Дебати

Категорія питань

Як аграрні розписки впроваджуються в Україні?

+1 голос

Механізм аграрних розписок зараз запроваджено в 4-х областях - Харківській, Вінницькій, Полтавській та Черкаській. У нас в цілому вже 59 розписок, з яких 22 - це товарні розписки, 37 - це фінансові розписки. Це дозволило аграріям отримати більш 185 млн. грн. фінансування.

У минулому сезоні на Полтавщині були вдало закриті 10 аграрних розписок. В цьому році закрито ще 1 розписку. Решта ж аграрних розписок ще активні, розрахунок по ним станеться восени, після збору урожаю.

Якщо врахувати, що цей інструмент почали запроваджувати тільки з 2015 року, то маємо вже досить гарні результати. І це добрий показник, що при розповсюдженні розписок на всю Україну ми матимемо дійсно ефективний інструмент.

Серед головних напрямків і цілей роботи Проекту на поточний рік - впровадження Реєстру аграрних розписок на всю територію України. І ми вже цим займаємося.

Завдання Проекту при впровадженні аграрних розписок - створити сприятливі умови, які дозволять максимально захистити інтереси і права як кредиторів, так і сільськогосподарських виробників. Саме тому була створена робоча група за активної участі представників Міністерства юстиції і наших партнерів, на якій ми маємо можливість обговорити і підготувати пропозиції щодо вдосконалення нотаріального посвідчення та виконавчого провадження.

Ждем ваших комментариев и ответов 

26 Жовт, 16 від Николай Николаевич в категорії Дебати

5 Відповіді

0 голосів
Чого вони агродолларов не придумали?
26 Жовт, 16 від Сергій (0 балів)
0 голосів
Цікаво б думка представника "РБА", як колеги, про таких тезах (це солянка з думки багатьох на конференції НАБУ), невже представник РБА просто працює на Сідженту?

Основні проблеми аграрних розписок, як інструменту:

1. Не відрізняється від застави майбутнього врожаю.

Якщо не буде товарного обігу на біржі аграрні розписки така ж неліквідна застава. Суть стягнення буде зводиться до тієї ж роботи по стягненню товарів на складі. І все також залишиться можливість самовільного вивезення застави.

2. Собівартість для позичальника вище.

1) Необхідні витрати на моніторинг стану посівів. У Бразилії 1-100 дол. США за гектар. В Україні просто нікому такий моніторинг проводити, потрібен окремий штат людей, які будуть їздити по полях і яких також треба контролювати від змови з боржником.

2) Страховка такої застави, ймовірно, буде високою.

3) Чи будуть істотні витрати на нотаріуса.

Тобто, відчутного здешевлення кредитного плеча для позичальника ймовірно не буде.

Адже банк все також буде продавати кредити, відштовхуючись від вартості депозитів.

Банку буде безпідставно спокійніше, позичальникові простіше отримати кредит, але дорожче.

3. Права позичальника слабо захищені. Задвоєння зобов'язань.

Якщо розписка банком продана на біржі - то треба вносити зміни до кредитного договору, оформляти зміну кредитора (тристоронню додаткову угоду або іншим способом). Інакше буде два документа, за якими позичальник «повинен». Адже розписка сама по собі - це зобов'язання, кредитний договір таке ж зобов'язання.

4. Не ясно, яка сума вказується в розписці.

Це сума кредиту (не менше суми кредиту), або це сума частини кредиту, під яку виписана саме ця розписка (буде майже завжди кілька розписок, вони окремо по кожному виду продукції), або це вартість врожаю, який буде запорукою.

5. Не ясно навіть які конкретно бланки робити і що там прописувати.

6. Не ясно, які претензії висувати при пересортиці.

7. Немає реєстру розписок і процедури його роботи.

Тому, що процедура юридично ще не спланована. Що вносити до реєстру?

8. Не зрозуміла черговість вимог кредиторів.

Планується в порядку видачі розписок: перша видана - перша на погашення. Але якщо боржник самостійно погасить спочатку другу розписку. То виходить перший кредитор може вимагати регрес з другого кредитора, а другий кредитор буде змушений поставити вимогу до боржника.

9. У проекті закону прописана можливість претензії кредитора до боржника з приводу неправильної технології виробництва с / г продукції.

«Правильність» технології ніде не прописана (ким взагалі визначається?) - Виходить знову боржник не застрахований від раптової претензії кредитора.

10. Немає розуміння, як буде розраховуватися ціна товару по фінансовій розписці

(Коли погашення не в тоннах, а в грн.).

Передбачається, що формула буде враховувати коливання цін, історичний якийсь період. Як конкретно взагалі можливо спрогнозувати ціну на рік вперед (навіть вказуючи з дисконтом від базової ціни, що б підстрахуватися від коливань) - не ясно.

11. Немає чіткого розуміння, в які нормативні акти вносити зміни

Наприклад, вносити чи розписки в перелік цінних паперів.
26 Жовт, 16 від Андрій Ващенко (0 балів)
0 голосів
Вже відповідала на ці питання в коментарях до іншої статті, але ще і сюди додам:

1. Розписки відрізняються від застави майбутнього врожаю.

По-перше, розписка - це комплексний інструмент, який регулює і товарні, але ще і кредитні відносини між сторонами. Тоді як застава не може існувати без кредитного договору. По-друге, тоді як заставу врожаю оформляється по-різному, розписки - це уніфікований, затверджений на державному рівні інструмент. Звичайно, ми тільки на початку шляху з практикою розписок, але є реальні дані для того, щоб через деякий час оформити розписку для партнерів було легко, вигідно і швидко.

Також, стягнення може проводитися і шляхом самостійного дорощування врожаю кредитором або за рахунок іншого майна позичальника.

Але до цього, потрібно зробити основні кроки, практикувати впровадження розписок з фермерами, і лише потім рухатися до більш складних операцій. Нам дійсно важливо побудувати поступову впевненість в цьому продукті.

2. Навіть та практика, що є на сьогоднішній день, показує: через аграрні розписки сільгоспвиробник може отримати доступ до фінансування досить швидко і за досить помірну вартість.

1) Проведення моніторингу не обов'язково. рішення про моніторинг приймає кредитор, і саме він оплачує і організовує весь процес. В Україні є компанії-підрядники,

що надають такі послуги, адже моніторинг широко використовують при укладанні форвардних контрактів.

2) Страховка закладеного врожаю не обов'язкова. Але якщо кредитор і позичальник все ж хочуть застрахувати майбутній урожай, вони можуть домовиться про розподіл вартості страховки.

3) Різні учасники проекту - міжнародні організації, держава, виробники, постачальники, нотаріуси - багато працюють над цим питанням. Всі розуміють, що розписки повинні бути доступними для виробників і потрібно скоротити операційні витрати. Але це нормальний процес для нового інструменту.

3. «Закон про аграрні розписки», стаття 11 регулює передачу прав кредитора по розписці. Деякі розписок не можна буде передавати.

4. Якщо розписок кілька - це сума частини кредиту. Вартість закладеного врожаю під цією конкретної розпискою повинна бути не менше, ніж сума, на яку видана розписка. Часто майбутній урожай беруть під заставу з деяким коефіцієнтом, це теж може бути враховано.

5. Розписки оформляються на нотаріальних бланках. Прописувати потрібно обов'язкові пункти (позначені законом) і на додатковій домовленості кредитора і позичальника.

6. У тексті розписки окремим пунктом кредитор і позичальник ще на самому початку можуть зафіксувати, що якщо позичальник не може надати необхідну кількість продукції певного класу, він може поставити інший клас з певним коефіцієнтом заміщення. В такому випадку, ніяких претензій висувати не потрібно.

7. Над юридичними і іншими процедурами йде постійна спільна робота. Реєстр розписок є, і він працює - на сьогоднішній день видано 5 розписок, і всі вони внесені до реєстру.

8. Робота аграрних розписок базується на принципі, яка розписка, на який земельну ділянку, була оформлена раніше.

9. Технологію і її «правильність» обговорюють кредитор і позичальник. Технологія може прописуватися в тексті розписки в досить конкретний вид. Наприклад, дата - вид роботи - використовуваний продукт (насіння / ЗЗР / добриво) і т.д. У такому випадку, у позичальника є виробничі документи (акти списання як приклад) для підтвердження проведених робіт. Як альтернатива - є інструмент моніторингу. Позичальник і кредитор можуть домовитися про перевірку посівів в ключові фази, залишаючи технологію на професійний досвід виробника. Але в такому разі сторони можуть прописати це в розписці, так щоб виробник сам себе застрахував від раптових претензій.

10. Ціноутворення буде виходити з механізму продажу майбутнього врожаю, тому будуть братися ціни ф'ючерсних і форвардних контрактів на відповідних біржах, де торгується сільгосппродукція.

11. Ні, розписки є цінними паперами. Що стосується інших нормативних актів - тут активно працюють нотаріуси, більшість питань уже вирішені.
26 Жовт, 16 від Олена Рудковська (0 балів)
Олена, я маю невелику практику кредитування АПК, відразу бачу купу незрозумілого

1. "Також, стягнення може проводитися і шляхом самостійного дорощування врожаю кредитором або за рахунок іншого майна позичальника." Як за рахунок іншого майна, ви маєте на увазі повну відповідальність? Хто оцінює інше майно, хто стягує, хто вибирає інше майно і тп?

2. Якщо по розписці кредитор контролює правильність технології вирощування то як без моніторингу? Сумніваюся, що Сінжента не використовуватиме прецедент "неправильна технологія" для претензій до господарства.

3. Над розписками в Україні працюють вже 3-й рік? І не вирішені проблеми? Це робочий інструмент? Ну якось робочі інструменти швидше освоювалися. Видано 5 розписок? Високий попит.

4. І з пункту 4 мені здається ви почали писати "воду". Ось п. 10 - на відповідних біржах - це на Чиказькій чи що? Ви ж знаєте, що там немає єдиної ціни форвардів?

Ну да ладно, ви один раз відповідали в іншій темі, а я встиг не менше 10 разів обговорити з практиками ринку чому розписки неробочий інструмент, і чомусь завжди і аграрії і банкіри бачать купу прогалин. Прогалин не бачать лише люди хто впроваджує розписки. Цікаво чому. Мені здається я знаю відповідь. Питання лише в тому, що Сінжента скоро перестане платити впроваджують, адже 5 розписок це не їхня мета.
0 голосів
Спробував реєстр, а він не виводить "всіх". Це секрет які фірми застосували розписки? Напишу їм на пошту спершу, цікаво. Дякуємо.
26 Жовт, 16 від Андрій Ващенко (0 балів)
0 голосів
А хтось наслідки цих розписок прораховував? Ось обожнюю людей, які не думають на 2 кроки вперед. Ті аграрії, які збанкрутували, лягли на хріновому балансі, а тепер давайте запустимо вексель, який з величезною ймовірністю зробить цю проблему ще більше. Геніально.
26 Жовт, 16 від Іван (0 балів)
...