація строків збирання, своєчасне та якісне його проведення. Накопичення білка в зерні відбувається в основному в результаті відтоку азотистих речовин, які містяться в вегетативних органах до початку наливу зерна, а крохмалю – майже повністю в результаті фотосинтезу в період наливу.

Збирання врожаю ранніх зернових культур необхідно розпочинати у фазу повної стиглості зерна, при вологості 16-17%, коли ендосперм твердий, на зламі склоподібний або борошнистий, оболонка щільна, забарвлення зерна типове.

У зернових культур серед факторів, які визначають вибір строку збирання, головним є стан посівів за ступенем стиглості зерна.

Оптимізація строків збирання разом із своєчасним та якісним його проведенням дозволяє суттєво зменшити втрати врожаю. Нагромадження сухої речовини, білка та клейковини в зерні пшениці продовжується до кінця воскової стиглості, коли його вологість знижується до 18-22%. Збирання врожаю озимої пшениці необхідно розпочинати в фазі повної стиглості зерна при вологості не менш як 17%. На цей час ендосперм твердий, на зламі борошнистий або скловидний, оболонка щільна, забарвлення зерна типове.

Розрізняють два способи збирання озимих зернових культур: однофазовий (пряме комбайнування) та двофазовий (роздільне). Кращим способом збирання озимої пшениці слід вважати пряме комбайнування. Слід зазначити, що лише однофазове збирання врожаю озимих зернових культур доведено як біологічно, фізіологічно та економічно обґрунтоване.

Під пряме комбайнування відводять в першу чергу чисті поля з рівномірно дозрілими хлібами, відносно невисоким і стійким до вилягання стеблостоєм. До прямого комбайнування слід приступати з настанням повної (95%) стиглості зерна, коли його вологість не перевищує 17%.

Висоту зрізу рослин при прямому комбайнуванні встановлюють залежно від цілей використання соломи, стану ярусності та висоти стеблостою.

При двофазовому збиранні для скошування хлібів у валки слід застосовувати відрегульовані начіпні або причіпні жатки. З метою запобігання втрат врожаю та зниження його якісних показників тривалість строку збирання зернових колосових культур повинна становити не більше 10-12 діб.

Найсприятливішим періодом для збирання хлібів роздільним способом (у валки) є настання середини воскової стиглості зерна. В цей період формується більш високий біологічний урожай і орієнтуватися на нього слід в тому випадку, коли є можливість скосити хліб у валки за 3-4 доби. Якщо оснащеність господарства збиральними машинами не дозволяє закінчити збирання врожаю в вищезазначені строки, то зернові культури доцільно збирати роздільним способом на початку воскової стиглості зерна (вологість зерна повинна бути в межах 25-30%). При цьому відтік пластичних речовин з листково-стеблової маси в зернівки скошених рослин різко знижується при значному посиленні процесу дихання, в зв'язку з чим врожайність зернової маси не збільшується. Більш того, слід звернути увагу на те, що затримка з обмолотом валків понад 10-15 діб призводить до збільшення грибних захворювань, бур’янів (особливо після значних опадів) в результаті чого втрати зерна різко зростають. Закінчувати скошування зернових колосових культур з укладанням хлібної маси у валки необхідно при вологості зерна не нижче 17-18%.

Посіви, які не полягли, скошують на висоті 15-20 см, а при висоті стеблостою понад 110 см – на висоті 20-27 см, щоб валок лежав на стерні.

Сучасні комбайни з широкозахватними жатками спроможні збирати зернові культури при підвищеній вологості зерна (25-27%), що дає можливість попередити запал і погіршення якості зерна в посушливих умовах. Зібране зерно очищають та підсушують до вологості 14-15%. Це дозволяє зберігати врожай без втрат, сприяє збереженню якості сильних пшениць і запобігає розвитку шкідників.

Низькорослі, зріджені та значно забур’янені посіви доцільно збирати роздільним способом. Рекомендується здвоювати валки сучасними жатками обладнаними прогумованими пасками на лопатах. З метою зменшення втрат зерна при підбиранні та збільшення продуктивності агрегатів хлібну масу слід укладати у здвоєний валок, розміщуючи колосся в один бік.

Особливості скошування вологих та забур'янених посівів полягають в тому, що їх важче підрізати ножами жатки. Хлібна маса затримується на пальцях ріжучого апарату, підіймаючи ніж над протиріжучими пластинами, при цьому різко погіршується або зовсім припиняється зрізування хлібів, а отже, зростають і втрати зерна.

В такому випадку перш за все необхідно правильно відрегулювати ріжучий апарат. Забороняється перевищувати допустимі зазори між ріжучими елементами (0,8 мм), а також між притискувачами та ножами жатки (0,5 мм). Середні лінії сегментів і пальців повинні збігатися в крайніх положеннях ножів. При подачі в молотарку вологої хлібної маси ускладнюється вимолот зерна. В зв’язку з цим потрібно слідкувати за якістю обмолоту і при недомолоті зменшити молотильні зазори або збільшити частоту обертання барабана.

Альтернативою двофазового (роздільного) способу збирання забур’янених посівів може стати десикація, яку за необхідності дозволяється проводити на посівах всіх колосових культур. Для цього застосовують такі препарати як раундап – 2-3 л/га та реглон – 2,5 л/га. Слід зазначити, що реглон в дозі 2 л/га лише підсушує верхню частину стебел і через 3-4 дні пошкоджені бур’яни знову починають нарощувати вегетативну масу. Раундап діє повільніше, але ефективніше. Це препарат системної дії, який знищує не лише надземну вегетативну масу, а й кореневу систему.

Збирання врожаю зернових культур треба починати із озимого ячменю, потім скоростиглих сортів озимої м’якої пшениці. Особливу увагу слід звернути на збирання насінницьких площ кращих сортів озимої пшениці та доведення їх до посівних кондицій.

Високоякісне зерно сильних і цінних пшениць на токах буртують окремо від зерна, одержаного при обкошуванні полів, і рядової пшениці, його негайно очищають і підсушують.

Вологе і засмічене зерно інтенсивно дихає, втрачає вуглеводи, відбувається самозігрівання в буртах. В такому зерні проходять процеси розпаду білків, внаслідок чого знижується вміст клейковини. В сухому і чистому зерні, навпаки, переважають процеси синтезу, тому в період післязбирального дозрівання якість його помітно підвищується.

Посіви колосових культур, зерно з яких планують використовувати на продовольчі чи фуражні цілі, доцільно збирати починаючи з фази воскової стиглості. Збирання повинне проводитися в короткі строки з високою якістю виконання всіх робіт для попередження втрат і збереження всієї вирощеної продукції. Затягування строків збирання, використання несправної техніки призводять до значних втрат врожаю.

Збирання зернових культур з найменшими затратами праці та засобів, з високою якістю і в стислі строки можлива тільки за раціонального поєднання роздільного способу і прямого комбайнування. Ці способи ні в якому разі не можна протиставляти один одному, оскільки кожен з них має свої переваги і недоліки. Тому в процесі планування збиральних робіт необхідне чітке обґрунтування співвідношення об’ємів збиральних робіт прямим та роздільним способами.

Двофазове збирання дає можливість розпочати скошування посівів на 5-8 діб раніше. Необхідно враховувати, що роздільне збирання можливе лише у випадках оптимальної густоти рослин і достатньої їх висоти. Роздільним способом доцільно збирати сильно забур’янений, вологий, з підгоном, високорослий і густий стеблостій. Якщо передзбиральна густота рослин менше 280-300 шт./м2, а висота стеблостою рослин нижча за 60 см, на таких площах проводити двофазове збирання не рекомендується. Не можна також збирати роздільним способом посіви на площах, де вже відмічається повна стиглість зерна.

В окремих випадках, зважаючи на відносну зрідженість посівів колосових, а також невисокий (30-40 см) стеблостій збирання врожаю необхідно здійснювати лише прямим комбайнуванням. Комбайни повинні бути обладнані бобовими жатками для проведення найнижчого зрізу на висоті 5-6 см. Варто пам’ятати, що при надто високому зрізі можуть збільшуватись втрати за рахунок не зрізаного колосся, низьких або пониклих стебел. При достатній вегетативній масі краще всього тримається валок на стерні при скошуванні посіву впоперек напрямку рядків. Якщо ж скошування доводиться проводити вздовж посіву, то слід жатку відрегулювати так, щоб зрізані рослини вкладалися під кутом 20-30˚ до напрямку рядків. У недостатньо щільних та низькорослих посівах для зниження втрат і більш раціонального використання комбайнів на підбиранні застосовується здвоєння валків. У високорослих і забур’янених посівах доцільніше формувати одинарні валки з товщиною 20-25 см та масою не більше 4 кг/п.м.

Після підсихання валків (зазвичай через 3-5 діб після скошування) їх слід підбирати. Зволікання з підбиранням валків призводить до втрат зерна і погіршення його якості. При обмолоті валків, особливо низькорослих посівів, комбайн має рухатись так, щоб скошена маса надходила на підбирач колоссям уперед.

Зволікання з початком обмолоту валків на 10-12 діб за вологої погоди може призвести до посиленого розвитку грибкових захворювань та заростання валків бур’янами. За таких умов під час збирання або на низькорослих посівах з високою забур’яненістю ефективним прийомом є десикація посівів. Збирання чистих посівів або тих, де була проведена десикація, найбільш доцільно розпочинати за декілька днів до настання твердої стиглості зерна при його вологості 17%.

При збиранні посівів гороху безлисточкових (вусатих) сортів доцільно застосовувати пряме комбайнування при вологості зерна 16-17%. За роздільного способу збирання полеглих масивів гороху скошування у валки слід проводити при побурінні 65-70% бобів і вологості зерна 35-40%. Підбирання та обмолот валків проводять при вологості зерна 17% в стислі строки переобладнаними зерновими комбайнами. Частоту обертання барабана при цьому зменшують до 450-500 обертів/хвилину. В забур’янених посівах гороху, які утворили неполеглий щільний стеблостій, доцільно провести десикацію за 7-10 діб до проведення прямого комбайнування.

Для попередження травмування зерна комбайни повинні бути відрегульовані на оптимальний режим роботи, а збирання здійснюватися при оптимальній вологості зерна. Регулюється частота обертання барабана і величина зазорів на вході й виході між бичами барабана та планками підбарабання комбайнів.

Зерно, що надходить після комбайнів, розміщують окремими партіями по культурах, сортах, репродукціях, показниках якості. Окремо розміщують низькоякісне зерно (фузаріозне, сажкове, проросле, уражене клопом-черепашкою, із невластивим запахом, знебарвлене, з важковідокремлюваними і шкідливими домішками).

Особливу увагу приділяють розміщенню зерна сильних та цінних сортів пшениці, твердій пшениці, пивоварному ячменю, якість яких повинна бути під постійним контролем.

Зерно, у якого засміченість перевищує норми встановлені для кожної культури, спрямовують на очищення.

Зерно з різною вологістю має такий порядок обробки: до 14% – рахується як сухе і придатне для зберігання; до 17% – як вологе і потребує підсушування чи вентилювання; понад 17% – як сире з обов’язковим сушінням у потоці зі збиранням.

У разі накопичення і затримки із сушінням сирого зерна його слід розміщувати на установках активного вентилювання з обов’язковим контролем за температурою і вологістю.

Зерно, зібране комбайнами, підлягає негайному очищенню, особливо, якщо воно вологе. Затримка з очищенням вологого і сирого зерна може призвести до його самозігрівання і погіршення якості вже через 10-12 годин.

Очищення може бути попереднім, первинним і вторинним залежно від чистоти, вологості та призначення зернової маси. Попереднє застосовують у разі значного (понад 15%) засмічення, підвищеної вологості зерна, а також перед сушінням у шахтних зерносушарках. Первинному очищенню підлягає все свіжозібране зерно. На цій операції виділяють основну фракцію зерна, відокремлюють крупні і дрібні домішки. Вторинне очищення застосовують для насіння і продовольчого зерна з метою доведення його до норм чистоти, встановленої на готову продукцію.

Основну частину домішок відокремлюють на повітряно-решітних зерносепараторах, аспіраторах. Для відбору важковідокремлюваних домішок застосовують трієри, пневмосортувальні столи, гірки.

Збирання озимої пшениці, вирощуваної за інтенсивною технологією, проводиться переважно прямим комбайнуванням при досягненні повної стиглості, коли вологість зерна становить 15-18%. Озиму пшеницю бажано збирати впродовж 10 днів з моменту настання повної стиглості зерна. Затримка із збиранням більше 10 днів, призводить до погіршення якості і може призвести до зниження польової схожості насіння.

Занесені до Реєстру сорти ярої пшениці здатні достатньо інтенсивно накопичувати органічні речовини впродовж всіх фаз наливу. В передмолочну фазу вони накопичують 37-50% і до 20% – в період тістоподібного стану зерна. При цьому перехід від тістоподібного стану до воскової і повної стиглості проходить досить швидко. Саме ці біологічні властивості наливу і достигання зерна зобов’язують проводити збирання в стислі строки, не допускаючи перестою ярої пшениці на корню, щоб не було «стікання» зерна, і не погіршувалась його якість. Найдоцільніший спосіб збирання – пряме комбайнування. Але при значній забур’яненості і нерівномірному достиганні застосовують роздільне збирання.

Тверді пшениці необхідно збирати в стислі строки. Це пов’язано з коротким періодом спокою і можливим проростанням зерна в колосі на кореню.

Збирання врожаю ярої пшениці проводять переважно прямим комбайнуванням і лише у окремих випадках – роздільно. Пряме комбайнування розпочинають при вологості зерна 16-18%. Пряме комбайнування ячменю слід розпочинати при вологості зерна не більше 18%.

В силу біологічних особливостей горох дозріває нерівномірно. Першим дозріває насіння нижніх бобів, пізніше – боби середнього та верхнього ярусів. Різночасне дозрівання бобів на рослинах потребує особливої уваги при встановленні строку скошування.

Пряме комбайнування проводять при вологості зерна 16-19%, а насінницьких посівів до 20%. Збирати горох необхідно на пониженій швидкості руху комбайну і обертах барабана не більше 400 за хвилину.

Раннє скошування зменшує масу зерна за рахунок великої кількості недозрілих, а пізнє пов’язане з втратами повноцінного зерна нижніх бобів. Скошувати горох треба, коли насіння нижнього та середнього ярусів стало твердим, набрало форми і кольору, характерних для сорту, а вологість його має бути в межах 30-35%.

В.М. ТИМЧУК, Л.С. ОСІПОВА, М.Г. ЦЕХМЕЙСТРУК, Є.С. БОНДАРЕНКО, Ю.І. БУРЯК,
Центр наукового забезпечення АПВ Харківської області

Прочитано 3444 раз