Понедельник, 02 Июнь 2014 13:19

Шкідливі організми

Шкідливі організмиЗі шкідників суттєву шкоду посівам проса наносять: хлібна смугаста блішка, просяний комарик, дротяники, стебловий (кукурудзяний) метелик, трипси та просяна жужелиця.

Найбільш поширена у нашій зоні хлібна смугаста блішка – маленький (1,5-2 мм) блискучо-чорний жук з двома жовтими смужками вздовж спинки. Зимують жуки під опалим листям у лісосмугах, під рослинними рештками. Із сховищ виходять рано навесні, при температурі повітря 8-10°С перелітають спочатку на посіви озимих, потім ярих зернових культур, у тому числі і просо. Жуки зіскоблюють паренхіму листа між жилками у вигляді повздовжніх смужок, іноді зовсім прогризають листя наскрізь, що призводить до їх всихання. Особливо небезпечні комахи у суху жарку погоду. Самка відкладає яйця в ґрунті на глибину 1-3 см. Личинка біла, довжиною 3,0-3,5 мм, живиться перегноєм, корінцями злаків. За рік шкідник дає одне покоління.

Просяний комарик – маленька комаха (1,5-2,0 мм), голова і передня спинка – чорні, черевце – темно-червоне, за зовнішнім видом нагадує гессенську муху. Личинка – безнога, трохи вигнута, оранжевого кольору, завдовжки 3 мм. Зимує личинка (в коконі) переважно в пошкодженому зерні проса. Самки вилітають вже з розвиненими яйцями, які вони відкладають на колоскові лусочки квіток. Плодючість самки – 100-120 яєць. Фаза яйця продовжується два-три дні. Личинки живляться соком з органів квіток, що призводить до пустозернистості. За вегетаційний період шкідник дає три, а за сприятливих умов – чотири покоління. Перше покоління розвивається в основному на бур’янах, друге – на посівах раннього та середнього строків сівби; третє – на пізніх строках сівби проса; четверте – переважно на бур’янах.

Стебловий або кукурудзяний метелик. Невеликий метелик, довжина тіла 13-15 мм, розмах крил 27-32 мм, блідо-жовтий. Зимує в стадії гусениці в пошкоджених стеблах. Літ метеликів відбувається з кінця травня – початку червня. Після додаткового живлення самка відкладає яйця знизу листків. Період яйцекладки розтягнутий від 15 до 25 днів. Ембріональний розвиток триває 3-14 днів. Гусениці завдовжки до 25 мм, жовтувато-сірі з темною смугою вздовж спинки. Спочатку вони живуть на поверхні листків, потім проникають у піхву листків, усередину стебел, внаслідок чого волоті всихають, стебла ламаються.

Шкідливі організмиЗлаковий або хлібний клопик. Дорослі клопи мають видовжене, плоске, блідо-зелене, зі світлим пухнастим покривом тіло, довжиною 4,7-6,4 мм. Личинки зеленуваті, завдовжки 1,2-4,6 мм. Зимує в стадії яйця на багаторічних травах, бур’янах (півняче просо, мишій), де й розвивається перше покоління шкідника. Окремі клопи другого (літнього) покоління, розвиток якого проходить на ярому ячмені, пшениці, вівсі, переселяються на просо, кукурудзу та інші зернові культури. Клопи висмоктують сік із листків, стебел, генеративних органів.

Із сисних шкідників на посівах проса зустрічаються також цикадки (шестикрапкова, смугаста, темна). Шкодять імаго і личинки. Вони висмоктують сік з листків, що викликає їхнє усихання. Крім того, цикадки, насамперед смугаста, є переносниками вірусних захворювань. Шкоду просу наносять і трипси, особливо їх личинки, які спочатку живляться колосковими лусочками, а потім і зерном, що призводить до білоколосості або щуплозерності.

Дозрілим зерном живляться жуки просяної жужелиці. За зовнішніми ознаками це жук з плоским тілом, довжиною 13-15 мм, смоляно-чорного кольору з іржаво-червоними вусиками та лапками. Зимує у ґрунті переважно в стадії личинок першого і другого віку.

Просо в різні періоди вегетації уражують грибкові, бактеріальні та вірусні хвороби: сажка (звичайна та стеблова), склероспороз, гельмінтоспоріоз, смугастий бактеріоз, меланоз, мозаїка.

Найбільш поширеною хворобою є сажка, яка з’являється під час викидання волотей. У хворих рослин замість волотей утворюються здуття, заповнене темно-бурою масою спор. Поширюється ця хвороба дуже швидко, особливо у вологу погоду. Основне джерело інфекції – заспорене насіння.

Склероспороз проявляється впродовж всієї вегетації проса. Листки потовщуються, скручуються; в місцях потовщення з’являється темно-коричнева маса спор. Уражені листки відмирають. Спори зберігаються на рослинних рештках.

Гельмінтоспоріоз проявляється на листках та піхвах у вигляді буруватих еліпсоподібних плям, у вологу погоду покриті сіруватим нальотом. Сильно уражені листки засихають і обпадають. Поширюється ця хвороба конідіями, які зберігаються на рослинних рештках.

Смугастий бактеріоз уражує рослини впродовж вегетації. На листках проявляється у вигляді вузьких, неправильної форми коричневих смужок, які зазвичай зливаються; на стеблах – бурих плям, які поступово чорніють. В уражених волотях не утворюється зерно. Збудник хвороби – бактерія, яка зберігається на рослинних рештках та ураженому насінні.

Меланоз проявляється у період дозрівання зерна у вигляді чорних крапок і білястих плям з темною облямівкою на зерні. Уражене зерно значно знижує якість пшона, а також втрачає схожість. Хвороба більш шкодочинна на посівах пізніх строків сівби. Розповсюдження хвороби в значній мірі залежить від чисельності переносників інфекції – сисних шкідників (клопів, цикадок).

Мозаїка проявляється у період від кущіння до молочної стиглості зерна на листках у вигляді жовтувато-білуватих смужок уздовж центральної жилки. Хворі рослини відстають у рості і в разі засушливої погоди можуть загинути. Джерелом інфекції є уражені рослини озимої пшениці. Переносники вірусу – цикадки, насамперед смугаста.

Шкідливі організмиПросо дуже чутливе до забур’яненості, особливо на перших етапах розвитку (фаза 2-3-х листків – кущіння). Найбільш поширеними бур’янами є: з ярих – амброзія полинолиста, гірчак звичайний, гірчиця польова, лобода біла, щириця загнута, мишій сизий; з однорічних зимуючих – кучерявець Софії, грицики звичайні, талабан польовий; з багаторічних – березка польова, пирій повзучий, осот жовтий польовий.

Захист посівів проса від шкідливих організмів базується на раціональному поєднанні організаційно-господарських, агротехнічних та хімічних методів. Необхідно дотримуватися сівозміни, проводити якісний і своєчасний обробіток ґрунту, звертаючи увагу на знищення післяжнивних решток рослин, бур’янів; проводити сівбу в оптимальні стислі строки добре відсортованим та протруєним насінням. Проти сажки та кореневих гнилей насіння протруюють одним із препаратів: Фундазол, з.п. (2,0 кг/т), Сульфокарботіон – К, 90-95% п (0,5-1,0 кг/т).

Вирішальною у технології догляду за посівами проса є боротьба з бур’янами. З появою сходів культури необхідно стежити за забур’яненістю посівів, визначаючи видовий склад бур’янів та їх кількість. У фазі 3-х листків проти однорічних дводольних використовують Базагран, в.р., 2,0-4,0 л/га; від фази кущіння до виходу в трубку проти однорічних та багаторічних дводольних – Пріму, с.е., 0,4-0,6 л/га або Пік 75 WG, в.г., 15-20/га.

Н.М. ШАХОВА
Миколаївська державна сільськогосподарська дослідна станція

А.І. ШАПОВАЛОВ
Державна фітосанітарна інспекція Миколаївської області

 

 

Прочитано 2151 раз